ЛЮБІТЬ УКРАЇНУ

Любіть Україну, як матір любіть!

Чи в радості то, чи у горі.

У бій вирішальний за неї ідіть!

Бо зрадник панує на крові.

Вставайте з колін та кайдани порвіть,

Врятуйте від смерті Державу.

Вона незабаром віддячить в ту мить,

Як тільки звільниться від клану.

Усуньте від влади панів і катів,

Бандитів, запроданців клятих,

Продажних ментів, суддів та крадіїв,

Нацистів кремлівських завзятих.

Країна рідненька, ще трохи – терпи,

Невдовзі твоя Перемога.

У бій йдуть сьогодні одні козаки,

Вони немов воїни Бога.

За Неньку встає України народ,

Та іншого шляху немає.

В набат знову б’є захисник-патріот,

Людей він у бій піднімає.

ЗРАДА

В країні відбулася зрада!

Зганьбили весь вільний народ!

Як швидко забула ця влада,

За що в бій пішов патріот.

Навіщо Майдан ми збирали?

Повірили в марні слова!

Щоб знов вони нас обібрали?

Тоді такій владі - ганьба!

В парламент обрали тих самих,

Нестерпних панів-крадіїв.

Нема інтересів Державних,

В продажних московських катів.

Нема навіть крапельки правди,

В брехливих, лукавих словах.

Забули під куполом Ради,

Що Ненька тріщить вже по швах.

У бій нас ведуть батальйони,

Отримавши віри мандат.

Повстануть Героїв мільйони,

Та зникне запроданський кат.

ЗАХИСТИ НАС БОЖЕ

Я готова за тебе молитися,

Дорогий, любий мій захисник.

Перед Богом за тебе схилитися,

Аби тільки-би він допоміг.

Щоби він захистив у нерівному,

У святому, важкому бою.

І ти зміг відстояти ріднесеньку,

Україну квітучу свою.

Пам’ятаю той день, коли вперше ти,

На мою рідну земленьку встав.

А у юному віці, як воїн вже,

Прапор міцно рукою стискав.

Виріс синку, ти швидко і з гідністю,

Захищаєш мене від катів.

Від тієї російської нечисті,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

Я благаю тебе, рідний Боженько,

Захисти моїх вірних синів.

Дай їм сили, відваги й хоробрості,

В цій безглуздій та клятій війні.

КЛЯТВА ПОГИБШИМ

Ребята, павшие за нас,

Погибшие за нашу Украину,

Простите нас, прошу - простите нас,

Простите – не смогли спасти мы вас…

Клянемся – будем помнить вас всегда!

Ответят те, кто крови вашей захотели!

Клянемся – мы не предадим вас никогда!

И будем жить, как вы того хотели!

НЕ БРАТ ТЫ МНЕ

Скажи мне русский, ну какой же ты мне брат?

Когда приходишь ты в мой дом с войною,

Когда стреляешь ты в моих ребят!

Под видом миротворца и героя!

Ты террористом объявил страну,

А свой террор, увы - не замечаешь,

Во многих странах развязал войну.

Под видом, что ты русских защищаешь.

Чечня, Абхазия и Дагестан,

Уже и в Украине плачут вдовы!

В моей стране идет теперь война,

И по приказу убивать вы нас готовы.

С фашизмом ты боролся - сам им стал!

За что сегодня люди погибают?

Зачем на Украину ты напал?

Как подлый трус, войны не объявляя!

Одумайся, прошу - остановись,

Твои войска народ мой убивают.

Скажу тебе я, враг ты, а не брат,

Ведь братья, так как ты, не поступают!

НАШ ДІМ - ЦЕ НАША УКРАЇНА

Наш дім, це наша Україна!
Це наша сила, наша воля,
Держав багато, а вона єдина!
Так захисти ж її від ворога лютого!

ЛИСТ СОЛДАТУ

Я звертаюсь ночами до Бога,

Та молюся за твоє життя.

Щоб скоріша була перемога,

Прошу Господа кожного дня.

Я благаю, щоб ти повернувся,

До родини своєї, живим!

Та в бою, щоби не спотикнувся,

Ангел став охоронцем твоїм!

Ти солдат і тепер захищаєш,

Рідний край від московських катів.

Нечисть бісівську геть проганяєш,

Що зі зброєю вдерлася в дім.

Знаю синку, ти скучив за мною,

Та за рідним будинком своїм.

Бог почує молитву ту мою,

Повернешся додому живим.

Вірю, буде твоя перемога,

Та майбутнє щасливе життя.

В Україну я вірю та в Бога,

І чекаю на тебе щодня.

Народився поет 24 вересня 1978 року, в м. Петропавловськ-Камчатський, в сім'ї військовослужбовця. За національністю, українець, більшу частину свого дитинства прожив в Харківській області. Перший свій патріотичний вірш він написав в 2005 році, через декілька місяців після "Оранжевої революції", вночі, коли йому наснився Тарас Григорович Шевченко, який читав свою поезію, а потім спитав: а що ти зробив для України, що ти написав? Олександр почав йому розповідати перші два рядки вірша, потім прокинувся і просто записував свої думки, які лилися рікою... Цей поетичний твір відображає подій які почали відбуватися наприкінці 2013 року і має назву «Наш дім це наша Україна». 
Вперше свій вірш Олександр публікує на шпальтах інтернет простору на самому початку «Революції Гідності», яка почалася в осені 2013 року, а вже в 2014 році, вірш публікують в печатному виданні антології Майданівських віршів "Небесна Сотня", щоправда зі змінами, на які саме автор дозволу не давав. 
На даний час Олександр пише багато патріотичних віршів, бере участь в політичному житті країни та є громадським діячем.