Спрячу в орхидею часть улыбки
И укутаюсь в обьятья нежных рук...
В этом ведь не может быть ошибки,
Серце и глаза - они не врут...
Ритмы пляшут звучно под одеждой,
Взгляды исполгяют свой маршрут.
Счастья трепет радостный и нежный
В циферблате водит снова круг.
И смеётся в домике кукушка,
Выпучив глаза:"Он только друг?"
Ты целуешь вновь меня в макушку.
И я вновь все рифмы соберу...

Ніжуся в лелійних пелюстках,
У обіймах Всесвіту щасливих...
Аромат вдихаю, на устах -
Посмішка. Я жінка особлива.
Лагідно і тепло проведуть
Зорі в мандри по садах Самсари...
У світи прйшла не просто "буть..."-
Ладо і Дружина - неба дари...
Заповітне "мама" пригорну,
І благословення Усевишнє.
"Дякую" сердечно говорю
За теперішнє, майбутнє і колишнє.
В пестощі нестримані ночей,
Світлі ноти днів, меди ранкові,
Казки вечорові для дітей
Заплітаю оберега слово.
Ніжуся-радію всім дивам,
Проживаю-відчуваю кожне.
Доля так багато зичить нам
Пазлів чарівних життєвогожих...

Добраніч. Прийду уві сні.
Присняться тобі мої очі.
Жонглюю грайливі вогні
У погляді милодівочім.
Прилину в плетінні комет
Ясною надією збудусь.
У косах любистковий мед
Сховаю від заздрощів люду.
Примчу, сподіванням твоїм
Дарунки роздам при нагоді
З далеких і щирих країв.
Ти спиш? Я іду в снів мелодії...

Кто-то свои мысли складывает на полки, иные перевязывают бантиком, обворачивая подарочной бумагой; некоторые срезают и делают стог из снопов; есть такие, что не заморачиваясь пускают по ветру, скрепляя недосказанность скотчем, а кое-кто даже умудряется засунуть в морозилку на компот