Профіль

Міла Сонячна

Міла Сонячна

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

Добраніч))

Добраніч. Прийду уві сні.
Присняться тобі мої очі.
Жонглюю грайливі вогні
У погляді милодівочім.
Прилину в плетінні комет
Ясною надією збудусь.
У косах любистковий мед
Сховаю від заздрощів люду.
Примчу, сподіванням твоїм
Дарунки роздам при нагоді
З далеких і щирих країв.
Ти спиш? Я іду в снів мелодії...

СМС

Не могу ни есть, ни спать
и заброшена работа...
С телефоном буду ждать...
И в "онлайне" жить охота...
И реальность подтолкну
В "СМС"пока не поздно...
и тихонько намекну:
"Без любви завянет роза...
и ей все равно, что Дождь
задержался на работе..
Интерес умрет и что ж...
ведь причины же не в счете.."

Повнолуння

Повний місяць...Повнота натхнення...
Світло у майбутності доріг...
В ореол кохання-сьогодення
Ти ступив у душу на поріг.
І знітився розум, м'якло тіло,
Руки обвивалися плющем.
І повітря зніжено тремтіло,
Туманів бажання давній щем.
Мов у сні торкаєшся пустунки...
Смачно упивалися вуста..
І зриваєш стиглі поцілунки,
Та налиті перси-ки в садах.
І понесли коні в літні ночі
Зграї наполоханих вітрів.
А чуття щасливі і пророчі
Не боялись. Місяць їх стеріг.

Подглядывает в спальню

Гроза подглядывает в спальню:
Чего средь ночи ты не спишь?
Стихи раскатами случайно
Метафорично натворишь...
Напишешь, может, иронично.
Или печально. Как пойдет.
По крышам домиков столичных
Рассержен гром кого-то ждет.
Он так, как ты, боится в бури.
Он обманулся и взгрустнул.
Ему ветра весь мозг продули...
Гром отгремел. А ты уснул...

Трансформации

Я роза, нежна, божественна.
Трансерфинг реальности смело.
Любуйтесь - живу торжественно.
Шипы, аромат при деле.
- О футболе забыли и пиве?
-Да, Вы правы, случилось чудо.
-Королева галактик и Дива,
А еще Ваша женщина, сударь!

АЛЛО!

Знов мовчання в трубку загадкове.
- Алло! Хто це? Що за дивина?
Кожен день мене вітає новим
Телефонним жартом мовчуна.
-Алло? Хто це? Слухаю! Ну, добре...
Можете мовчати хоч добу!
Тиша та вичікування вкотре...
І мовчання, і мовчання... Як табу....
-Алло, - знову. - Я Вас упізнала.
Навіть хвилювалася, було.
Чуєте, сьогодні Вас чекала.
Навіть вірш пишу...
- Алло!Алло!

Надо замуж!

-Надо замуж, - я решила.
И на сайт знакомств зашла.
"Мамба" выплыла в мобиле.
Регистрацию прошла...
Много разным улыбалась,
И "висела" допозна...
В фотографиях старалась
Как-то милого узнать.
Вдруг внезапно появился...
Фото: бицебсы и "мерс".
Ля-ля-ля.И он влюбился,
Проявляет интерес.
Зацепил меня стихами-
Умный... Да еще богат!
Нет детей. Живет без мамы.
И, конечно, не женат!
Я же, душу изливая,
Третий день сижу онлайн.
Вдруг он пишет " Я ведь Мая.
Просто так зашла на сайт..."

Ее новая жизнь

Сто лет в бутылке вместе с Джином.
Одна лишь поза - у плиты.
Тупится ум. Спина заныла.
Он с пробкой улетел.А ты?
Свободна.Но не знаешь точно,
Какие дни, как жить, зачем.
Что хочешь, чувствуешь...и прочее...
И видишь: дом-тюрьма просел.
Исчезло прошлое, как сказка.
Вот новый лист в другой блокнот.
Ты отдохнула и прекрасна.
Вновь любишь...В свой сто первый год...

Каждый

Каждый день не похож на другой.
Каждый лучик особенно светлый.
Каждый дом бережет свой покой.
Каждый миг может вдруг стать заветным.
Каждый вечер ведет свой рассказ.
И звезда бережет свою тайну.
Ошибается каждый из нас, но ведь это совсем не случайно.
Каждый день-это новый этап.
Каждый взлет - это где-то посадка.
Каждый в чем-то свободен и раб.
Человек каждый в мире ЗАГАДКА

Езотерика в поезії

В моєму світі зацвіли лілеї.
Заповнили пелюстками єство.
Вишневими вогнями до моєї
Торкнулись скроні...Дарували сто
Ключів...Щоб відкривала нові
Загадки-двері на шляху подій.
Бриніли аромати пурпурові,
Торкалися росинками до вій.
Народжувалось щастя поміж квітів,
Гойдалось на мереживі думок,
Вбирало у майбутнє дари цвіту...
І райдуга постала між зірок...