http://blog.i.ua/community/6944/2235863/ а тут на тобі, бачу якийсь горбик в землі, думала коріння, пройшло пару днів і що я бачу 
народилося маля 
Осене, красунечко, осене чарівна,
Ти вдяглася в золото, наче та царівна.
Всі ми закохалися у пейзажі-диво.
Хоч і сумно трішечки, але ж так красиво!
Всюди барви осені теплі і чудові.
І ліси приваблюють різнокольорові.
А в повітрі пахощі із полів і саду,
Все з городів звезено, складено до ладу
У льохах, у засіках, в хаті і в сараї.
На столах у кожного пишні короваї.
Тож спасибі, осене, за дари чудові.
Будемо ми з хлібом всі ситі та здорові.
Техніка відома у світі вже 4 тисячоліття. Вона універсальна: не боїться температурних перепадів, вологи й не вигоряє. Мистецький твір, виконаний за допомогою гарячої емалі, вічний, – розказав провідний науковий співробітник Музею Володимир Маліков. – Символи було обирати непросто, адже в українців немає якоїсь уніфікованої символіки. Однак ми віднайшли найкрасномовніші, які стануть своєрідним путівником Україною.
Серед символів – тризуб, писанка, вишиванка, половецькі баби, козацькі чайки.
На стелах знайшлося місце козацьким образам та постаті Володимира-Хрестителя.
Історія Дніпропетровщини закодована у такому символі, як петриківський розпис.
Звернулися митці й до місцевої пам’ятки, виконаної у стилі українського бароко – Троїцького собору в Новомосковську.
Закарбований у граніті й дитячий малюнок, який символізує привіт бійцям у зону АТО.
Аби прапор-рекордсмен було добре видно й вночі, його підсвічують вісім прожекторів. Світильники встановлені й по периметру майданчика.
Поряд теж все святково прикрашене прапорцями.
І на останок прапор на фоні чистого неба і сонця.
Хай нам яскраво світе сонце і якнайскоріше закінчиться війна!
. . 
Я відступати не збираюсь і зараз точно буде битва, в якій і вирішиться Ху із Ху 
Коза захопила територію і вигнала мене на вулицю. Ну точна Дереза із казки.
Коли коза вдаряється у калітку, вона зовсім не дивиться на мене. А у ней на шиї від ошийника тягнеться шматок цепка і на кінці величенький карабін. Я її зараз вхоплю за той цепок і накину карабін на штахетину забору і так я зупиню її напади і зможу зайти у двір. А коза почала заспокоюватись, але в даний момент мені це було як раз і непотрібно . Я почала знову її дражнити лозиною. Звичайно горда Наполеонівка цього не стерпіла і зловилась на мій тактичний хід. З другого разу я її вхопила і льогкім двіжєнієм рукі зачепила на штахетину. Думаю, нехай приходе її адвокат (чоловік) і вирішує як далі буде діло.....
.
Спочатку хочу запитати чи хто мав діло з цією чудасією? Може навіть їли? Яке воно?
Серед звичних і знайомих городніх рослин, таких як гарбуз, огірок, кабачок сьогодні можна зустріти і незвичайного представника з назвою момордика. В даний час досить мальовничий екзот все частіше і частіше вирощується аматорами на особистих ділянках і вдома. Момордика - рослина, яка викликає інтерес своїм зовнішнім виглядом, смаком плодів і застосуванням.
Момордика - рід з сімейства Гарбузові. Життєва форма всіх видів момордики - трав'яниста ліанообразна однорічна рослина з тропічних областей. Як багато гарбузових культур, вона має тонкі й довгі від 2,0 м до 4,0 м стебла. Листя округлі біля основи, сільнорізані до вершини, вони схожі на виноградні листочки.
Квітки у момордики - жовті, на одній рослині розташовуються чоловічі квітки і жіночі. Відразу після того як відбудеться запилення, зав'язь досить швидко зростає. Плоди на початку дозрівання зелені, коли достигнуть, то стають яскравими, жовтими, червоними або оранжевими.
Рід момордика налічує близько 20 видів, з них популярні такі:
- Момордика кохінхінська, м'яка оболонка цього виду містить велику кількість каротину, з неї отримують спеціальне масло.
- Момордика харанція, популярна овочева рослина, всі частини якої використовують в їжу.
- Момордика бальзамична, рослину широко використовують як гомеопатичний засіб.
Незважаючи на те що всі види момордики - жителі тропіків, її можна вирощувати і в помірному кліматі як у відкритому, закритому грунті, так і приміщеннях.
Вирощування
З огляду на те, що момордика близький родич гарбуза і огірка, агротехніка вирощування цих культур має багато спільного. Кому цікаво про її вирощування можна почитати по посиланню. Там є і відео
http://ogorodsadovod.com/entry/2569-momordika-rastenie-kotoroe-stoit-posadit-doma-ili-v-sadu
Плоди індійського огірка в кулінарії і народній медицині
Плоди гіркого або індійського огірка можна використовувати в їжу тільки поки вони зелені, повністю дозрілі, вони стають непридатними сильно гіркими. Готувати з них можна практично всі ті ж страви, що і з кабачків, потрібно тільки замочити їх у солоній воді на пару годин, щоб пішла гіркота. Після цього його можна смажити в клярі, використовувати в рагу і приправах. Зовсім молоденькі плоди момордики можна маринувати як огірочки - корнішони. В даний час цю рослину включають в різні раціони, спрямовані на зниження маси тіла.
Момордику використовують як у народній, так і офіційній медицині. Вона допомагає при багатьох захворюваннях:
суглобів
органів дихання
шкіри
обміну речовин
при зараженні глистами
В даний час ведуться дослідження по лікуванню цією рослиною деяких видів раку і діабету. Незважаючи на користь момордики, займатися самолікуванням не слід обов'язково потрібна рекомендація лікаря.
Ця екзотична культура за своїм зовнішнім виглядом і хімічним складом плодів, листя, квіток, заслуговує на те, щоб її вирощувати в приміщенні або на городі.
Ось ще розповідь про Момордику https://mjusli.ru/gotovim_vkusno/budem-znat/momordika
Пи.Си. Думаю може навесні погратись?
І сама собі думаю: як же я впевнюсь, що всьо пройшло успєшно? Ну ладно, буду проводити дєло, а далі буде видно....
Особливо оте Фрррррр мене вибило з колії Побігла я в хату розповідати що бачила. І на наступний день другу кролицю спарювати вже прийшло два сводніка 
. Нє, ну спочатку воно було мілоє созданіє. До речі коли вони малесенькі, ще п"ють мамкине молочко, вони дуже гарні, наче маленькі дітки.
. Уявляєте Що робити я навіть не уявляла, єдине розуміла, що не можна робити рєзкіх двіженій, щоб не спугнуть звєря 
. Воно подивилось на мене, зацінило мій спокій і зрозумівши, що загрози немає 
І на цій втечі із Шоушенка діло не закінчилось, а навіть усугубилось. Через пару тижнів гукає мене сусідка і питає: чи то не ваше поросятко бігає по толоці навпроти дворів? 
І знаючи, що означає ловити строптиве порося, у мене просто опустились руки і майже підкосились ноги. В голові пролітали думки: як зловлю - заріжемо не дожидаючись свят... не буду його ловити, нехай йде куди хоче.... а як же його не ловити, то ж добро пропаде, все ж таки вже з місяць його кормимо....А цей гадьониш час від часу піднімав голову і нагло і їхидно дивився на мене
але ж несу до загорожі. І що я бачу? із замурзаним писком і з нєдоумєнієм дивиться на гостєй 
Що це? Марево? Прикол? Кого тоді я ловила? І що тепер з цим чудом робити? Чи у мене вже двоїться?
Ну звичайно я бачила, та ще й сЮрпАЙз, я його навіть зловила Пішли ми з нею до сушарника на опознаніє. І товарісч був повернутий на місце своєї постійної дислокації. 
