ностальгія

Я вип ’ ю твоїх слів гірке вино.
Таке життя!Смак   болю не смакує.А ти підеш і вдаш,що все одно….
 Тобі мене ніскільки не бракує.
 І віддаси мені мою любов,
Як той неякісний,бракований товар.
 А я мовчатиму. Загляну в вічі знов……
І проковтну з сльозами цей удар.
Ти підеш. Я дивитимусь услід Я розумію.
Все…Кінець усьому!
 В твоїх очах замість пожежі-лід!!!
І я мовчатиму в заціпенінні німому.
А далі….далі. .що буде далі?
 Гірка печаль до мене пригорнеться.
 І під мереживом байдужої вуалі
Десь там……в середині…серденько обірветься!