книга
- 11.03.25, 18:38
В мiськiй бiблiотецi Марія працювала вже багато років. Це місце стало її другою домівкою, і вона інколи навіть залишалась тут на ніч, вмощуючись з цікавою книжкою на маленькому диванчику в підсобці.
Та однієї ночі сталося дещо дуже дивне: в стіні біля підсобки з'явились двері, яких там ніколи не було.
Двері були з темної деревини, оздоблені візерунком з дивних символів. Марія підійшла ближче, і раптово символи наче підсвітило м'яким голубим полум'ям. Вона сторожко простягнула руку і торкнулася дверей, які від легкого дотику повільно відкрилися.За дверима була маленька кімната, посеред якої стояв великий важкий стіл з єдиною книгою на ньому. На її шкіряній обкладинці були ті ж символи, що й на дверях.
Марія відкрила книгу і побачила якісь незрозумілі знаки невідомої мови. Але коли вона перегорнула сторінку, літери почали рухатись, складаючись в речення: "Закрий мене негайно, бо пошкодуєш!".
Від несподіванки Марія зойкнула та впустила книгу. Але цікавість перемогла, тому вона підняла книгу з підлоги, знов відкрила та почала гортати. З кожною сторінкою попередження ставали все страшнішими.
Раптом повітря в кімнаті стало важким, і по стінам, наче комахи, поповзли дивні літери, які Марія бачила в книзі. Двері з гуркотом зачинились, а зі стін кімнати залунав гучний голос, від якого мороз побіг по шкірі: "Тепер ти забагато знаєш!". Світло згасло, і Марія опинилась в суцільній темряві. Вона кричала та стукала в двері, але ніхто її не почув.
Коли наступного дня Марію знайшли, вона сиділа в кутку тієї кімнати, міцно притискаючи до грудей дивну книгу в шкіряній обкладинці. ЇЇ очі були широко розплющені, але погляд був зовсім порожнім. Вона більше ніколи не вимовила жодного слова.
Двері з темної деревини щезли, наче їх не було. Але ще довго вночі коридорами блукав протяг, в якому чувся жіночий крик.
10
Коментарі
ёlkа
111.03.25, 19:40
моей маме много много лет, и в тяжкие моменты она молится - дай боже мне безумия, чтоб ничего не понимать, ничего не помнить. я ее ругаю, но тоже хочется пустить бульбы из соплей и заагукать
Южный Соус
212.03.25, 14:54
а ще співали, що " Цікавість не порок, а таке хобі!"
Стає питання - для чото тепер ті знання?
Южный Соус
312.03.25, 15:00Відповідь на 1 від ёlkа
Не помню у кого, вроде у Роберта Шекли был фантастический рассказ, про то, как на одной планете все, кроме одного сошли с ума и погибли. Прилетевшая комиссия стала разбираться и выяснила, что с ума люди сходили от атаковавших миссию чудищ.А выживший не нашёл лучшей защиты от них, как, ложась спать, укрываться одеялом с головой...
Микола Казкар
412.03.25, 15:50
Чудово
. З захопленням читається кожний наступний рядок. І тема цікава підібрана. Я б закінчив оповідання більш оптимістично, але у кожного автора своя фішка в подачі. Тому не вважаю це за недолік.
kettlebell
512.03.25, 20:55Відповідь на 1 від ёlkа
не дай Бог, обрести в старости безумие... у меня мама с паркинсона, деградирует не по дням а по часам, она почти не ходит, даже с ходунками. Добрый вечер.
kettlebell
612.03.25, 20:57Відповідь на 1 від ёlkа
хороший рассказ. привет, Птичка!
kettlebell
712.03.25, 20:59
этот ком. тебе
petit oiseau
813.03.25, 19:02Відповідь на 1 від ёlkа
я наоборот, очень боюсь этого. а в качестве борьбы с окружающей действительностью пишу страшилки, как бы парадоксально это ни звучало.
petit oiseau
913.03.25, 19:04Відповідь на 2 від Южный Соус
починається...
petit oiseau
1013.03.25, 19:08Відповідь на 4 від Микола Казкар
дякую, Миколо! дуже ціную твою думку