Геннадий М

Танець під дощем

Сьогодні лютий… Цього року зима подарувала наприкінці

лютий мороз, снігопад, та інші зимові "приємності"…

Природня втома…

І як же хочеться тепла! –

Але весна не поспіщає –

Дивись прогноз – і там його немає…

Я фантазую – і бачеться мені

Літній дощ, який теплом співає

За ним я скучив – навіть уві сні

Наразі його так не вистачає

Гроза проходила десь поруч. Було то блискавка, то грім.

Дорога йшла кудись на Овруч в лісах і травах до колін.

Латаття ніжилось в озерах, хитали ряску карасі.

Черкнула блискавка по зелах, аж полягали вони всі.

Над світом білим, світом білим хтось всі спіралі перегрів.

А хмари бігли, хмари бігли і спотикалися об грім.

Гроза погримувала грізно, були ми з нею тет-а-тет.

Тремтіла річечка рогізна, човни ховала в очерет.

Ліна Костенко

Була гроза, і грім гримів,
Він так любив гриміти,
Що аж тремтів, що аж горів
На трави і на квіти.

Грім жив у хмарі, і згори
Він бачив, хто що хоче:
Налив грозою грім яри,
Умив озерам очі.

І що їй тепер робити з цією грозою,

Коли дощ з поднебіння зірвав вже

Парасольку, що була над головою -

А нічого, хай йде дощ і бушує,

І що з того, що їй дощ подобається,

Коли срібні краплі літають поспіхом

Над головою небо стискається,

Грім гримить несподіваним вибухом

Їй, таки, подобається дощ ненормований,

Коли вітер сіє краплі по всьому простору

І хмари течуть вздовж і поперек

Вона танцює,співає і сходить з розуму