Ще під час Київської Русі по території майбутнього Дніпродзержинська проходив один з найважливіших торгових шляхів - з варяг у греки. Вважається, що села Романково і Кам"янське, на місці яких влаштувався Дніпродзержинськ, засновані запорізькими козаками. Село Кам"янське уперше згадується в 1750 році. В період Нової Січі (1734-1775 рр) Кам"янське входило до складу Кодацкої паланки Війська Запорізького.
Тільки но встали з маршрутки нас зустрів шести звьоздний герой Радянського Союзу шановний Леонід Ілліч 
Далі наш шлях пролягав по центральному проспекту міста Дніпродзержинська, звичайно ж його назва проспект Леніна. Спочатку думали, що поїдемо на трамвайчику, але дізнавшись, що до нашої мети три зупинки, та побачивши забиті трамваї вирішили, що ми ж гуляємо і поспішати нам нікуди - пішли нозями.
Особливо старих будівель ми не зустріли, але була парочка цікавих вибриків
З самого початку проспекту нас вразила картинка попереду, спочатку ми подумали, що то вранішній туман, але спускаючись нижче і наближаючись до того марева побачили, що то легендарний завод. І наслідки його роботи видно на небі, де чітко розділене блакитне і рожеве небо 
Далі ми не тільки побачимо це, а й відчуємо на собі у вигляді замурзаного взуття і першіння у горлі, яке пройшло тільки ввечері, коли ми вже були вдома. Є місця, про які говорять, що там можна бачити, чим ти дихаєш (натякаючи на прозорість повітря). Так от, в Дніпродзержинську можна це не лише побачити, але ще і помацати... Неофіційна "ласкава" назва міста - Дніпродим, і цим все сказано.
Зустріли пам"ятник мамі з дитятком
Залишки постаменту того чиїм ім"ям поки що названий проспект
І головне - пам"ятка міста Дніпродзержинська - Прометей. Пам"ятник встановлено у 1922 році, але під час війни у 1942 році його було підірвано і знову він був встановлений у 1945 році. З 1967 року біля підніжжя Прометея загорівся "Вічний вогонь", який і досі палає.
Відійшовши декілька метрів нам відкрилась гарна картинка. Це і був перший з об"єктів заради якого ми тут.
Собор Святого Миколая. Побудований в 1894 р. за проектом архітектора Л. Бродницкого на кошти робітників і службовців за участю Дніпровського металургійного заводу. У радянські часи в приміщенні розташовувався краєзнавчий музей. У 1988 р. храм був повернений вірянам, проведена реставрація. Собор виділяється архітектурними елементами в староруському стилі. Саме такі церкви і собори ми бачили, коли подорожували по Золотому кільцю Росії.
До Собору ми підійдемо далі, а поряд ми затримались, щоб подивитись Театр.
Днепродзержинский академический музыкально-драматический театр им. Леси Украинки расположен в исторической части города, в одном из самых красивых и гармоничных зданий Днепродзержинска – бывшей Народной аудитории, построенной в 1900 году. Здание является памятником истории и архитектуры городского значения. Его появлению, как впрочем, и появлению всех общественных строений Верхней колонии Каменского (так до 1936 г. назывался Днепродзержинск), мы обязаны Игнатию Ясюковичу – директору-распорядителю Днепровского металлургического завода. (с)
Ну і як же без літака? 
Наш гном обов"язково повинен був доторкнутись до літака, а ще йому дуже хотілось політати на ньому і нам ледь вдалося вмовити не намагатись залізти, а лише задовільнитись побігати під літаком 
Далі направляємось поближче роздивитись Собор. Нам повезло, ми навіть встигли на службу. Атмосфера у Храмі дуже надихає, відчувається якась повнота, сила енергетики.
І на прощання обхожу Храм навколо, щоб помилуватись архітектурою
До речі, храм схожої архітектури знаходиться на окраїні Дніпропетровська, селище Таромське, яке тепер у складі міста.
Храм Покрова Пресвятої Богородиці.
Пройшовши невеличкий відрізок вулицею і повернувши за вугол ми побачили саме те, за чим і їхали. Диво, яке нас вразило. Ми і подумати не могли, що на Східній Україні можна знайти такий костел. Звичайно до Львівських за роками йому далеко, але ж погодьтесь 1897 рік це теж цікаво.
Отже Костел Святого Миколая
Це унікальна будівля, яка збереглась з кінця XIX століття - римо-католицький косткл. Виконаний у стилі неоготики. Архітектура відрізняється лаконізмом, чіткими пропорціями і гармонійністю.
Костел має дуже красивий фасад - по обидва боки від ажурного центрального входу виступають дві величні стрільчасті вежі зі шпилями, увінчаними хрестами. Це надає будівлі якоїсь загадковості і казковості.
Один из немногих уцелевших римско-католических храмов в восточной Украине.
Днепродзержинский римско-католический приход святого Николая появился благодаря строительству в Каменском (с 1936 года - Днепродзержинск) Днепровского завода. Рабочие из Польши, приехавшие вместе с оборудованием для нового предприятия, составляли в 1888 году большинство приходской общины. Молитвенный дом, который арендовали верные, быстро стал тесным, поэтому по инициативе директора-распорядителя Днепровского завода Игнатия Ясюковича за проектом архитектора Марьяна Хорманского с 1895 по 1897 год в Каменском был построен католический храм. Около 1913 года население Каменского возросло от 2 до 40 тысяч жителей, а количество католиков среди них достигало 7 тысяч, лишь немного уступая губернскому Екатеринославскому приходу Святого Иосифа.
Под конец 1928 года началась кампания закрытия молитвенных строений и домов. 12 декабря 1929 года власти отобрали и храм в Каменском. Последний настоятель прихода Яков Розенбах был арестован, отбывал наказание в лагерях Сибири, а в последствии был расстрелян в 1938 году. В помещении храма власти открыли польский клуб, а на протяжении последующих 60 лет в нём находились: сборный пункт военкомата, конюшня (во времена гитлеровской оккупации), призывной пункт военкомата, филиал университета марксизма-ленинизма, планетарий, морская школа ДОСААФ, мастерские художественного фонда, склад фирмы «Мебель», кооперативы, спортивно-технические секции ДОСААФ.
В начале 90-х годов возникла инициативная группа, которая первой занялась делом возвращения храма; в то время он уже был разрушен и практически не использовался.
Всередені немає розписаних стін, а лише чисто вибілено все навкруги. Зайшовши туди відчувається умиротворєніє, спокій і навіть не хотілось звідти виходити, бо було відчуття неначе тебе щось огорнуло ласкавими руками і надає тобі енергію.
Те саме відчуття було і на церковному подвір"ї. Костел неначе магнітом притягував до себе і не хотів відпускати нас у бурхливий вир міської суєти. Ми ходили навкруги нього, гладили його стіни і якомога ближче роздивлялись елементи архітектури.
Зробивши прощальний кадр ми пішли старим районом, повз старі будівлі до металургійного заводу.
А ось ми вже і дійшли до того чуда, яке перетворює блакитне небо у червоне 
Дніпровський металургійний комбінат
Першим керівником справами комбінату був Ігнатій Ігнатович Ясюкович.
1 вересня 1888 року був запрошений для керування справами Південно-Російського Дніпровського металургійного товариства, яке очолював понад 25 років поспіль.
1889 товариство відкрило у селі Каменському на березі Дніпра потужний металургійний завод, який став одним із найбільших промислових підприємств півдня Російської імперії.
Далі ми пройшлись біля центральної прохідної комбінату, яка збереглась з тих часів. Цікаво було уявити, як гуде гудок, закликаючи працівників на чергову зміну і люди потоком йдуть на роботу. Але ми були в неділю і там була така тиша, що можна було подумати, що це якийсь Город призраков 
Один з цих призраків стояв і виглядав на нас з-за кущів
А на протилежній стороні я запримітила стару водонапірну вежу, яка теж збереглась до наших часів з 1884 року, але не знаю чи працює вона. Вона нічого особливого з себе не представила, але ж для історії ми її зафотали
Наш маленький гномик ще з костьолу просив щось пожувати і навіть став хвилюватись чи в цьому місті взагалі люди їдять? бо починаючи з Прометея ми ніде не побачили магазинів, а йому вже хотілось щось гризонуть. Отже побачивши надпис АТБ він значно пожвавішав і одразу посипались замовлення що саме йому треба придбати )))
Ну от така у нас вийшла цікава і не очікувано прекрасна подорож вихідного дня.
Дякуємо Дніпродзержинську за цікаві збережені історичні об"єкти.
Коментарі
Гість: Inclusus
17.11.15, 21:30
Лиса_ ТА
27.11.15, 21:31
ой, не.. в Днепродзержинске на далеко не преддипломной практике меня с любимым впервые и единожды в жизни повязали менты
не поеду!
Каре
37.11.15, 21:37Відповідь на 1 від Гість: Inclusus
El@n_
47.11.15, 21:39
Цікавий фотоєкскурс)))
Здається з датою правляння Ясюковича щось не так... поглянь)
Гість: реал
57.11.15, 21:39
Классні фотки
Одне питання! Ти про чоловіка подумала?? ЦЕ ж чоловіки усе будували і мацкались цементом 
Гість: Глаша_Я
67.11.15, 21:42
Очень впечатлительная подборка!!!
Каре
77.11.15, 21:45Відповідь на 4 від El@n_
Дякую, дату відкорегувала
Каре
87.11.15, 21:47Відповідь на 5 від Гість: реал
Так я завжди поважаю порядних чоловіків
Звичайно, що таку роботу могли робити тільки чоловіки 
Каре
97.11.15, 21:47Відповідь на 5 від Гість: реал
Дякую
Каре
107.11.15, 21:48Відповідь на 6 від Гість: Глаша_Я
Спасибо!