Як повернути гроші з банку/депозиту?

Адвокат  Вадим Чунжин  розповідає, як перемогти у справі з банком або страховою, і змусити виконавчу службу працювати на ваші інтереси.


Останнім часом почастішали випадки відвертого фінансового бандитизму – абсолютно безпідставно не віддають депозити, заморожують рахунки, тягнуть із виплатами дивідендів, відмовляються від страхових виплат.

Юридичні форуми завалені скаргами та обговореннями чергових кидків від фінансових установ, перш за все, страхових, кредитних спілок і, звичайно, банків. Кожна друга тема - як повернути гроші з діючого банку, страхової або фінансової компанії. А що тоді казати про ліквідовані або збанкрутілі установи…

Як не крути, а реальних гарантій повернення вкладів і незахищеність рахунків від розкрадання або махінацій зі сторони фінансових установ, наразі не існує! І це одна з головних причин, чому заможні люди і чимало підприємств віддають перевагу готівці, і тримають в схованках мільярди доларів, які могли б працювати на економіку, на державу, і врешті решт – на добробут самого власника.

Фонд гарантування вкладів (ФГВ), яким немов фіговим листком прикривається держава - це слабка втіха для ошуканих, так як виплату боргів збанкрутілих банків можна чекати роками, якщо не десятиріччями.

Ми розмовляємо з відомим адвокатом Вадимом Чунжиним, який, зокрема, спеціалізується на допомозі у поверненні грошей. Його  стратегія успіху – це унікальне поєднання знань, методів, досвіду та допоміжних інтелектуальних ресурсів, які дозволяють перемагати в безнадійних ситуаціях. Завдяки впевненості у власних силах, винахідливій і оригінальній тактиці, йому вдається майже неможливе. Остання успішна його справа, в результаті якої клієнту було повернуто близько 5 млн. гривень у валютному еквіваленті з «ПриватБанку» – підтверджує цю тезу.

Наразі Вадим люб’язно погодився розповісти про особливості своєї роботи.

- Вадиме, виграти суд в місті Дніпрі у «ПриватБанку» про стягнення грошей на користь клієнта за часів Коломойського – було майже нереально. Як же Вам це вдалося?

- Перш за все, хочу подякувати клієнтові, який дозволив оприлюднення певних даних, заради ствердження позитивних змін і покращення фінансового клімату в країні. Що стосується перемоги в суді проти «ПриватБанку» в місті Дніпрі – так, шансів на це в нас було дуже мало. Справи, аналогічні цій, дніпровські судді «ховали» пачками. До того ж моїм клієнтом була фірма аграрного сектору з Криму, яка перевела свої справи на материкову Україну, що дуже ускладнювало процес. Але в мене була чітко вибудувана доказова лінія, яку юристи «ПриватБанку» не змогли дискредитувати. Та понад усе, хочу відзначити суддю першої інстанції Соловйову А.Є. з Господарського суду Дніпропетровської області, яка в умовах шаленого тиску показала себе гідним суддею, що не боїться судити по букві закону. Саме її зважене і справедливе рішення дало той поштовх, який допоміг тричі успішно пройти всі інстанції. Знаю, що її принципова позиція викликає у певних кіл роздратування. Нещодавно вона пройшла переатестацію з найвищим показником, але на час написання даної статі не отримала продовження повноважень . Бажаю їй вистояти і з честю вийти із усіх випробувань.

Стосовно використаних у суді прийомів і особливостей моєї тактики, я готовий поділитися з тими, хто дійсно потребує допомоги - це дуже специфічна інформація. Врешті-решт, в результаті наших злагоджених дій, нам вдалось повернути клієнту гроші в тій валюті, в якій вони зберігались, а саме в доларах США.

- Під час однієї з Ваших прес-конференцій Ви казали, що перемога над банком чи фінансовою установою в суді – це ще не гарантія повернення грошей. Поясніть більш детальніше, що Ви мали на увазі?

- Підтверджу думку, що виграти суд у банка, страхової компанії – це лише третина успіху. Спробуйте ще забрати своє. На жаль, у вітчизняному юридичному просторі виконавча служба не поспішає робити свою справу, часто саботує роботу або, взагалі, може грати на користь опонента. Процес стягнення грошей може затягнутись на багато  років. З іншої сторони, клієнта атакують всілякі «рєшали», які пропонують свої послуги за 30-50% відсотків від суми, що стоїть на кону. Але вони, звісно ж, не дають жодних гарантій, що це не буде чергове «кидалово».

Щоб мати найкращі шанси на успіх, ми з колегами, а це – правозахисники, журналісти, громадські активісти, напрацювали дієвий механізм законного впливу на виконавчу службу. Це – цілий комплекс продуманих, скоординованих дій у рамках закону, які змушують виконавців рухатись швидше, виконувати свої прямі обов’язки і забезпечувати виконання судового рішення в повній мірі. В останньому випадку, завдяки використанню наших прийомів, мені вдалося домогтись переведення виконавчого провадження з Дніпра у Київ, хоча керівництво виконавчої служби дуже сильно цьому пручалося.

- Зараз Мін’юст намагається провести реформу виконавчої влади, створивши інститут приватних судових виконавців, які мають бути матеріально зацікавлені в поверненні грошей клієнту, бо матимуть свій процент. Наскільки на Ваш погляд ефективна така система?

- Вона може бути ефективною. Проте, щоб вона запрацювала як слід, має пройти багато часу, бо система «рєшал» ще дуже міцна і не збирається відпускати свій ласий шматок. Але скажу, що контролювати, підганяти чи стимулювати виконавців – це не єдиний можливий шлях повернення коштів, які фінансова установа, чи якась організація за рішенням суду винна клієнту. Особливо це стосується випадків з діючими банками, страховими і фінансовими компаніями де більш ефективною, на моє переконання, є безпосередня співпраця з цими установами.

Ми напрацювали і успішно випробували  ефективну методику добровільного повернення грошей банком чи страховою компанією. ЇЇ сутність полягає у комплексному використанні різновекторних важелів впливу– починаючи з юридичних, соціальних, іміджевих факторів. Також дуже важливу роль відіграє грамотна медіа-стратегія, що є одним із основних факторів для позитивного вирішення справи. Всі ці засоби значно прискорюють повернення грошей, економлять клієнту час, нерви і ресурси.  Повторюсь, що все це відбувається в абсолютно правовому, законному полі.

У згаданій справі з 5 мільйонами, яку ми не лише виграли, а й довели до логічного завершення, коли клієнт отримав повну суму з «ПриватБанку», кінцевого ефекту вдалося досягти лише завдяки одночасному застосуванню всіх згаданих методів. Зрештою, ДВС була змушена придбати долари та повернути їх на рахунок клієнта, чого за виконавцями раніше не спостерігалося. Все, про що ми тут говорили, підтверджується наявними посиланнями на судові та виконавчі рішення.

- Які у Вас плани на майбутнє?

- Будемо напрацьовувати та вдосконалювати методику ефективної роботи на користь клієнтів. Будем виходити на міжнародний рівень. Зараз із зацікавленістю спостерігаю за кількома  серйозними справами, де люди намагаються повернути втрачені великі суми. Бачу, що там не враховують дуже важливі моменти, і є ризик втратити більшу частину. Але то не моя справа, тому втручатись і давати поради не маю права. А от по типових ситуаціях буду намагатись піднімати загальний рівень кваліфікації колег. У мене працює консультаційна служба, де я безкоштовно даю поради, щодо вибору стратегії у складних юридичних справах. Хто має питання, може писати на пошту chunzhin@gmail.com.

Хочу зазначити, що успішно працюю також із рейдерськими конфліктами, питаннями спадщини, майновими правами. Є намір підготувати брошуру де поділюся з юридичною спільнотою власним досвідом та своїми напрацюваннями. Також є думки по організації  майстер-класів для молодих юристів та юридичних відділів корпорацій. Загалом, творчих планів дуже багато. Отже, ми відкриті до співпраці і готові допомогти кожному, хто цінує свій час, і хоче домогтись справедливості.

В Києві NATON ACADEMY випустила перший курс!


2-3-го серпня, в готелі «Братислава», близько 360-ти лікарів-хірургів, ортопедів-травматологів з усіх областей України отримали унікальну можливість прослухати лекції і майстер-класи з остеосинтезу та ендопротезування ведучих спеціалістів з Китаю, а також знаних вітчизняних світил медицини з НМУ ім. Богомольця, Інституту патології хребта та суглобів ім. Ситенка та інших установ. Захід було організовано корпорацією NATON Medical Group спільно з Асоціацією ортопедів-травматологів, компанією OSTEONANO, яка є ексклюзивним представником NATON Medical Group в Україні.

 

Відкриття Naton Academy


Директорат OSTEONANO на форумі NATON

Слід відзначити, що хедлайнери форуму професор Микола Корж та професор Олександр Бур`янов - ці знані майстри травматології і ортопедичної справи постійно вдосконалюють свій рівень і, дійсно, багато чому можуть навчити як молодих спеціалістів, так і вже досвідчених лікарів.

Ну, а безпосередньо побувати на майстер-класах таких всесвітньо відомих майстрів, як  Чень Бін, Ху Єнцзюнь, Чжан Гоцян, Ні Мінг з ведучих медичних закладів Китаю – така можливість для вітчизняних спеціалістів безцінна.

 




Українські лікарі вдосконалювали свій рівень на майстер-класах найкращих вітчизняних і світових спеціалістів

Говорячи про безперечний успіх заходу, який відкрив нову еру у відносинах  між лікарськими спільнотами України і Китаю та започаткував новий рівень якості в обслуговуванні і забезпеченні якісними протезами хворих, не можна не відзначити голову OSTEONANO Володимира Густі, а також його сина - президента NATON ACADEMY Богдана Густі. Саме вони зі своїми однодумцями доклали максимальних зусиль, щоб ця подія стала реальністю.

 

Ідеолог форуму, голова OSTEONANO Володимир Густі в кулуарах


Богдан Густі

Також не можна не відзначити і координатора форуму Валентину Буковську, багатомісячна праця якої наблизила подію до втілення і зв’язала всі ланки в один міцний ланцюжок.

 

Валентина Буковська

І хоча Володимир Йосипович і Богдан Володимирович не люблять публічності, а звикли займатись реальними справами, без їхнього ентузіазму, стійкості та віри у власні сили, все це було б неможливим. Дуже багато труднощів, про які зазвичай не говорять, довелось подолати на шляху до втілення мрії – відкриття NATON ACADEMY. Далеко не всі у медичній спільноті змогли гідно сприйняти нові починання. Не всім сподобалось, що тісна співпраця з міжнародними партнерами, відкритий і прозорий тендер на закупівлю протезів, що був виграний NATON Medical Group, зробили операції вдвічі дешевшими, при збереженні найвищої якості. Зважаючи на кастовість і багаторічні монополії в українській медицині на послуги та продукцію, можна уявити, скільки корумпованих структур залишилось без годівниці. Та не будемо про сумне. Навпаки, згадані події свідчать про реформи  у системі МОЗ на чолі з Уляною Супрун, і поступові зміни ситуації з медициною на краще.

 

Ажіотаж навколо продукції OSTEONANO

Головне, що захід відбувся, перший курс лікарів отримав унікальні практичні навички, а можливість взяти участь у лекціях і майстер-класах, завдяки прямим включенням та онлайн-трансляції, була в обласних лікарнях України, зокрема, і в госпіталях із зони розмежування на Донбасі. Більше 500-та лікарів з усієї України змогли пройти курс навчання по Skype. Віднині набагато більше українських пацієнтів, тих, хто потребує заміни суглобів, зможуть отримати якісну медичну допомогу на місцях в усіх регіонах України. Попереду ще багато справ, і організатори запрошують до співпраці всіх бажаючих, щоб разом творити історію України, творити її майбутнє заради здоров’я і процвітання простих людей.

Заходу передувала прес-конференція в ІА «Укрінформ», на якій було розкрито деталі і подробиці форуму та співпраці з NATON Medical Group.

Див. відео:




Молоді лідери вчаться хазяйнувати

У рамках підтримки Державної реформи з децентралізації влади, на початку червня 2017 року «Всеукраїнська рада регіонального молодіжного розвитку та співробітництва» (ВРРМРС) організувала і реалізувала в столиці проект «Всеукраїнська громада». Це були дводенні навчальні курси для  молодіжних лідерів з усієї країни, спрямовані на підготовку молодіжних кадрів для лобіювання інтересів місцевих громад.


Участь у проекті взяли 20 молодих лідерів – членів громадських обєднань з різних областей нашої держави. У програмі навчання  - навички підготовки грантових пропозицій, ведення переговорів про спонсорську підтримку, особливості керівництва інфраструктурними проектами на рівні місцевих громад,  організація дієвих команд для вирішення конкретних господарських завдань.

Лідери ГО отримали від фахівців вичерпні консультації і корисні поради, щодо реалізації програми дій територіальних громад, та отримання державної підтримки місцевих ініціатив.

Эпопея Приват-Бривер подошла к своему завершению?

В истории Украины еще не было такого упорного и резонансного противостояния между крупнейшим банком ПАО КБ «ПриватБанк» и небольшим предприятием ООО «Бривер», Херсон.


За эпопеей возвращения «Приват», исчезнувших с корреспондентского счета ООО «Бривер» более 4, 5 млн гривен вот уже почти два года следит все финансовое, юридическое и бизнес-сообщество. Цена вопроса вовсе не смехотворная - по приватовским меркам, сумма.

Вернет ли «ПриватБанк» доверие бизнеса?

Главная проблема – восстановление доверия к банковской системе как таковой, и способность исполнительных и судебных органов хоть как-то обеспечить защиту интересов игроков этого рынка.

Не будет преувеличением сказать, что большинство клиентов украинских банков, вынуждены пользоваться банковскими услугами, так как это единственный возможный способ легально вести свою деятельность.

И это на фоне катастрофического падения доверия респондентов к регулируемой банковской системе, когда люди пребывают в постоянном страхе того, что их банк неожиданно обанкротится, или в одно прекрасное утро просто исчезнет вместе с их счетами и вкладами.

На этом печальном фоне растет лишь популярность банков с преобладающим иностранным капиталом, имеющим давнюю, проверенную годами международную репутацию. Любой же, без исключения, отечественный банк выглядит как сейф, набитый деньгами, стоящий на пороховой бочке. Одно неверное движение - все ваши деньги взорвутся и пропадут, и никто вам ничего не вернет. Фонды гарантирования вкладов в этой ситуации играют жалкую роль болеутоляющих припарок, когда у тебя взрывом оторвало конечности. Вставайте в очередь за протезами, и когда-нибудь, возможно, вам возместят часть оторванного, если к тому времени вы вообще будете еще живы…

Вот поэтому, ситуация с «ПриватБанком» – крупнейшим отечественным финучреждением с сотнями тысяч клиентов, является лакмусом состояния и перспектив банковской системы Украины.

А история борьбы ООО «Бривер» за свои деньги - один из самых показательных и ярких примеров того, насколько незащищенным является частный бизнес перед финансовой системой, и насколько тяжело предпринимателям возвращать свои пропавшие из отечественного банка средства.

Долг платежом красен

Надо отметить, что значительную часть пропавших со счета денег ООО «Бривер» удалось вернуть. Ценой невероятных усилий адвокатов, помощи журналистского сообщества, многочисленных жалоб, запросов и обращений в службы ГИС, Минюст, к руководству «ПриватБанка».  

На данный момент за ПАО КБ «ПриватБанк» пред ООО «Бривер» остался маленький должок – 59 248,34 долларов США. Про что свидетельствует решение Апелляционного суда Днепропетровской области от 22.02.2017 года (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/64955062), и которое подтверждает кассация – решение Высшего хозяйственного суда от 27.03.2017 года (http://www.reyestr.court.gov.ua/Review/65579924).

На пресс-конференции 2 февраля 2017 в «Интерфакс» новый глава правления ПАО КБ «ПриватБанк» Александр Шлапак в присутствии СМИ на многочисленные камеры пообещал уладить все дела, и закрыть вопрос по ООО «Бривер».


Чи виконає голова «ПриватБанку» Шлапак свою обіцянку приватному бізнесу? http://n-v.com.ua/chi-vikonaye-golova-privatbanku-shlapak-svoyu-obicyanku-privatnomu-biznesu/

Однако вскоре после этого, в редакцию всеукраинской газеты «Наша версия» пришел ответ за подписью А. Шлапака, в котором глава правления ПАО КБ «ПриватБанк» объяснял отказ банка возвращать долг отсутствием исполнительного производства на сумму остатка в $59 тис. Дескать, нет процесса - нет возврата. А иначе, мы бы сразу, неукоснительно выполнили законные требования. Что ж, закон есть закон.

И после всех разбирательств, препирательств и затягиваний 21.04.2017 г. вышло постановление об открытии исполнительного производства за подписью главного исполнителя Днепровского районного отдела исполнительной службы г. Киева Федориной А. М. (исполнительное производство №53812423), в котором четко указано «Відкрити виконавче провадження про стягнення боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ТОВ «Брівер» у розмірі 59 248,34 доларів США».


Постанова про відкриття виконавчого провадження

Это означает, что теперь ничто не сдерживает Александра Шлапака и возглавляемый им банк пойти навстречу своим бывшим клиентам из ООО «Бривер», восстановить законность и свое доброе реноме в глазах украинского бизнеса. 

Правда, при подготовке исполнительного листа государственным исполнителем Федориной были допущены 2 ошибки: в части суммы исполнительного сбора неправильно указана валюта и перепутан суд, выдавший постановление, которые она исправила, как только неточности были обнаружены. Но что поделаешь, идеальных служащих не бывает, и при большой загрузке исполнительной службы, ошибки – естественная часть процесса.


Исправления в постановлении

Теперь, когда все соблюдено, остается только выполнить решение суда в полном объеме и, наконец, поставить точку в этом громком деле. Вопрос лишь в доброй воле руководства «ПриватБанка», и следовании букве закона.

Правильный выбор – будущее банка

Как должен поступить солидный банк, который ценит свою репутацию, расписывается в любви и уважении к клиентам, который приглашает к сотрудничеству малый и средний бизнес, обещая полную защиту их средств, который всячески подчеркивает свою приверженность к выполнению судебных решений?

Есть два пути. Первый – это продолжать играть в дурачка, пытаться снова оспаривать решения, укрывать имущество, препятствовать работе госисполнителя. В таком случае, единственный шанс на справедливость – это поймать это самое имущество внезапным наскоком, арестовать его и реализовать в пользу погашения долга истцу. Это трудоемкий и энергозатратный способ, вырывающий у обеих сторон кучу нервов, сил и времени.

Второй - цивилизованный, который как раз лучше всяких слов и деклараций, покажет, что «ПриватБанк» действительно изменился в лучшую сторону, и с ним можно работать бизнесу - это пойти навстречу исполнительной службе и предложить вариант погашения долга. Без конфронтаций, злобы, алчности.

Какой вариант выберет уважаемый господин Шлапак – мы узнаем, о чем сообщим читателям и сообществу в самое ближайшее время. Будет ужасно жаль, если окажется, что выбрал первый.

А что же ГИС?

В этой связи очень важна и позиция Минюста и руководства ГИС. И министр юстиции П. Петренко, и заместитель министра юстиции Украины по вопросам исполнительной службы С. Шкляр, и директор департамента исполнительной службы Д. Полищук, безусловно, прекрасно знают о деле ООО «Бривер» с ПАО КБ «ПриватБанк». Во многом, возвращение части долга стало возможным, благодаря тем позитивным реформам, которые проводятся в системе ГИС под руководством вышеназванных лиц. Что ж, остается выразить надежду, что указанные высокопоставленные чиновники не станут чинить препятствий своему госисполнителю и ООО «Бривер», а напротив, поспособствуют слаженной работе, и процесс завершится наилучшим для всех образом!

А «ПриватБанк» уже по-настоящему начнет дышать по-новому, прирастать клиентами и работать на благо украинской экономики.

P.S. Данный материал доведен до сведения всех участников этого процесса. 

Суддя «Сонечко» порушувала норми закону?


«Суддя Апеляційного суду Київської області намагалась обдурити мене, щоб я не представляв від профспілки 15 незаконно звільнених працівників Концерну РРТ. Суддя-доповідач Ніна Ігнатченко зателефонувала мені напередодні засідання. Намагалась переконати, що третьої сторони - профспілки - у справі немає, і долучити її на апеляційній стадії неможливо. "Переживала", що я не зможу виступити, "сонечком" називала», – повідомив на своїй сторінці у ФБ народний депутат України Сергій Каплін.

«Це при тому, що профспілку залучили до справи ще в грудні 2015 р. Ми знаємо це, бо люди, яких витурили з КРРТ за те, що викрили сепаратизм керівника, призначеного Яценюком за 3 мільйони, відстоювали свої робочі місця 2 рази в суді першої інстанції, 3 - в апеляційній та 2 в касаційній.

Під час засідання, на яке суддя так переконливо мене не запрошувала, правозахисники розвіяли всі її побрехеньки про протокольну відмову участі третьої сторони в суді першої інстанції і показали в журналі справи, яку вона "перечитала 18 разів", що представником профспілок в цій справі я вже є давно», – написав депутат Каплін.

За його переконанням, позапроцесуальне спілкування - це порушення всіх норм і тому заявив про відвід судді. Тим більше, що в юристів по справі є свідчення, що при автоматичному розподілі справ відбулось втручання в систему, і в нас є всі підстави вважати, що наша справа "небайдужій" Ігнатченко дісталась не випадково.

«Це вже не перший випадок, коли в цей процес втручаються згори. Це особиста вказівка Яценюкового міністра юстиції Петренка, який як лялькар за ниточки керує «кривосуддям» в цій державі.

Звернувся у Вищу раду правосуддя, Генпрокуратуру та НАБУ, щоб там розібрались із втручанням "судді-сонечко" в діяльність народного депутата», - написав Сергій Каплін на своїй сторінці.

Описану розмову можна прослухати на сторінці депутата у ФБ: https://www.facebook.com/kaplins?fref=ts

В Каменском мафия отравляет Днепр цианидами

Борец за экологию Каменского (Днепродзержинска) Вячеслав Патяка стал объектом охоты как со стороны местных коррумпированных силовиков, так и бандитов.


Вячеслав Патяка, рискуя жизнью, отстаивает интересы родного города

Он рассказал, как вот уже несколько лет противостоит попыткам незаконной разработки «Накопителя жидких химических отходов» - вредных продуктов многолетней жизнедеятельности завода «ЕВРАЗ Южкокс». А кусочек там весьма лакомый, ведь стоимость топлива, а это около 70-80 тыс. тонн, которое можно выкачать из отстойников, оценивается по меньшей мере в 200 млн. гривен! Однако главная проблема здесь не в самом факте вторичного использования ресурсов, а в том, что бездумный подход к этому процессу грозит региону экологической катастрофой громадного масштаба.

Об этом писали и продолжают писать региональные СМИ: http://www.kamyanske.dp.ua/konflikt-evrazyuzhkoks-i-vyacheslav-potyaka-kak-vse-nachalos/

А после того, как на ворота предприятия Вячеслава Патяки прицепили взрывчатку и ему чудом удалось выжить, спрятавшись от взрыва за машину, это дело вышло за местные рамки и приобрело всеукраинский масштаб.

 

Или с нами – или против нас!

В славном промышленном городе Каменское (бывший Днепродзержинск) назревает экологическая катастрофа, способная заразить цианидами Днепропетровскую область и все нижнее течение реки Днепр. Мало того, что Каменское и так принадлежит к числу украинских городов с наихудшей экологией, так еще и ситуация вокруг отстойников местного завода-гиганта «ЕВРАЗ Южкокс» приобрела угрожающие формы.

С 2007 года предприятием владеет крупный холдинг «ЕВРАЗ» с российским капиталом. В частности, Роман Абрамович – один из основных акционеров «ЕВРАЗа».

Группа журналистов из «Журфонда», «Кримінального огляда», и «Нашей Версии» побеседовали об этой проблеме с местным активистом, директором предприятия ТОВ «Промэнергия», кандидатом технических наук Вячеславом Патякой, чтобы выяснить все нюансы из первых рук.

«Дело в том, что с недавних пор эти отстойники попали в сферу интересов местных полулегальных структур, которые в сотрудничестве с руководством «ЕВРАЗ Южкокс», под крышей местных правоохранительных органов и преступных элементов, пытаются незаконным способом извлечь из опасных захоронений свою коммерческую выгоду», - рассказывает Вячеслав Патяка, чье предприятие граничит с заводом и примыкает непосредственно к территории отстойников.

«Все началось в 2011 году, когда городская власть отказалась продлевать мне аренду на землю под моим предприятием, хотя ни малейшего формального основания для этого не было, ведь здание я выкупил еще в 2000 году. Видимо уже тогда они рассматривали мою землю как плацдарм для выработки ресурсов из этих отстойников», - говорит Вячеслав.

По его словам, корень проблемы заключается в том, что территория, занимаемая его предприятием ООО «Промэнергия», лучше всего подходит для организации добычи топлива из отходов.


План участка В. Патяки - сверху примыкают отстойники «ЕВРАЗА»

Сам «Накопитель жидких химических отходов» находится прямо напротив подъездных ворот ООО «Промэнергия», и лучшего места для размещения оборудования по выработке мазута из отстойников не найти. Как бы то ни было, на все предложения со стороны «ЕВРАЗа» и его «компаньонов» вести совместную деятельность по разработке отходов, и работать под их «крышей», Вячеслав отвечал решительным отказом.

Вместе с тем, как утверждает Вячеслав Патяка, предприятие «ЕВРАЗ Южкокс» пытается без лишнего шума вывести территорию отстойников из баланса завода. По мнению Вячеслава, это делается для того, чтобы с одной стороны, не платить экологический налог и не тратиться на утилизацию отходов, а с другой – получить возможность втихую раздерибанить 200 млн. от продажи мазута, под крышей местных воротил и силовых структур.  

 

Цианиды для Днепра и кухонных кранов

Возможно в этой ситуации и не было бы столько драматизма (подумаешь, дерибанят свалку на каких-то 200 миллионов - вон по всей стране миллиардами воруют!), если бы не экологический аспект. А он таков, что цена махинаций вокруг отстойников может оказаться роковой для всего Нижнего Поднепровья! 

«Отстойнику уже очень много лет, - рассказывает Вячеслав, — грунтовые воды сделали свое дело, и теперь все фенолы, цианиды и другие компоненты вымываются за пределы территории. Кроме того, через ливневую систему завод сбрасывает отходы прямо в расположенную в 300 метрах от завода балку, где протекает река Сухая Сура, которая тянется на десятки километров и впадает в Днепр.


Cток отходов в речку Сура

Но это цветочки! Благодаря тому, что смола в отстойниках забила поры в земле и связала жидкие отходы, сейчас вредные вещества просачиваются в окружающую среду достаточно медленно, что не дает опасной ситуации превратиться в масштабное бедствие.

«Когда ко мне обратились от имени «ЕВРАЗ Южкокс» и попросили разместить на моей территории оборудование - котел и центрифугу, чтобы отделять воду от смолы, я спросил – а куда будет деваться вода? По реакции, я понял, что они планируют сливать ее обратно в отстойники, в землю! Конечно, я отказался, ведь никакая выгода не может быть оправданием загрязнения окружающей среды опасными ядами», – говорит Вячеслав.


Отстойник «ЕВРАЗА»

Если начать незаконную добычу мазута, путем отделения смол от воды, в которой растворены все яды, то эта вода беспрепятственно хлынет в грунты, в реки и подземные воды, заражая все на своем пути цианидами.  Ведь только при таком антиэкологичном способе добыча будет рентабельной и привлекательной для коммерческих структур.


Жидкие отходы «ЕВРАЗА»

Если же действовать по закону, то при добыче мазута из отстойников необходима утилизация жидких отходов. Это - комплексная, масштабная задача для серьезного, уважаемого инвестора, которая требует громадных денег и комплексного подхода. Причем, расходы на проект едва ли покроет продажа излишков мазута.

 

Один против мафии и экологической катастрофы

Вячеслав Патяка рассказывает о ситуации вокруг отстойников и про угрозу совей жизни:

 

«Когда бандиты подложили на ворота моего предприятия взрывчатку, я понял, что против меня объявлена война на уничтожение».

Вячеслав Патяка уверен, что директор завода «ЕВРАЗ Южкокс», гражданин России Сергей Бурылин плевать хотел на местную экологию, и на Украину в целом. Но в своем стремлении освоить полезные вещества из отстойника, он прикрывается заключениями карманных экспертов-экологов, таких как Тарас Иващенко, который не видит в дерибане отстойников ничего угрожающего.

Интересно, а в цехе роданистых солей, стоящем неподалеку, откуда и стекали основные отходы в отстойник, эксперт тоже не видит опасности? А ведь в живых не осталось ни одного работника этого цеха. А двое охранников «ЕВРАЗ Южкокс», пытавшихся спилить там металл, умерли через несколько дней после своего визита.

«Никто ничего по утилизации отходов делать не собирается! Выберут кислую смолу, положат деньги в карман, а мы будем пить отравленную воду и дышать цианидами. Дальше отрава пойдет в Днепр, попадет в водозаборники питьевой воды, а это уже – риск токсического отравления для миллионов украинцев Нижнего Поднепровья! Вот этому беспределу я и противостою, рискуя ежедневно своей жизнью и здоровьем!» - рассказывает Вячеслав.

Для экологов и контролирующих органов публикуем наименование отходов: ДК 005-96:2310.2.913. Класс опасности 3. Категория объекта В. С66-фенолы, С71 полицикличные соединения, С75 органические соединения серы, С 81 кислородные и азотные (серные) соединения.

А вот, что сказал в комментарии для Каменского портала бывший директор Днепродзержинского производственного объединения “Приднепровский химический завод”, академик Инженерной академии Украины Юрий Коровин — «Контроль, за выбросами должен быть, как это было раньше. Я 15 лет в городе возглавлял комиссию по охране окружающей среды. Нажил немало врагов, но всегда отстаивал здоровье горожан, но сейчас работы депутатской комиссии по экологии просто не вижу. Даже не знаю, чем они занимаются.

Прекрасно понимаю, что представляют из себя отходы коксохимического производства, и насколько они вредны. Кокс и химия, как правило, грозит онкологией и раковыми опухолями. Полициклические продукты, канцерогенные вещества — бомба замедленного действия. Фенолом пропитывают покойников. А если эта зараза попадает в воду, то и вода, и воздух — тоже по факту отравлены. Есть такая злая шутка – «Город вечно молодой, потому, что до старости здесь никто не доживает». Спросите, сколько осталось в живых работников, к примеру, цеха роданистых солей?

Я поддерживаю идею дать городу статус экологического бедствия. Мы его заслужили. Пусть субвенциями, льготами, путевками или, как минимум, бесплатной медициной». http://www.kamyanske.dp.ua/konflikt-evrazyuzhkoks-i-vyacheslav-potyaka-kak-vse-nachalos/

Самое печальное, что кроме Вячеслава и пары местных журналистов, похоже, в самом Каменском и в областном центре Днепре до этой ситуации никому нет дела. А ведь это напрямую касается жизни и здоровья всех жителей области!

В последний год ситуация вокруг отстойников обострилась до предела!

На Вячеслава Патяку было совершено несколько нападений, идут постоянные угрозы.  Всевозможные подозрительные личности (данные по ним находятся в полиции Южного района Каменского) все время пытаются спровоцировать активиста на неадекватные действия, подсылают молодчиков к его предприятию, несколько раз пытались повредить трактором кабельные сети, питающие его предприятие.

Ну а когда бандиты подложили на ворота его предприятия взрывчатку (притом, что ни одна из его жалоб и заявлений не получила законного хода в местной полиции), он понял, что началась борьбе не на жизнь, а на смерть, и что против него объявлена война на уничтожение.

Я хочу заявить, что меня пытаются убить. Провоцируют на неадекватные действия, когда я вынужден при полном бездействии полиции, защищать свое имущество и свою жизнь с оружием в руках. Хочу, чтобы ГПУ, СБУ и НАБУ считали это официальным заявлением о готовящемся на меня покушении.

Очередное нападение случилось 21 января 2017 года, когда только серия выстрелов в воздух остановила более десятка «титушек», которые приехали разрывать землю и портить имущество Вячеслава Патяки. Полиция, как водится, явилась, когда уже все разбежались.

 

Кто эти люди, отравляющие сами себя?

Ладно, можно еще понять, но не оправдать, россиянина-директора завода «ЕВРАЗ Южкокс». Наверняка он приезжает на вредное производство в чужую страну по праздникам, и не собирается там жить. Но как же остальные участники этого правового и человеческого беспредела?  Они-то сами постоянно живут в Каменском, многие их друзья, родители, дети, возможно и внуки - тоже будут пытаться построить свою жизнь в Каменском или соседнем Днепре. И всем им они в угоду сиюминутной материальной выгоды, готовы устроить экологический ад?

«Против меня действует целая преступная группировка, - рассказывает Вячеслав Патяка. - Это, в первую очередь, начальник полиции Южного района Каменского Дмитрий Сидорчук, попадающий под люстрацию, и его жена, старший следователь полиции. Это его кум, прокурор Криничанского района Владимир Резник, прокурор Сергей Чебаненко, зять которого эколог Тарас Иващенко обеспечивает любые экспертизы. Это и Евгений Чернобривец, по кличке Талиб, который под крышей фирм «Экология 2004» и «Барьер» участвует в организации незаконной добычи мазута из отстойников. Это и СБ «ЕВРАЗа» - М. Каптанный, М. Скляр, И. Куличенко, С. Коваль. Всех их, по мнению Вячеслава Патяки, «крышует» нынешний начальник службы внутренней безопасности ГПУ, выходец из Каменского Владимир Уваров, и все они, так или иначе, замешаны в данных махинациях и преступлениях.

Также каменский активист обращает внимание на то, что проблемой вредных отходов коксохима занимается не профильное предприятие «Гипрококс», а сомнительная фирма «Дніпро 2004», на директора которой Виктора Высоцкого открыто несколько УД по экологии.

Многочисленные обращения Вячеслава в высшие инстанции пока не дали результата. Несмотря на то, что для всех обвинений у него и его доверенных лиц имеются неопровержимые доказательства. Это не удивительно, ведь все мы прекрасно знаем, как ловко умеют коррупционеры заметать следы, особенно в регионах. Ясно одно – так дальше продолжаться не может! 

Без сомнения, меру вины и ответственности каждого из участников данной эпопеи предстоит установить компетентным, незаангажированным органам.

Журналистские запросы с требованием разобраться и отреагировать на изложенные в материале факты и события уже направлены в высшие инстанции, ГПУ, СБУ, НАБУ, Кабмин, а также в ведущие отечественные СМИ. Журналистское сообщество выражает надежду, что с этого момента вокруг ситуации с опасными отстойниками в Каменском все изменится, и готово проконтролировать ход расследования. Есть уверенность, что к этому делу подключатся также представители депутатского корпуса, и совместными усилиями удастся остановить грозящую региону экологическую катастрофу, и привлечь виновных к ответственности. 

А напоследок, хотелось бы задаться вопросом.

О чем думают эти люди, которые хотят раздерибанить отходы путем заражения окружающей среды? Ведь, несмотря на громкую цифру 200 млн. на руки, большинство из них, в лучшем случае, получат по несколько десятков тысяч гривен, а то и меньше, которые будут пропиты-проедены-растрачены за несколько месяцев. Очень вероятно, что большая их часть пойдет на лечение их близких от болезней, связанных с ужасной экологией в Каменском. Скорее всего, многие из виновников будут искренне рыдать на похоронах своих родственников, забывая о том, что это они приложили к этому руку. Как можно своими руками бездумно убивать то, что тебя окружает, из-за какой-то совершенно глупой алчности и недальновидности? Город вечно молодой, где никто не доживает до старости – есть у тебя шанс на спасение??? Ребята, еще не поздно остановиться…

P.S. Назначен новый директор «ЕВРАЗ Южкокс»

Пока готовился материал, стало известно, что директор завода «ЕВРАЗ Южкокс» Сергей Бурылин по решению инвесторов был освобожден с занимаемой должности. На его место назначили теперь уже экс-начальника центральной лаборатории коксохимического производства ОАО «ЕВРАЗ Нижнетагильский металлургический комбинат» (РФ) Дениса Кошкарова. Судя по специфике профессии, новый директор должен хорошо разбираться в угрозах, которые несут отходы коксохимического производства. Интересно, продолжит ли он преступную политику своего предшественника, или с его приходом ситуация начнет меняться в лучшую сторону? Ответ узнаем очень скоро!

 

Справка. Кто такой Вячеслав Патяка?

Несмотря на то, что Вячеслав Патяка готов с оружием в руках отстаивать свою правоту, он является признанным и уважаемым специалистом, ученым-новатором, действующим практиком, чье предприятие ООО «Промэнергия», помимо того, что создает рабочие места, разрабатывает уникальные технологии для металлургической промышленности. Вот какую характеристику дает Вячеславу Патяке доктор наук, профессор, академик А. Н. Овчарук:


В Києві презентували унікальне видання - антикорупційний журнал

26 грудня 2016 року, в приміщенні КМДА, редакційна колегія першого Всеукраїнського журналу «Антикорупційний вісник «Ваша надія», заснованого Громадсько-соціальним агентством «Ваша надія», представила широкому загалу результат своєї багатомісячної праці.

Це солідне видання на 50 сторінок гарного межованого паперу, що містить в собі різноманітні матеріали, статті, нариси, інтерв’ю, і звісно ж, журналістські розслідування – найголовніша зброя у боротьбі з сучасною корупцією.

 

Головною метою створення журналу, як зазначається в прес-релізі, є бажання редакційної колегії донести до громадськості ситуацію щодо корупції в Україні, ефективність боротьби з нею на практиці та світовий досвід вирішення цього болючого питання.

Із вступним словом до присутніх звернувся головний редактор журналу, директор Громадсько-соціального агентства «Ваша надія» Федір Олексюк.

Зокрема, він зазначив, що агентство-засновник журналу було створено ще у 2012 році. Крім того, очільник редакції повідомив, що в робочих планах колективу було створення газети і 45-хвилинної програми для підтримки іноземних інвесторів, але врешті-решт вирішили зосередитись саме на журналі та його електронній версії. Зараз вже працює сайт журналу.

 

 «Який журнал нам вдалося зробити, будете оцінювати ви - читачі, громадяни України. Але пам’ятайте, що за кожною статтею, за кожною навіть найменшою інформацією стоїть наше бажання з Божою Мудрістю і нашими спільними зусиллями змінити на краще самих себе і українське суспільство. Бо корупція зараз – це справжня загроза національній безпеці!» - наголосив головний редактор.

«Проте, ми, як і багато співавторів журналу, вважаємо, що переслідування корупціонерів - лише частина боротьби з корупцією і цим тільки  можна її обмежити до розумних меж. Однак, мораль, державний патріотизм, етика та релігія це ті інструменти, за допомогою яких і відбувається викорінення даного явища, насамперед, з нашої свідомості, а потім вже і з кабінетів чиновників. Не варто забувати про те, що корупційні злочини часто характеризуються латентністю, що обумовлено не тільки зовнішньою скритністю поведінки, але і за згодою самого потерпілого», - зазначив Федір Олексюк. При цьому він навів прозорливі слова Голови УГКЦ Любомира Гузара: «Чого ми очікуємо від вищого керівництва, якщо самі не дотримуємось правил дорожнього руху? Порушивши ці правила, даємо хабара інспектору, щоб не понести законне покарання».

«Можна скільки завгодно говорити про шляхи розвитку держави, про боротьбу з бідністю і злочинністю, про прорив економіки і т. д., але поки не буде знищено корупцію, будь-які починання не дадуть результату»,  - підкреслює Федір Олексюк.

Отже, здатність українців бути самокритичними до себе й стверджувати норми моралі та законності у повсякденному житті, за думкою Федора Олексюка, є важливим чинником для ствердження засад правової держави.

Під час презентації видання, головний редактор представив найбільш значущі матеріали журналу.

          Так, у першому номері опубліковано інтерв’ю з директором Національного антикорупційного бюро України Артемом Ситником, який розкриває деякі нюанси своєї роботи на цій відповідальній посаді, окреслює виклики та загрози суспільству. Є також інтерв’ю з головою Херсонської обласної державної адміністрації Андрієм Гордєєвим, у якому можна прочитати про реальні проблеми і корупційні виклики державного сектору в регіонах.

«В журналі ви знайдете як законодавчі акти щодо боротьби з корупцією в Україні та зможете порівняти їх ефективність на практиці, так і дізнаєтесь про міжнародний досвід такої боротьби, - відкриває подробиці змісту номера головний редактор журналу. - Ми вважаємо, що зменшення в Україні рівня корупції до безпечного можливе лише за умови вивчення закордонного досвіду боротьби із цим вкрай негативним соціальним явищем», - стверджує Федір Олексюк. В журналі наведено приклад, як вдалося побороти корупцію в Сінгапурі.

«Корупція боїться світла» - це головний девіз журналу. Наші «прожектори» гострого пера і влучного слова будуть  викривати тих, хто одягнув маску чесного керівника чи можновладця, справедливого судді чи борця зі злочинністю, а за словами Апостола Павла: «Що роблять  потаємно, соромно навіть казати про те» (До Єфесян 12.5). Саме тому, журналістські розслідування та інформація про ті чи інші зловживання будуть з номера в номер відслідковуватись і триматись на контролі редакції, поки дана проблема не буде вирішена, чи викорінена як явище»,  - підкреслює головний редактор.

Щодо інших тем то варто відмітити наступні матеріали.       

Не обійшли стороною питання довгобудів і обман інвесторів горезвісного ЖК «Золотий Берег» в м. Одесі в публікації «ЖК «Золотий Берег» - «еталон» будівельної корупції в Україні». Про дослідження цієї теми розповів особисто Володимир Дроздовський, член редколегії, письменник. Про те, як сам потрапив у халепу фінансових махінацій і про свій тернистий шлях до відновлення справедливості.

 

Неабиякий резонанс можуть викликати матеріали, що стосуються українських суддів. В кожному журналістському розслідуванні фігурують судді всіх інстанцій, які мали поновити законність, але цього не зробили. Вони заносяться до, так званого, народного «досьє» з обов’язковим оприлюдненням їхніх фотографій, де кожен читач зможе повідомити редакцію про порушення з боку суддів, прийняття ними свавільних і незаконних рішень та їх скриті  фінансово-майнові активи.

В журналі аналізуються декларації «слуг Феміди», викриваються корупційні ознаки при їх заповненні. Лакмусом «обліко-морале» деяких суддів є матеріал про те, як у п’яному вигляді за кермом куражився суддя Ленінського районного суду м. Кіровограда Галаган О. В., під назвою «Захмелілий феодальний лад в Україні».

В контексті останніх проблем з «ПриватБанком», багатьох може зацікавити стаття - журналістське розслідування про Ігора Савченка з Черкащини, під назвою «Боргове рабство або, як «ПриватБанк» за допомогою суддів та виконавчої служби, двічі стягував неіснуючі борги».

До речі, на презентації Федір Олексюк, як головний редактор і  правозахисник, повідомив, що ним до нового року буде подано до адміністративного суду позовну заяву про скасування націоналізації «ПриватБанку», оскільки це призведе до падіння курсу національної валюти до основних валют світу  і ще більшого зубожіння громадян України.

Духовну складову у журналі висвітила Ірина Бекрешова (Ірина Звоник), член редколегії, голова ГО «Місія духовного відродження «Примирення». У своєму матеріалі «Застереження тим, хто нехтує словом Бога» вона доступно й проникливо розкриває сутність корупційної складової, показує, як зневіра, сріблолюбство, гнів, спонукає людей до ганебних вчинків, і як важливо знаходити в собі світло мотивації жити Законами Божими. 

Варто також відзначити побудовану структуру і досвід редакційних  засобів і прийомів. Так, член редколегії, молодий журналіст-розслідувач Олександр Бондарчук розповів про ті методи, якими користуються журналісти редакції у пошуках інформації, як у боротьбі із корупційними явищами вони змушують краще працювати правоохоронні органи та державні установи.

У світлі всього сказаного, треба відзначити колосальний об’єм роботи, наполегливу працю багатьох людей над створенням журналу «Антикорупційний вісник «Ваша надія».

Безсумнівно, ця подія – створення повноцінного, гострого, фахового видання, що спрямоване проти корупції, вже стала явищем у новітній історії України.

Відео з презентації можна переглянути тут:



Довідка: Журнал вийшов тиражем 4500 примірників, половина яких буде направлена в Адміністрацію Президента та Верховну Раду України, НБУ, ГПУ, Кабмін, в усі суди України, районні та обласні державні адміністрації України, консульські та посольські установи інших країн.

«Антикорупційний вісник «Ваша надія» виходить щоквартально. Підписатись на нього можна через Укрпошту (підписний індекс 97881), через редакцію, або на сайті  Вісника http://antykor.info

Із анонсів другого номеру можна відзначити наступні матеріали:

- Як борються з корупцією в Китаї;

- Кіберзлочинність у банківській сфері: хто і як з нею бореться та скільки мільярдів коштів громадян украдено;

- Актуальне інтерв’ю з Головою Національного агентства запобігання корупції;

- А судді хто? Журналістські розслідування щодо дій, бездіяльності, нахабства українських суддів.

Та багато інших, цікавих і гострих матеріалів.

Влучна теза: Корупціонер є потенційним зрадником Батьківщини, тому що будь-яка спецслужба, провівши невеликі оперативні роботи, з легкістю може виявити корупційні зв'язки чиновника і почати його шантажувати. Якщо корупціонер не виконуватиме накази іноземних спецслужб, то в західній пресі з'являться викривальні статті про його махінації. Так чиновник потрапить до «чорного списку» країн Європи і Америки. В результаті чого всі його рахунки в західних банках будуть заморожені.

Гаражные баталии в кооперативе «Лыбидь-2» или зачем подделывать

В Киеве насчитывается больше сотни гаражных кооперативов, большинство из них образовались еще во времена СССР. Десятки тысяч людей, несколько поколений киевлян, использовали гаражи чуть ли не как второй дом.


В настоящее время назревает скандал вокруг переизбрания руководства гаражного кооператива «Лыбидь-2» (Писаржевского, 8, Голосеевский район). Несмотря на судебное решение, признавшее выборы нового главы Зарембы В.Ю. незаконным, манипуляции по смене действующего, законно избранного председателя Романа М.П. продолжаются. Многие члены кооператива высказывают подозрение, что таким образом хотят прикрыть какие-то дальнейшие махинации.

Перед нами решение Киевского апелляционного хозяйственного суда от 16 ноября 2016 года (глава коллегии судья Смирнова Л.Г.) по поводу установления факта незаконности общего собрания гаражного кооператива «Лыбидь-2» в апреле 2016 года (дело № 910/8182/16) на котором, собственно, и был утвержден новым председателем г-н Заремба.


Приведем выдержки судебного решения:

«Обґрунтовуючи заявлені позовні вимоги, позивач вказує, що він, як член кооперативу, не був належним чином повідомлений про час, дату та місце проведення загальних зборів, а також про порядок денний загальних зборів, що позбавило його можливості реалізувати належні йому корпоративні права, в тому числі на участь у діяльності кооперативу, у зв'язку з чим просить суд визнати недійсними рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь-2", оформлені Протоколом № 37 від 26.04.2016.

Крім того, позивач зазначає, що рішення загальних зборів членів Гаражно-будівельного кооперативу  "Либідь-2" оформлене Протоколом №37 від 26.04.2016, приймалося за відсутності кворуму.

На загальних зборах були присутні 125 осіб (що підтверджується реєстром учасників), повноваження яких не перевірялись, із 400 членів Гаражно-будівельного кооперативу  "Либідь-2".

Отже, за змістом статті 15 Закону України «Про кооперацію» і Статуту кооперативу, для проведення загальних зборів членів кооперативу і прийняття цими зборами правомочних рішень необхідно дотримання процедури і строків скликання загальних зборів, забезпечень особистої присутності на зборах більшості від загальної кількості членів кооперативу та особисте голосування більшості присутніх на зборах членів кооперативу при прийнятті рішення (Постанова ВСУ від 5 березня 2015 у справі № 6-10цс14).

Право окремих членів кооперативу на участь у загальних зборах і голосуванні при прийнятті рішення є порушеним та підлягає захисту у випадку їхньої відсутності на зборах через недотримання органами кооперативу вимог закону і статуту кооперативу про порядок скликання і проведення зборів.

Крім того, в Протоколі № 37 від 26 квітня 2016 року не зазначена конкретна кількість голосуючих за те чи інше питання порядку денного.

Отже, зазначеним Протоколом № 37 від 26 квітня 2016 року і Реєстром, як його невід'ємною частиною, підтверджується відсутність на зборах більшості від загальної кількості членів Кооперативу, тобто відсутність кворуму для голосування та прийняття рішень.

Отже, право Позивача на участь у загальних зборах порушено у зв'язку з неповідомленням про час, дату та місце проведення загальних зборів, а також порядок денний загальних зборів, що призвело до порушення неналежних йому корпоративних прав. До того ж, рішення на загальних зборах прийняті без наявності кворуму.

Виходячи з цього, Суд зокрема постановив:  Визнати недійсним рішення загальних зборів Гаражно-будівельного кооперативу "Либідь - 2" від 26 квітня 2016 року, оформлені Протоколом №37 від 26 квітня 2016 року.

Возникает резонный вопрос: зачем человеку, который печется о судьбе гаражей и хочет обеспечить надежную и стабильную перспективу, нарушать регламент и протокол, тем самым ставя под сомнение законность последующих решений и дальнейшее существование кооператива?

Ведь это прямая дорога к серьезным проблемам и неразберихе.

В такой ситуации незащищенностью правовой позиции гаражного кооператива «Лыбидь-2» могут воспользоваться третьи силы.

Видимо осознавая уязвимость своей позиции, сторона Зарембы организовала новое собрание, которое должно состоятся 22 декабря в помещении библиотеки им. Вернадского.  На нем якобы планируется избрать нового законного председателя. Но уже сейчас известно, что многие несогласные с позицией Зарембы, не получили своевременное приглашение и могут не попасть на собрание, что снова ставит под сомнение его легитимность. 

«Я бы предостерег людей, которые могут поддаться на красивые разговоры и выбрать в руководство кого-то из команды Зарембы, будь то Качкауров или кто-то еще. Ведь если человек единожды нарушил закон, что помешает ему осуществить свои корыстные планы, о которых мы можем только догадываться. Суд четко установил, что был нарушен закон. И я надеюсь на сознательность и благоразумие членов кооператива «Лыбидь -2», которые не выберут в руководители мошенников», - прокомментировал ситуацию бывший глава кооператива Роман П.М., незаконно смещенный командой Зарембы.

Что ж, посмотрим, как будут развиваться события вокруг этой ситуации. Во многом они могут стать определяющими для последующей судьбы всего кооператива «Лыбидь-2».

 

В Україні діє каральна психіатрія - Анатолій Руденко

Про це журналістам повідомили на прес-конференції в УКРІНФОРМ, яка була присвячена корупції у владі та тиску на правозахисників і журналістів.


Зокрема, головна тема прес-конференції стосувалася корупції в правоохоронних органах Кривого Рогу та замаху на життя відомого правозахисника Анатолія Руденка, який в свій час став жертвою каральної психіатрії.

За його словами, каральна психіатрія діє в Україні як організоване злочинне угруповання, яке виконує замовлення корумпованих чиновників, правоохоронців  і політиків по знищенню активістів, які намагаються чинити опір системі.

«Перший раз, за мою позицію, мене намагались зробити психічно хворим через те, що у радянський час я ходив у вишиванці та розмовляв українською мовою!» - розповів Анатолій Руденко. 

Сумну тенденцію підтвердив і відомий журналіст Сергій Новіков, який зазначив, що влада дедалі частіше фабрикує справи проти журналістів та активістів з метою запроторити їх у психлікарню, ізолювати та вивести з ладу.

«Але ми не здаємось, боремось, виграємо справи в судах – так нам за останній час вдалося витягти з психушок трьох наших колег, яких хотіли знищити за допомогою каральної психіатрії», -повідомив журналіст.

Жахливу проблему використання каральної психіатрії проти активістів, яка замовчується в ЗМІ, підняв також відомий журналіст-розслідувач Ігор Рудич, який зазначив,  що такі жорстокі і протиправні дії можуть бути спрямовані на кожного, хто стане на заваді корумпованій владі чи олігархам.

«Проти Руденка у психушці застосовували тортури, його ламали і знищували, а він не боявся іти проти мафії, не відступався від своїх принципів. Цей фільм, який тут показали, не тільки про Руденка, це фільм про всіх нас, про те, що кожен може стати жертвою корумпованих можновладців. Закликаю Арсена Авакова та Юрія Луценка відкрити кримінальні справи проти названих злочинців та нарешті перестати робити вигляд, що нічого не відбувається! Також закликаю Петра Порошенка дати вказівку розібратися у цій ганебній ситуації, бо лише втручання вищих посадовців може дати хоч якийсь результат!» - зазначив журналіст.

Повний відеозапис прес-конференції можна переглянути тут: 


Нагадаємо, що напередодні Дня прав людини в Кривому Розі, 9 грудня ввечері, жорстоко побили спецкора «Нашої Версії», відомого правозахисника Анатолія Руденка. По-звірячому побили біля під’їзду будинку, де мешкає пан Анатолій. Нападників було двоє. В якості зброї вони використовували залізні прути, якими і били журналіста. В результаті у нього розсічена голова, він втратив багато крові. Лікарі діагностували ще й перелом руки і скроневої кістки. Журналіста-правозахисника в шоковому стані госпіталізували в другу міську лікарню, де і надали медичну допомогу.

Це не перший напад на Руденка. Так, 27 листопада 2014 року його намагалися вбити таким же способом - також ударили по голові, завдали йому тяжкі тілесні ушкодження. 21 липня цього року на нього напали з ножем. Подія трапилася біля його будинку в день, коли Руденко з однодумцями пікетували Дзержинський районний суд.

Невдовзі після останнього нападу, під час прес-конференції 14 грудня в Кривому Розі на тему "Права і свободи - захищені або умовно захищені?" Анатолій Руденко заявив, що замовниками замаху на його життя є слідчий обласного управління Національної поліції Олексій Андрющенко, брати Темники (Юрій Темник - колишній начальник податкової міліції і його брат колишній міністр ЖКГ Геннадій Темник) і слідчий з особливо важливих питань Національної поліції Ружена Леміш, що працює зараз в Києві. Останній напад він пов'язує із тим, що на громадських засадах представляє інтереси померлого криворізького бізнесмена Фролова, підприємство якого було віджате у незаконний спосіб.

Однак поліція перекваліфікувала справу із замаху на вбивство в нанесення тяжких тілесних ушкоджень. Це, за його словами, зроблено для того, щоб з часом перекваліфікувати в легкі ушкодження, а пізніше закрити, як і в попередніх випадках. Руденко впевнений, що виконавці замаху працюють на місцеву охоронну фірму «Барс», яка в свій час поставляла тітушок на Майдан.

Замах на своє життя Анатолій Руденко вважає лакмусом того, наскільки потоптані права людини і які ризики існують для правозахисників в Кривому Розі. Подробиці у фільмі:


Анатолій Руденко давно і активно займається правозахисною діяльністю. Зокрема, в цьому році він організовував пікети судів і відділків поліції, виступаючи проти корупції в правоохоронних органах.

У зв’язку із зазначеними подіями Анатолій Руденко та правозахисна спільнота звертаються до головних правоохоронців України – Юрія Луценка, Арсена Авакова, Артема Ситника з вимогою вжити негайних заходів,  припинити прокурорсько-поліцейське свавілля у Кривому Розі та розпочати розслідування по усіх заявлених фактах!

Новоодесский бизнесмен заявил о милицейско-прокурорском «наезде»

Директор новоодесского ООО «Фанчи-Инвест» Роман Стефанчишен рассказал об очередной попытке представителей местной прокуратуры и полиции с ним поквитаться.


Свое обращения Стефанчишин записал на видео, размещенное в Facebook на странице Федора Левченко.

«Многократно писал о повальном саботаже работы в полиции Новоодесского района, о противоправных действиях Новодесской прокуратуры. Фигурантами постов были как простые люди, так и предприниматели, на которых держится весь бюджет района. Один из них - директор ООО «Фанчи-Инвест» Роман Стефанчишен. Этот человек уже почти два года успешно отбивается от навязчивой дружбы «прокурорских» и полиции. То местный прокурор незаконно завладел автомобилем Стефанчишена, то на предприятии проходят «секретные» изъятия документов и компьютерной техники», - написал Левченко.

При этом он добавил, что давление в виде множества различных препятствий со стороны правоохранителей на одно из лучших предприятий района продолжается уже почти два.

«И вот снова, очередная просто нелепая попытка «приструнить» предпринимателя. Ничего писать об этом не буду, смотрите видео... это уже просто смешно, доходит уже до абсурда», - добавил Левченко. 

Из опубликованного видео следует, что в отношении Стефанчишена в очередной раз открыли уголовное производство из-за шашки.

- Перед Вами находится шашка украинских мастеров. Хочу обратить Ваше внимание, что эта шашка, уже в который раз, стала причиной для руководителей правоохранительных органов, чтобы со мной поквитаться. Перед Вами экспертиза государственных экспертов, которую они сами направили для проведения этой экспертизы. Вот разрешение, которое они сами зарегистрировали эту шашку и ввели в базу. Спустя неделю после этого они нашли основания возбудить против меня уголовное производство, по статье 263 «Незаконное владение оружием», - рассказывает бизнесмен.

- Это смешно, друзья. Уже второй год вы что-то ищите и не можете найти. Если вы хотите найти что-то незаконное, я советую вам тщательно изучить ваши налоговые декларации. И это не слова. Вот налоговая декларация, собственноручно написанная прокурором Новоодесского района, который на данный момент отстранен от должности, Олегом Наливайченко. Он в своей декларации указал, что владеет автомобилем «Toyota Camry» 2008 года. Этот автомобиль, вот справка из МРЭО, находится в моей собственности до сегодняшнего дня, вот техпаспорт автомобиля, который указывает, что автомобиль мой, у меня есть ключи от него. Вот выписка из ЕРДР об открытом Генпрокуратурой уголовном производстве по факту завладения прокурором Наливайченко мошенническим путем моим собственным автомобилем, - добавил Стефанчишен. 

При этом он обратился к общественности.

- Хочу до всех донести, что, если вы работаете, платите налоги, вы помогаете больницам, детским садам, воинам АТО, законно и порядочно ведете свою хозяйственную деятельность, вы все равно должны себя чувствовать унизительно. Поскольку руководители правоохранительных структур, которые должны нас защищать, хотят, чтобы вы не продавали им ваш автомобиль, а дарили. И они будут пытаться любым способом вас унизить, – резюмировал он.


Напомним, ранее Федор Левченко заявил о том, что новоодесская полиция бездействует и не пресекает незаконную деятельность копателей песка.

 

Источнк: https://news.pn/ru/criminal/173915   

Страницы:
1
2
3
4
5
7
предыдущая
следующая