Як там у класика «скільки мов ти знаєшь-стільки раз ти людина»

Усе дуже погано.
Це я про англомовне інтерв’ю Зеленського для BBC. Хоча англомовним його назвати важко, бо говорив він не англійською, а чимось схожим на українську.
Хоча, питання, звісно, не у «комєнтах» та «реформістах», як і не в інших проявах базової неграмотності Зеленського.
Діагноз у тому, що він не розумів поставлених питань. А коли вловлював бодай трохи сенсу, реагував або як людина з вадами ментального здоров’я, або як виконавець головної ролі у дешевому серіалі на «плюсах».
Чи є привід для істеричного сміху у питаннях про вибори в США? Чи адекватно реготати, коли запитують про втрату легітимності?
Це - реакції Януковича, який, якщо відверто, поводив себе для західної преси більш стримано.
Кожного разу, коли ми показуємо Зеленського світові, стає дуже соромно. І важко уявити, як він поводить себе у приватних розмовах з представниками західних урядів.
Стає зрозуміло, чому китайські та російські «інвестори» ближчі Офісу президента: вони толерантні до цього сказу. Бо це вигідно. Для них, не для України.
Нас не має цікавити, як він говорив про Порошенка - це не питання державного значення, а лиш етики, що суб’єктивно.
А от питання війни та російського вторгення, співпраці зі стратегічними партнерами, відбілення Татарова, - як і загальна некомпетентність людини на посаді президента України, - це важливо.
Вакцину та ліки щодо коронавіруса світ знайде, а чи знайде Україна вакцину від цього трешу? Привід подумати.
Артур Харитонов