А може так не треба, чи варто зупинитись на мить або заплющити очі та вниз не дивитись
Не хочу стати я сірою тінню безмовною з холодними стінами думками ділитись
До самої прірви, до згубного краю ступаю, ногами міряю страх
Та я ще не певний, чи знову повірю словам, що тремтять на губах:

Зупини час. Скільки лишилося нам?
Прожени біль. Знову між нами стіна…

Зачинені двері, застиг погляд на стелі, так дивно, як лунко годинником тікає пульс
І не так вже й цікаво, що стане відтепер, і не важливо не скільки чи впаду або зірвусь
До самої прірви, до згубного краю ступаю, ногами міряю страх
Та я ще не певний, чи знову повірю словам, що тремтять на губах:

Зупини час. Скільки лишилося нам?
Прожени біль. Знову між нами стіна

Мій біль стане стіною, спробуй розбити, якщо є сили
Не зупинили, час тікає, ще ближче до прірви, а ми не змінили нічого,
лишилася крихта остання до згубного краю, не вірю, не знаю…
І далі ступаю, на жаль, не помічаючи сенсу, наче згасаю

Сімдесята ніч тої осені

Вбила всі мої серцеві принципи,

Підняла з землі ноги втомлені

І до неї, до неї магнітами.

А її любов - то вона й вона,

Дві венери з рожевими мітками

І зав'язані, як одна й одна

Тіла теплого нитками, нитками.

 

Сімдесятий дощ тої вулиці

Змив усі мої душевні правила.

Я украв її, все відбулося

І даремно капканів наставила.

Я покажу їй, де цвіте любов,

Як віками творили нове життя,

Але правда ця накриває знов:

Не моя, не моя, вона не моя.

 

Плюс не віре, мінус,

Протилежність не закон,

Де рожеві діви лижуть цукор заборон.

Заливає стіни диким медом і вином,

Де рожеві діви лижуть цукор.

 

Сімдесятий лист тої повісті

Білим, білим лишився, незайманим,

Тільки краплями моєї совісті і снігами іллюзій завалений.

 

Плюс не віре в мінус,

Протилежність не закон,

Де рожеві діви лижуть цукор заборон.

Заливає стіни диким медом і вином,

Де рожеві діви лижуть цукор.

 

Заливає стіни диким медом і вином,

Де рожеві діви лижуть цукор.

 

 

Вже вечір вечоріє, повстанське серце б'є,
А лента набої поспішно подає.

Приспів:
Ах, лента за лентою - набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!
Ах, лента за лентою - набої подавай,
Вкраїнський повстанче, в бою не відступай!

А ворог атакує і преться щосил,
Юнак-кулеметник їх вправно косив.

Приспів

Як сонце сходило, втомлений юнак,
Упав він ранений, упав він навзнак.

Приспів

До нього санітарка поспішно іде,
В обличчя вдивляєсь, його пізнає.

Приспів

Він в неї вдивляєсь, пече в грудях рана,
Біля кулемета дівчина молода.

Приспів

А ворог атакує, в останній момент -
Наново заграв вже затихлий кулемет.

Приспів (2)

 

 

Гей-гу, гей-га, таке-то в нас життя.
Наплечники готові, прощай, моє дівча!
Сьогодні помандруєм. Не знаємо й самі,
Де завтра заночуєм, чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га, чорти ми лісові!

Прапор червоно-чорний – це наше все добро,
Червоне – це кохання, а чорне – пекла дно.
Усі дівчата знають пекельні барви ці,
Забути їх не можуть. Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!

А як прийдеться стати зі зброєю в руках,
Маршалок поведе нас, замає гордо стяг!
І сипнемо сто тисяч у груди сатані,
Люциперові решту! Чорти ми лісові!
Гей-гу, гей-га! Чорти ми лісові!

Як впадеш в вовчу пастку, чи зловишся на дріт,
На всі питання ката давай один одвіт:
"Ми до ОУН належим, а батько наш Євген,
І слава України полине ген-ген-ген!
Гей-гу, гей-га, полине ген-ген-ген!"

 Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо на долонях

Не зупиняюсь я, ніколи не зламаюсь я,
Поряд зі мною ті, руки догори – всі!
Хочу відчути, на дотик хочу відчути
Адреналіну хвилю кожну мить.

Час хутко плине, я наздоганяю
Можливість стати новою людиною.
Я не повертатимусь на вулиці ті,
Вулиці сорому, бруду і брехні.
Хтось течією неформально пливе,
Хтось повертається навколо землі.
Я цим пишаюсь, не переймаюсь,
Рухаюсь з ними, я знаю - це ті.

Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо в руках

Яскраво палаючий теж сгорів
На моєму серці залишився слід.
Кров кипить, емоція драйв,
Я чистий, вільний, відчуваю кайф.
Я течією неформально пливу
І обертаюсь навколо тому,
Я цим пишаюсь, не переймаюсь,
Рухаюсь з ними, я знаю - це ті.

Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо на долонях

Голові...
Голові...

Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на голові, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо на долонях
Чи танцюють на головах, чи тримають небо на долонях

Чи танцюють на голові
Чи танцюють на головах
Чи танцюють на голові
Чи танцюють на головах

Знайди, благаю, знайди

за мить вона розібється.

Руки до крові знов

уламками мого серця.

Вкради у зими,вкради

 впусти мене за хмари

Там назавжди, біль це примари.

 

Минулі дні всі забуваю

Згадки сумні не залишають

Тільки зірки про щось говорять

Лиш бачуть ті сплять що до сонця

 

                      Приспів:

 

Де ховаєшся ти, моя ніч триває

Я так хочу знайти, свою тінь шукаю Я

Де ховаєшся ти, мене ніч тримає

Намагаюсь знайти, де ти, де ти...

 

 

Ти посміхнись, Я все здолаю

І не мовчи, Я все згадаю

Серце птахом вслід за світлом

Роздягаюсь перед вітром...

 

Сонце моє,тепер як ніколи

Потрібна мені,поряд  зі мною

Тільки зірки про щось говорять

Ранок прийде в мої бажання

 

                     Приспів:

 

Де ховаєшся ти, моя ніч триває

Я так хочу знайти, свою тінь шукаю Я

Де ховаєшся ти, мене ніч тримає

Намагаюсь знайти, де ти, де ти...

 

                    Приспів:

 

 

 

кліп можна подивитись тут: http://video.i.ua/user/783430/23124/110311/

Заклопотаний день останнім променем сонця мене зігріває
Розфарбована ніч кличе до себе в обійми і пісню співає
Що не день, то дедалі від мрії відносить мене
Кожна ніч в пустоті, кожен ранок самотність несе

Приспів:
Лечу за мрією своєю милою
Знайду заспіваю "Я тебе кохаю"
Лечу за мрією своєю милою
Знайду заспіваю "Я тебе кохаю"

Тихо вітер шепоче, засинати не хоче, йому не до сну.
Помирають дерева, пролітають століття, а я все лечу,
Свою мрію шукаю, в далечінь поринаю, немає кінця.
Та до тебе кохана на крилах відлітаю я!

Приспів

Статья, которая ответит на многие ваши вопросы о Японии, ответы на которые вы, возможно, хотели узнать. Плюс развеем некоторые стереотипы о Японии.

Вопрос: Долго удивлялся, почему Япония называется 'Japan' по-английски. Знаю, почему Корея называется 'Korea', несмотря на то, что по-корейски это звучит как 'Hanguk'. Разъясните, пожалуйста, этимологию слово 'Japan', почему не 'Nihon'?
Ответ. Слово 'Japan', возможно пришло из португальского или голландского. Моряки, торговцы и миссионеры из Португалии – первые представители Запада, посетившие Японию, и они уже называли ее Зипангу ('Zipangu') или Джипангу ("Jipangu"), поскольку слышали, что на севере Китая ее называли Джипенкуо ('Jihpenkuo' ). Еще по одной теории это слово произошло от голландского "Japan" (Джапан), которое взято от слова "Yatpun" (Япун), используемое жителями южного Китая. Поскольку название появилось еще до того, как появилось само понятие политкоректности, португальцы и голландцы не были нисколько не заинтересованы в том, чтобы использовать японские слова "Nippon" (Ниппон) или "Nihon" (Нихон).

Вопрос: Почему на вишневых деревьях нет вишен?
Ответ: Существуют два вида вишневых деревьев. Один вид выращивают из-за их красивого цветение (sakura – сакура), а другой – из-за фруктов (sakuranbo – сакуранбо). Если вы приглядитесь внимательнее к сакуре, то заметите маленькие вишенки.

Вопрос: Почему японцы говорят, что женщине нужно вынашивает своего ребенка ДЕСЯТЬ месяцев?
Ответ: Нет, японские дети такие же, как и мы. Японцы считают не календарные месяцы, а лунные, которые состоят точно из 28 дней. Эти несколько дней в конце каждого из 9 месяцев составляют еще один дополнительный месяц. Вот откуда появились 10 месяцев (беременность длиться 40 недель = 10 раз по 4 недели = 10 месяцев)".

Вопрос: Почему японцы говорят, что у них синие сигналы светофора, хотя на самом деле они зеленые?"
Ответ: Согласно книге "Япония от А до Я: Тайны повседневной жизни с объяснениями Джеймса и Мичико Вердаман", первые сигналы светофора в Японии были не зеленые, а синие. Однако синие огни было трудно различить с большого расстояния, поэтому их заменили на зеленые. Вардаман говорит, что обычай ссылаться на синие огни светофора сохранился еще с тех времен.
Вроде бы это звучит разумным объяснением, однако проблема в том, японцы могут сказать "зеленый" и предметы (например, огурцы, шпинат, и иногда на траву), которые на самом деле синие. Просто исторически сложилось так, что японцы считали зеленый цвет оттенком синего. Например, китайский иероглиф, обозначающий синий цвет (произносимый как ao), состоит из двух символов iki (жизнь) и i (водоем, колодец) и ссылается на цвет растений, которые росли вокруг водоема, т.е. цвет между зеленым и синим. Когда китайцы увидели этот иероглиф, они сказали, что он означает "зеленый", а японцы – "голубой". В японской книге красок говорится, что существуют четыре третичных цвета: красный, синий, белый и черный, а все остальные цвета являются оттенками этих четырех. Иероглиф Ao, однако, - это вид идеального синего, на полпути между зеленым и синим. Небо считается синего цвета, но синий является оттенком ao, также как и огни светофора. листья деревьев считаются зелеными, но и зеленый тоже оттенок ao, также как малиновый считается оттенком красного. Еще одной интересной особенностью различного понимания цветов является то, что японские дети всегда рисуют солнце красным, а не желтым.