Ви не дурні. Даже хоча б з одної дуже простої причини - дурних немає
 Ви не погані. Даже хоча б з одної дуже простої причини - поганих немає
 Ви просто мєлочні
 Правильно. Сказать: "ви просто мєлочні" - це безсмисленна фраза
 Оскільки ви всі, отже і рівень вашої окремо взятої індивідуальної мєлочності теж індивідуальний для кожного
 Але до чого тут мєлочность?
 А все дуже просто - оскільки дурних немає, отже дурними кожного робить мєлочность - от наскільки ви мєлочні, настільки й дурні

 Циганка на вулиці залякала впечатлітєльну тьотю всякими напастями і та винесла їй з квартири всі гроші і цінності. Через короткий час морок від емоції страху пройшов - тьотя хватається за голову, кусає локті
 От і ви всі час от часу заходите в короткочасний морок. А постійно знаходитесь в фоновому перманентному мороку. Степінь вашого перманентного мороку це і є степінь вашої індивідуальної глупості, степінь вашої "мєлочності"

 "Наші дії визначаються не нашими бажаннями, а нашими страхами" - багато з вас знают цю "максиму"(аксіому), а ще більше й не знають. Але й ті що знають, то або  не розуміють, або забувають, або не помнять, або не користуються і ще багато "або" "або" "або". Бо є маса "більш" практичних, "більш" нужних, "більш" важних, "більш" актуальних заморочок. От у цьому все й діло, весь цимес. Ви самі для себе циганка, самі ж і воруєте в  себе свою умность, а чим менше умності, то, відповідно, більше глупості. Ви міняєте більш важне, більш первостєпєнне на більш неважне, більш второстєпєнне, третьостєпєнне - а це і є мєлочность. Ум в обмєн на ніщаки. Ціна задорога. Оскільки чим  більше ума - тим більше ніщаків. Тому обмінювать ум на ніщаки - це як топить грубу асигнаціями
 
  Якою насправді дорогою буває ціна при обміні ума на "ніщаки" - у вас є унікальна можливість побачити на практиці. Не зупинивши (від "мєлочності", від недостатка ума - який в цей момент був сконцентрований на другорядних, третьорядних вещах) рух зеленихблядєй до владного корита в свій час, ви отримали не просто матеріальні збитки, а смертельні, в самому прямому значенні цього слова
 Багато з вас віддали "зеленій циганці", яка ввела вас в короткочасний морок ілюзорних страхів великих втрат і ілюзорних надій великих прибутків, не просто всі свої матеріальні цінності, але й своє єдине безцінне життя. Дехто життя своїх дітей, своїх батьків, своїх коханих. Цимес іронії в тому, що більшість цього не розуміє і ніколи не зрозуміє

 П.С.
 Противна, мєрзка менторська форма викладу, але переробляти просто лінь - ігноруйте форму, хавайте зміст
 Щоби писати - потрібен стимул. Стимул - це уявляти, що я розумний, а всі дурні, і вообще - що це комусь нада, що це комусь цікаво. А як уже написано, можна переробить в удобоваріму людську форму. Але ж лінь. Та й здоровий глузд підказує - тратить лишній час впусту, адже ніяких ніщаків це не приносить - ні матеріальних ні моральних

 Сергій Павлович Войніцев (Юрій Георгійович Богатирьов) - Що було б, якби від такого благостного ідіота  залежала доля країни і людей?

 Українці неосознанно поставили такий експеримент у  власній країні на власних шкурах

 Осознанно такі експерименти ставлять на мишах і кроликах, а ідіоти ставлять такі експерименти на собі, своїх дітях, своїх близьких і рідних

 Як можна осуджувати тих, хто різними правдами й неправдами намагається залишити країну не бажаючи, щоб різні ідіоти ставили на них свої смертоносні опити

 Особо мразно, коли потікали з країни, або всіляко намагаються уникнути наслідків, самі ж ініціатори-бенефіціари і творці апокаліпсиса  - список безкінечний - від потапів і монатіків до ахметових і пінчуків

 Не менш мразно, коли розхлёбують чуже дєрьмо, часто ціною власного життя, ті, хто абсолютно непричетний до секти "Свідєтєлєй Розових Поні", а навпаки всіляко намагався остановить і облагоразумить охрєнєвший натовп іступлённих безумців

----------------------------------------
  "Краса по-американськи"
 мєждупрочимоскароносець
           "Служниця"
     японкатамофігєнна
   "Бідолашні створіння"
        вгостяхусказки
       "У ритмі серця"
мєждупрочимоскароносець
       "Сонцестояння"
  соцреалізмпошведськи

 Чому я руками й ногами відбрикувався від зеленського? Бо дуже боявся навіки занапастити свою карму, ібо обрати манкурта і ухилянта означало б наплювати на могили полеглих героїв. Інші ж, між кармою і холодильником, обрали холодильник і наразі розраховуються за це самим жорстоким чином і по повній програмі

 П.С.
 -Ти "бачиш" карму?
 -Я бачу холодильник! Карму на хліб не намажеш!
 Щоб "бачити" карму, потрібно мати розвинену душу й розвинений мозґ, щоб "бачити" "холодильник" - достатньо лиш народитися. Очевидно і логічно, що народженні всі, а от розвинені - от тут якраз вісім мільярдів різноманіть розвитків і степеней розвитків і логічно що чим ближче до вершин, тим рідший натовп, чим ближче до низин, тим гуще
 Можете скільки завгодно забувати про Карму, але будьте певні - Карма ніколи не забуває про вас

  Зеленський? Ні! Розумово неповносправний не може бути винуватцем по визначенню
  Виборці? Ні!  Виборці не спеціалісти щоби розбиратися в сортах розумово неповносправних. А по-друге - вони голосували не за реальну людину, а за ілюзію, яку створили для них політтехнологи
  Отже, у всьому винні політтехнологи і прочі медійні шлюхи. Ось де справжні монстри і винуватці розрушеної країни, мільйонів поломаних доль, десятків тисяч смертей і інвалідів
  У нас немає смертної кари для них. Але якщо знайдеться порядний політтехнолог і сам накладе на себе руки("порядний політтехнолог" - уже смішно) - це безглуздо і без користі, ібо він відробить карму  лише за одне загублене життя, а сто тисяч остальних загублених душ залишаться неприкаяними

 А вже до нас прийшла весна
 Про неї й буде цей стішок
 А десь далеко йде війна
 Бере багряний свій оброк
 
 Зі сміхом сонце вирина
 Веселе небо миготить
 А десь далеко йде війна
 Далеко - отже не болить

 Природа від весни хмільна
 ПьянА від радості життя
 А десь далеко йде війна
 Когось зжера без вороття

 Любовні чари розмина
 З солодких мрій сплела пастки
 А десь далеко йде війна
 Людські ламаючи кістки

 Зелений Молох в сумятті:
 Є влада, гроші і весна
 Нема лиш щастя у житті
 Бо десь далеко йде війна

 Країну цапнули вони
 Для грОшей, влади, ніщаків
 Аж тут у вигляді війни
 До них нежданчик прилетів
 
 У мріях бачать це вони:
 Є влада, повна є сумА
 Але немає вже війни
 Бо й України вже нема

 Бо не дає вже ніщаків
 Стає обузою вона
 Не цього паразит хотів:
 Лиш висмоктать її сповна
 
 Щоб не прийшов йому каюк
 Зуб дам, вєк волі нє відать
 Зелений алчущий пацюк
 Країну ладен розпродать

 "Мене візьміть хоч за борги!"
 Це гасло -  суть його буття
 Уже у розпалі торги -
 Країна в обмін на життя

 Бо ця зелена ница муть
 А також шобла вся брудна
 Їх ваші долі не іпуть
 І що десь там іде війна
 
 Нема в блядєй іних манер
 Вони всіх вас вже продали
 Не вчора, зараз чи тепер
 Вже в той момент коли прийшли

 Кричи, мовчи - незмінна суть
 Адже не має глупость дна -
 Однак в Зе Молоха сосуть

 А десь далеко йде війна...

 Тільки на відміну від криси у якої є ядерна зброя і  можливість окуклиця
 У зеленої криси такої розкоші немає
 На росію слінять як янукович і компанія - путь наглухо закрит
 Окуклиця - нема ні ядерки ні внутрішніх ресурсів

 У мене є порада для зеленського, як йому вийти з глухого кута(ну а як закінчити війну він і так лучше всіх знає - просто перестать стрілять)
 Зустрітися з путіним. Заглянути йому у вічі. Путін побачить який зеленський хороший парєнь і просльозиться - "Срочно вивожу війська з України, срочно виплачую репарації - ну розірвуть мене свої ж на шматочки, ну насадять на черенок від лопати, але які ж це мєлочі в порівнянні того ізбавлєнія, яке отримає хороший парєнь зеленський - його знову будуть обожать, йому знову будуть аплодувать, він знову стане щасливим і радісним"
 Хорошо. Согласєн. Перебор.
 Ну тоді хай зустрінеться з трампом - трамп побачить який хороший парєнь зеленський і просльозиться - "Ну стану я президентом, ну не стану, ну стану я банкротом, ну не стану, ну посадять мене, ну не посадять - які ж це мєлочі в порівнянні того ізбавлєнія, тієї втіхи, тієї радості , того щастя яке отримає хорощий парєнь зеленський єслі я розблокую поставки зброї"

 Одни пожертвовали собой ради страны.
 Другие пожертвовали страной ради себя.

 Втрати в 5 раз менші! То який висновок?
 Просто треба 5 днів щоб зрівнятися. А якщо врахувати, що війна уже триває повних 2 роки... А де 2, там і 3. А де 3, там і...
 І тут в дію вступає проста математика. Притік російських мобіків неіссякає - свою чарівну справу роблять дєнюжки. Притік українських мобіків міліє з кожним днем - свою чарівну справу робить відсутність дєнюжок. Ну то в чом проблєма? Потрібно тільки трішки почекати. А чекати, в історичному вимірі, залишилось зовсім недовго. А тоді парадним маршем хоч до Києва, хоч до Львова
 Примусова мобілізація? А в чому різниця? Прийде путін і теж буде примусова мобілізація
 Різниця в захищати родіну? А родіна це хто? зеленський? єрмак? арахамія? татаров? полковник арестович? орденоносець кошовий?
 Що спільного у всіхі вищеперерахованихі на чолі з зеленським і ще безліччю їм подібних з армією, мовою, вірою? і патріотизмом? і Україною? і українською мовою? і українською культурою? і Революцією Гідності?
 Можновладці змінюються? А це з якого переляку? У кого є гроші, той замовляє музику, тобто - можновладців, в ситуації, коли медійні шлюхи залишилися ті самі, виборці залишилися ті самі, то чому має змінитися результат?
 Захищати свою сімью і дітей? А в чому захист? Остануться без кормильця і будуть злидарювати? Чи їх накормить арахамія? Чи арестович? Чи кошовий? Чи татаров? Чи єрмак? Чи шмигаль? Чи зеленський? Чи безугла? Чи верещук? Чи шефіри? Чи батальёни Монако?

  Велика проблема мобілізації - як захищати країну, при цьому не захищаючи Упирів. Так, влада рано чи пізно зміниться. Але Упирі інтенсивно накопичують акумулюють кошти(під час війни це називається мародерством). І коли вони відійдуть від формальної влади, вони залишаться справжніми володарями життя, справжніми власниками і володарями і бенефіціарами країни. Поки ви, або я, будемо віддавати своє життя і здоровья за країну. За країну формально, а по суті за Упирів. По суті воюємо за своє матеріальне рабство, за свої злидні - c'est la vie
 Існують люди, які знаючи все це, все одно ідуть на фронт. Це супермени, справжні герої. Я б так не зміг би, знаходячись при здоровому глузді і при своїй волі. Але що буде, якщо за мною прийдуть? А скільки таких нещасних за якими уже прийшли? А скільки з них уже немає в живих, або стали каліками?
 Самий цимес ужаса ситуації, що поголовна більшість на фронті це якраз ті, які найбільш і обікрадені, для яких і найменший смисл віддавати життя за свої злидні і за квітуче життя їхніх обворователів. Цимес  ужаса що відлік пішов уже на сотні тисяч тих хто уже безвозвратно віддав життя. Можна, звісно, самозаспокоюватись думкою, що вони попали в рай і там їм воздадуть по справедливості, але кощунство цимеса в тому, що якраз їхні сімьї, їхні діти-сироти і будуть найбільшими злидарями післявоєнної країни, найбільша муторность цимеса в тому, що по суті вони віддали життя не за щастя, а за нещастя власних дітей, а за щастя упирів і дітей упирів, щастя мародерів і дітей мародерів, щастя одкосивших і дітей одкосивших, одкупившихся і дітей одкупившихся, щастя безчисленних батальйонів Монако, Ніцци, Biarritz, Saint Tropez, Cannes
 С'est la vie