Умолкли голоса, потускнели цвета, стала мертвой вода и остановилось время. А ведь я взлетал, но не высоко пока. Хотел летать, да что-то крылья неисправны, толи вообще отсутствуют теперь, а может, даже вовсе пропало желание летать. Все равно, одинокий полет не так опасен, ведь рискуешь один и сам ответственен только за себя. И тебя никто не подставит, и не собьет с курса. Но при этом твой полет ОДИНОК. Небо одиноко. Ты одинок. А вместе с Небом вы одиноки вдвойне. Только Небо плачет...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ви можете не вірити у казки, мені все одно. Іграшки вночі оживають, вони рухаються, розмовляють ледь-ледь чутно. І якщо ти раптом прокинешся, вони можуть зробити вигляд, що не помітили цього... ... Не говори тільки до них і не торкайся їх, і взагалі не роби ніяких рухів, ніяких дій, щоб не образити їх своїм втручанням у їхнє казкове життя. Просто лежи тихо і спостерігай, слухай, може щось зрозумієш... Щось неймовірне... ... ЛСД, надвисокі концентрації...

Читати далі...

Враження від кінофільму, депресія з відчуттям провини – це що, навічно? Довіку я змішуватиму найприємніше та найогидніше у очикуванні чогось неймовірного. Від цього я хворий. І дійсність сивіє, стає минулим. Так минають найсуттєвіші роки життя. Ми усі такі вразливі. Та що там казати, - ми ж більше не люди і Земля нам вже не належить, а зорі не дістанеш рукою. 15.05.2008

По-перше, прикольно отак лежати на м’якому килимі і розмовляти чи просто мріяти, мовчки розчинитися кожен у своєму нановсесвіті  фантазій, бажань, відчуттів. Але все одно бути поєднаними спільним заняттям – власне, отак валятися удвох на килимі і почуватися безтурботно. Хоча б ці кілька безтурботних годин. А потім, завтра, пізніше, трохи згодом знов поринути у буденність. Нудну й таку недоречну у молоді роки, сіру недоречність, тобто, буденність. Що за каламбур.По-друге… Такі моменти...

Читати далі...

Стою над проваллям. Так страшно. Бути сильним. Бути. Страшно знов бути сильним. Мети немає. Немає ані поганого, ані гарного, є ти, і ти стоїш над проваллям.Добавимся в друзья, прокомментим фотки, перейдем в аську, встретимся, познакомимся поближе, переспим, я влюблюсь, а ты уйдешь. Как все. Я шукатиму той погляд у натовпі. Як маніяк: «Вона!» Вона щойно пройшла повз. Ну куди ж ти дивився?! А може й не вона. Де ти, крихітко? Як би сьогодні хоч наснилася. Вона красиво посміхається...

Читати далі...

як я ненавиджу це "дякую за все", як болісно…у Карпи в пісні «дякую за секс» - краще вже так…як болісно чути "прости! пробач!"як я ненавиджу розставання в принципісаморуйнація - ніщо не завадить її продовженню «я тобі вибачаю» - каже цезар Я тобі там дещо винен, ти щось винна мені. Скористуємося послугами пошти, електронними переводами, щоби ні в якому разі не зустрітися ще раз. Щоби ні в якому разі не бачити очей, не чути голосу… Ти можеш сидіти в мене ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]