Історії електорату

"У мого кума є найкращий друг, ще зі школи, разом вчились, гуляли, прогулювали. А в того друга є племінник малий, років шістнадцять. Ще ніц не розуміє, в голові одні ігри комп'ютерні. Того племінника тітка мала колись знайому добру. Жили на одному поверсі, двері в двері. Добрі сусіди. Так от у тої знайомої чоловік працював на швидкій, фельдшером, зміна нормальна була, така як завжди, день через два. І от одного разу їхав той фельдшер Хрещатиком і побачив на тротуарі свого зятя, що той розмовляв з якоюсь дівчиною. Симпатична така, русява, фігура всі діла. Та дівчина, як виявилось, з його сестрою двоюрідною в один університет ходить. І в тому університеті ректор справжня гнида, бо його дружина знайома з одним суддею, що колись справу її бабці розбирав, за землю з дідом судилася. Так от у того діда на городі груша росла, гарна, плодовита. І одного разу хлопець сусідський переліз через паркан і одну грушу зірвав, вкусив та як закричить: "Ви що до цього місця змогли дочитати???? Ото у вас терпіння!"" (с)