Прекрасна пастель




Це не описка, це дійсно, пастель.
 
Деякі із робіт чудового іспанського художника  Vicente Romero Redondo.

Полюбуйтеся, як красиво оспівана жінка в його роботах...
 


Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)



Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)







Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)

Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)


Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)


Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)






Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)



Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)


Пленительные красавицы на картинах Висенте Ромеро Редондо (Vicente Romero Redondo)








Про наболіле...

    Останні метри шляху були якісь особливо важкі. 
Вдень пройшов дощ, кругом були розлиті калюжі-моря, які потрібно було обходити, а це ще 2-3 зайвих метри на кожній калюжі. Тому кожен крок був по-саперськи виважений і прорахований. Головне - старатися зараз не думати ні про які інші речі. Мета одна - рідна домівка. Тільки там настане полегшення. Тільки там можна буде відчути щастя, легкість, по великому рахунку - насолоду. Тільки б дійти. Тим більше, що вже он, за тими трьома абрикосами, виднівся дах рідного будинку, залишилося зовсім трішечки, небагато, якихось триста метрів. Але як же нестерпно важко їх подолати. В єдине ціле злилися надія і розчарування, нетерпіння і чекання, біль і страждання ...

  Нарешті!!!!!!  Переступивши поріг квартири напівзігнутими ногами, Іра розстебнула ці бля@ські нові босоніжки, куплені вчора за три тисячі, на охренітельно зручному 12-см каблуку і знесилена присіла на підлогу прямо в коридорі.
"Ірка - дура!" - вякнув папуга із клітки на кухні.
"Від дури чую!" - буркнула Іра, шукаючи поглядом на поличці свої балетки.



Курси.

  • 12.07.17, 09:29
Діти ввечері привезли онуку до матері. Переночували і самі гайнули у відрядження, поки Туся ще спала.
Туся, проснувшись, незадоволено кривлячись, провела з бабою ванні процедури. Потім трохи похлюпала носом над кашкою із вареним яєчком і домашнім огірочком, але трохи таки під'їла. " Ой ти, лимзялка моя дорогесенька! - бабуся ніжно поцілував внучечку. - Що будемо з тобою сьогодні робити?"
Туся заявляє: " Бабусю! Ходімо гуляти! Де мої шузи? Де моя пупе?" Баба, зробивши вигляд, що здивована, заметалася по хаті. Пошукала в шафі, на поличці у серванті, підняла покривало на ліжку - не видно. Сіла. " Та де ж воно ділося, оте "шиза" і "пуп"? Може дід взяв. Чи кицька вкрала?..."
Туся, дивлячись на бабині пошуки, заливається від сміху: "Бабусю! А мама тобі хіба не казала, що мене почали водити на курси? Я навчуся чужих мов!" З гордо піднятою головою приносить бабі з веранди біленькі туфельки і ляльку Барбі.
"Шуз! Пуппе! Бачиш, скільки я всього вже знаю?"
"Ага! - баба ховає усмішку- а я колись вчила в школі французьку. Поки побудеш у мене, то знатимеш ще й її. Ходімо, розкажеш, як Рекса і Мурчика звати по-ненашенському".

Зая.

- Дякую! Все, як завжди, красиво і смачно! - вставши від столу, Андрій поцілував Аню в щічку і смачно позіхнув. - Я зараз в ванну і спатки. Втомився за день, що собака, прямо очі злипаються.

Через пару хвилин за дверима ванної вже плюхкотіла вода. Аня почала збирати зі столу посуд після вечері, аж раптом запілікала смс-ка на Андрієвому телефоні. Аня, яка до цієї пори ніколи не чіпала телефон чоловіка, відкрила повідомлення. Чому зараз це зробила? Мабуть, так мало статися. Чорні буквочки на світлому моніторі заскакали веселими рядочками і злилися в одну друковану масу: "Зая! Я так хочу знову, як сьогодні вдень, похрумати твою морквинку! Хрум-хрум, коханий! Цілую і люблю тебе, мій Зая!"

В цю саму секунду для Ані небо впало на землю. Тільки тепер їй стали зрозумілі чоловікові відрядження майже щотижня і затримки з роботи..." Тільки б не зірватися, тільки б втриматися і не розплакатися, - вмовляла сама себе Аня. " Вокруг тебя Земля кружит, вокруг тебе Земля кружит...." - Монатік так настирно втохмачував їй цю фразу з маленького радівця на кухонній поличці, що вона нервово вирвала дріт з розетки.

- А що у нас так тихо в хаті? - Андрій, обмотаний на бедрах банним рушником, розімлівший і рум'яний, зайшов на кухню, відкрив холодильник, налив собі холодненького морсу. Аня мовчки простягнула йому телефон: " І давно це у вас? Відколи це ти став чиєюсь Заєю?" Чоловік від несподіванки присів на табуретку, залпом випив стакан напою, подавився, закашлявся: " Рік. У нас все серйозно - вона молода і народить мені дитину!"

- Андрію! Це удар в саме серце. Ти, одружуючись на мені, знав, що я не можу мати дітей. Тоді ти сказав, що це не важливо. Всі 10 років нашого шлюбу все було гаразд. Тепер ти зраджуєш мене із молодою, щоб мати дитину?

- Люди змінюються, зрозумій, Аня! Тому нам треба знайти якийсь спокійний вихід із ситуації! - Андрій рвучко встав, від чого банний рушник розв'язався, впав на підлогу і Андрій стояв перед Анею розчервонівшийся і голий. Аня подивилася спочатку в очі чоловіку, опустила погляд на його груди, живіт, зморщений член і, несподівано для самої себе, усміхнувшись, сказала:" А немає що вирішувати. Іди до неї, Зая! І бережи свою морквинку!"

- Дура! - чоловік, переступивши рушник, пішов до спальні. Аня чула, як він складав речі, як відкривав і закривав шухлядки шафи і шурхотів документами. Але не зрушила з місця, просто не могла: руки-ноги обважніли і вона стояла біля відкритого вікна, як сонамбула. Мозок кричав: "Іди! Зупини його!" але язик ніби онімів і вона не могла знайти потрібних слів. Чи не хотіла?

Боковим зором побачила, що сонячний диск, що ховався за горизонт, якийсь надзвичайно червоний і величезний. Хм, сонечко вітає мене з завтрашніми днем народженням. Боже! Про що я думаю? Мій чоловік іде до коханки, а я стою, як істукан... Із ступору її вивели слова Андрія: " За іншими речами заїду пізніше ". Аня пішла до спальні, пластом впала на ліжко. Думок не було, сліз теж. Образа рвала на частини душу і серце, головна біль - мозок. " Вокруг тебя весь мир кружит", - пульсувала в голові одна і та ж сама фраза, під яку Аня, думаючи, що вона не спатиме до ранку, непомітно заснула.

Наступного дня 35- річна зраджена іменниця йшла на роботу. Підготувавши на підпис Юрію Васильовичу пакет документів, серед інших паперів підклала йому заяву на свою тижневу відпустку. " Ні, Анна Юріївна, я не можу вас зараз відпустити. Звітний період, як я без секретаря? "- директор закивав головою. " Сухар, точний сухар", - подумала Аня, а вслух сказала: " Мій чоловік пішов до коханки, мені потрібна відпустка, з мене немає зараз толку". Директор мовчки підписав заяву і шість днів Аня, закрившись в квартирі, плакала донесхочу. А на сьомий вирішила, що вона бажає Андрію щастя і кохання в оточенні молодої нової дружини і купи їхніх дітей, пішла в перукарню, зробила нову зачіску, новий колір волосся і пообіцяла сама собі закрити цю сторінку в своєму житті.


Юрій Васильович п'ять років тому став вдівцем. Залишившись у 42 роки один з дорослою дочкою, не розкиснув, не топив горе в горілці. Керував великою компанією, допоміг дочці підняти власний бізнес. На жінок, правда, не звертав уваги, все ще не відпускав із пам'яті покійну дружину. На свою секретарку, Аню, правду кажучи, інколи заглядався, але не більше того - вона жінка заміжня, серйозна, розумна, працівник високопрофесійний, його права рука, по суті. Але, після повернення з відпустки, Аню ніби підмінили. Все робить на автоматі, сухий тон і сум в її голосі зовсім не сприяли нормальній робочій обстановці.

Якось ввечері Юрій Васильович запитав її: "Анна Юріївна! А чи погодитеся ви скласти мені компанію і повечеряти сьогодні зі мною в ресторані?". А Аня взяла і погодилася. Як не дивно, за чотири роки роботи секретаркою, вона ніколи ще не вечеряти із директором компанії. " Нехай порозказує якихось історій із свого життя, - подумала, - все ж таки 12 років різниці у віці, є що розповісти мені. Та мені й іти в свої пусті чотири стіни не дуже хочеться"...

Вони просиділи в ресторані до дванадцятої ночі. Аня і не уявляла, наскільки цікавий її керівник, як співрозмовник і наскільки галантний, як мужчина. Весь вечір він сипав цікавими і веселими історіями із свого життя, ненав'язливо випитуючи Аню про її особисте. Вона так поринула в спілкування з Юрієм Васильовичем, що, коли офіціант нахилився і сказав, що ресторан зачиняється, сумно зітхнула: " Ах! Так шкода, що вечір так швидко закінчився" Він запропонував: " А давайте, Аня, підемо в караоке?", - і вони ще до двох годин ночі співали всілякі пісні, зірвали голоси і сміялися і веселилися, як малі діти.

А потім, у квартирі Юрія Васильовича, у них був секс. Такий, якого у Ані ніколи не було - глибокий і повільний, ніжний і пристрасний. Юрій Васильович настільки досконало володів своїм тілом і своїм інструментом, настільки ж майстерно відчував тіло Ані. Кожна її клітинка відгукувалася на його ласки і поштовхи. Аня відчувала себе в його вмілих руках пластикою, з якої можна було виліпити все, що завгодно йому - ніжність, пристрасть, стогін, крик, вибух, оргазм... Втомлені і щасливо спустошені, лежали вони в обіймах одне одного. "Знаєш, Юра,- Аня провела рукою по його сивій скроні, - а правильно ж співає чортяка - світ навколо нас кружляє", - і радісно засміялася, знову опинившись під збудженим мужчиною.

Все у них закрутилося з неймовірною швидкістю - побачення, виставки, робота, кіно, театр. Інколи Аня ловила себе на думці, як швидко вона перестала згадувати про Андрія і як швидко Юра став для неї цілим світом. Через місяць він запропонував Ані переїхати жити до нього. Вона, повагавшись, погодилася і цілий тиждень вони разом, помаленьку, перевозили її речі з квартири, де вона жила з Андрієм.

За кілька днів мав наступити Новий рік і Юра дуже хотів, щоб вони зустріли його удвох, як чоловік і дружина. 31 грудня, коли Аня готувала на кухні фірмові страви, Юра зайшов на кухню, сяючий від щастя: "Це буде пречудовий Новий рік! Доця дзвонила. Я сказав, що ми з тобою тепер житимемо разом. Вона дуже рада і приїде до нас. Але не сама - зі своїм хлопцем. Сказала, що він у неї класний! Будемо знайомитися всі разом" - згрібши Аню в оберемок, закружляв її по квартирі, як заправський танцівник. - Який же я щасливий, люба моя Анєчка!"

Хвилюючись, обоє ледь дочекалися новорічного вечора. Аня робила останні штрихи до новорічного столу, коли в двері подзвонили. Юра пішов відкривати, в коридорі почулися дзвінкі вигуки : " Папа! З наступаючим Новим роком!!!" І тут же зляканий зойк: " Папа! Що з тобою??? Папа!!!!"

Аня вибігла на крик в коридор. Юрій сидів на коридорній тумбі, зіпершись на стіну і тримаючи руку на грудях. Його дочка викликала швидку. А поряд з дочкою, з пляшкою "Шампанського" в одній руці і "Київським тортом" в іншій, стояв розгублений Зая.

Сільський трешак

  • 30.06.17, 12:04
Для нього це перший шлюб, для неї - другий, від першого має сина-підлітка. Вона не місцева. Купили квартиру. Вона не працює - не тому, що нема роботи, тому, що сина треба виховувати. Він працює на двох роботах і ще трохи підробляє на громадських роботах, які організовує сільська рада.

Живуть собі та й живуть. Трапився скандал. Ну посварилися, всі сімейні пари сваряться. Він не дуже активний в сварці - з дитинства заікається і має дуже спокійну вдачу.У неї ж все добре з ротовим апаратом, тому можна уявити ультразвукові хвилі, які поширювалися від неї на весь восьмиквартирний будинок. Статус-кво вона встановила своєрідно - порвала всі фотоальбоми, які були у нього, потрощила диски, розбила дзеркалку, зібрала речі, малого і вчмиздила до мами.

Через тиждень з "покаянной головой" прийшла назад. Славетний другий шанс ніхто не відміняв. Все помалу встаканилося, малий пішов в технікум. Вона вирішила, що буде робити манікюр на дому (колись вчилася цьому). Він бере 30 тис.грн. кредиту, купляють весь інструментарій. Вона починає працювати, демпінгнула трохи тих, хто раніше почав цей бізнес. Клієнтки почали масово йти, село велике, навіть з райцентру приїздять...

Через деякий час він каже: може, ти б хоч трохи грошей давала із зароблених? Все ж таки я один і кредит виплачую, і малому за общагу і за навчання треба, і нам на прожиття. Ах ти ж, блін блінський! Як же їй було важко стримати свій гнів. І вона не стрималася - горіли стіни, так вона його розпікала. Розійшлася не на жарт, взяла сокиру і перерубала на шматки весь його одяг - зимовий, літній. Потім порубала його взуття. Не втримався і він - з'їздив їй, вперше за всі роки життя. Поліції, що приїхала на її виклик, було сказано - або ви його посадите, або я вас засиплю скаргами. Ті покрутилися, бачать же, що в хаті робиться, але відвезли його в районний відділок, з якого його забрала на поруки голова сільської ради.

В сухому залишку - він живе в материній хаті. В футболці і шльопанцях, а скоро ж осінь.З невиплаченим кредитом за манікюрні прибамбаси. Вона в квартирі, працює далі, його до квартири не пускає і щодня ганяє в райвідділок з скаргами на поліцейських про невиконання ними своїх обов'язків. Чоловік її ударив і має за це сісти, вона так хоче.

Це, звичайно, не кінець історії. Буде і суд, і поділ майна, і всі інші перипетії. Просто я добре знаю його ще з дитинства. Тому я повністю на його стороні, хоча я категоричний противник рукоприкладства в сім'ї.

Одне мене цікавить. Чи й правда, що всі баби - козли, а всі мужики - дури?

Готові до розпусти? Веганське порно. Обережно: 21+.

Vegan porn.  - Imgur





Ііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііііі - мужчини теж бувають веганами








квадратик-квадратик, я підставила плечико lol 

Про три види сексу...


... які жінки люблять найбільше
(дослідження проводили британські вчені)

а мужчини читають і вчаться  smutili 



Жорсткий секс

Жінка може все тримати під своїм контролем поза спальнею, але їй подобається, коли чоловік адекватно агресивний і жорстокий з нею в ліжку. Вона хоче відчувати його домінування, що нею командують і її тримають під контролем. Від цього вона ще більше збуджується і заводиться. Зв'язати, відшмагати, кинути на ліжко, кусати ... о так, їй це подобається! Здивуйте її, пристібнувши наручниками до ліжка, і зробіть те, чого вона ніколи не відчувала.



Тим більше, коли у вас ще буде така можливість - заткнути прив'язаній жінці рота кляпом, а самому піти з мужиками пити пиво в гаражі?



Чуттєвий секс


Це повна протилежність жорсткому сексу, але ефект той самий. Зробіть їй гарячу ванну, подайте келих шампанського, розкидайте пелюстки троянд від ванни до ліжка. Нехай ці методи  здаються трохи заїждженими, але повірте, їй це сподобається. Дістаньте масажне масло і зробіть їй масаж всього тіла. Чуттєва прелюдія - кращий шлях до жіночого оргазму.

Пов’язане зображення


Але пам'ятайте - гарно зафіксована жінка прелюдій не потребує.



Спонтанний секс


Ніщо не заводить так сильно, як спонтанність в сексі, щось поза звичайної рутини. Завалити її прямо на кухонному столі відразу після обіду або вечері - це буде для неї відмінним сюрпризом. Покажіть їй, що не можете стримати свою пристрасть, візміть її тут і зараз - і ви зведете її з розуму! 


Пов’язане зображення

До речі - так ви ще й привчите свою благовірну мити посуд зразу після їжі, а не залишати грязний посуд на столі.



Спонсор замітки  "Кухонные уголки из натурального дерева Аскалон"    help 

21%, 5 голосів

4%, 1 голос

75%, 18 голосів
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Брити чи не брити - ось в чому питання




Чи нормально для чоловіка робити епіляцію? Чи боляче це?  tears

Чи голити чоловікам ноги? 

Чи залишати грудку мохнату чи збрити нафіг там усе?


Дослідницький центр Procter & Gamble вивчив ставлення чоловіків різних країн до наявності або відсутності  рослинності на їхньому тілі. Учасники опитування вказували, яку довжину волосся вони вважають за краще залишати на ногах, грудях, в області паху і під пахвами.




Німеччина

Ноги - 5/5
Область паху - 3/5
Пахви - 1/5
Груди - 3/5
Німецькі чоловіки дуже педантично ставляться до волосся на обличчі і тілі .

Нижню частину тіла і волосся на ногах німці воліють залишати «як є», підстригають волосся в паху і на грудях. Пахви ж вони вважають за краще не просто підстригати, а повністю вибривати.








Іспанія

Ноги - 1/5
Область паху - 3/5
Пахви - 3/5
Груди - 1/5

Жаркий клімат Іспанії з її пляжної культурою робить помітний вплив на місцевих жителів - на відміну від чоловіків інших країн, іспанці категорично не терплять наявність рослинності на грудях і волосся на ногах, не бриючи, при цьому, пахв і носячи бороду.

Товари для чоловічої епіляції продаються в кожному супермаркеті, а з рекламних постерів салонів лазерної депіляції вам по всій Іспанії будуть посміхатися засмаглі мачо з повністю безволосими грудьми.







Франція

Ноги - 5/5
Область паху - 3/5
Пахви - 3/5
Груди - 2/5

Оскільки головним трендом чоловіча краси у Франції вважається триденна щетина, а не довгий ніс, як ви думаєте, це накладає відбиток і на ставлення до  рослинності на чоловічому тілі.

Більшість французів вважають за краще залишати волосся на тілі «а ля натурель" і особливо трепетно ставлячись до збереження недоторканого волосяного покриву в паху і на ногах. Зауважимо, що навіть французькі дівчата не завжди голять пахви.







Бразилія

Ноги - 4/5
Область паху - 1/5
Пахви - 1/5
Груди - 1/5
Надзвичайно спекотне бразильське літо змушує приймати душ як мінімум двічі в день, а використання дезодорантів і антиперспірантів, по суті, ОБОВ'ЯЗКОВЕ. 

Бразильського чоловіка вирізняє наявність масивної бороди, масивних м'язів і підкреслена відсутність рослинності. А оскільки випадковий, ні до чого не зобов'язуючий секс - практично повсякденний факт, підстригання волосся в паху є поширеним.






Україна - ніхто дослідження не проводив prostite


Ноги - ?
Область паху -?
Пахви - ?
Груди - ?

А тому -  про наших мужчин ми дізнаємося з голосувалки.




3%, 2 голоси

24%, 14 голосів

50%, 29 голосів

2%, 1 голос

19%, 11 голосів

2%, 1 голос
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Казочка на ніч.

- Я намагаюся зараз донести до вас свою точку зору про те, що інопланетяни почали масово з’являтися нам з тих пір, коли до них виник масовий інтерес саме з нашого боку. І лише в тих країнах, де цей інтерес надзвичайно високий. Це те саме, як з’ява Пречистої Діви – її бачать, переважно, в католицьких країнах. І надто мало фактів про те, що інопланетян бачили у Афганістані чи в Сомалі. Ось такий основний концепт моєї теорії, – доктор Терррі Рендл обвів поглядом малочисельну публіку в аудиторії. Молодий чоловік у сьомому ряду вже добрих півгодини постійно дивився на годинник, йорзав на стільці і нервово крутив у руках коричневий конверт, чим відверто бісив лектора. А закінчити свою лекцію я хочу словами: ми з вами не виняткова рідкість і не єдині розумні, в міру наших можливостей, істоти, в усьому величезному Космосі. Немає ніякого мовчання Бога або мовчання Всесвіту. І дуже швидко ми станемо свідками масового проникнення інопланетян не тільки до нашого світу, а й до буденного життя кожного з нас. Дякую за вашу увагу!
 
Під рідкі аплодисменти доктор склав свої папери і попрямував до виходу. Проминув афішу на стенді,
де було написано:" Сьогодні, о 15:30, відбудеться лекція доктора уфології Террії Рендла. Тема: "Дослідження паранормального: прибульці ближче, ніж ми думаємо". Піднявся ліфтом до свого кабінету, заварив собі кави. Сів у крісло, обдумуючи аналітику і статистику із щойно проголошеної ним лекції перед людьми, абсолютно далекими від його праць і що прийшли на його лекцію лише для того, щоб убити свій час.

За роздумами доктор і не помітив, що за вікном уже добряче стемніло. " Додому, додому " - вирішив нарешті. Саме в цей час у двері кабінету постукали – тихенько, ніби темна тінь, в кабінет майже прокрався молодий чоловік. Той самий, який на його лекції нервово крутив конвертом, ніби маленьким вітряком, збиваючи Рендла з думки.

- Вітаю ще раз, докторе! Мене звати Алекс Ф'юідж. Вибачте, що я відволікаю вас в таку пізню годину. Але я просто повинен вам дещо показати і розказати,  -  молодий чоловік був дуже схвильований, весь час оглядався на двері і кидав знервовані погляди у вікно. – Справа в тому, що наш з дружиною шестирічний син – інопланетянин. Доктор Рендл і оком не зморгнув. Він вже звик, що більша частина людей, які приходять до нього зі своїми оповідками вже стали чи надалі стануть відвідувачами психологів чи психіатрів. Гість здивувався такій реакції доктора і на доказ своїх слів почав нервово розривати конверт. Його руки трусилися і він зміг розірвати цей коричневий конверт не з першої, і, навіть, не з другої спроби. Тому це у нього вийшло імпульсивно і неакуратно – з розірваного конверта на підлогу посипалися десятки фотографій з мамою і хлопчиком на кожній з них. Рендл взявся допомагати збирати фотографії. Його гість згрібав фотографії нервовими рухами, приказуючи: « Тільки вам я наважився це показати! Нарешті я наважився!» Террі дивився то на фотографії, то на Алекса, не вірячи своїм очам. Одночасно він слухав його історію, і не вірив у те, що він чує.

- Ми з дружиною одружилися вже давно.І дуже мріяли про дітей. Але, незважаючи на те, що у нас обох все добре, дітей у нас не було. Ми вже й перестали сподіватися, аж якось одного ранку дружина сказала, що вагітна. Це було 7 років тому. І правда, у нас народився чудовий синочок, Майкл, гарненький,світлоокий, ямочки на щічках – просто довгоочікуване диво, а не дитина. Але і з дружиною почало творитися щось дивне –після кожного годування груддю вона ставала якоюсь напівживою і в’ялою. Ми спочатку списували це на втому, післяпологову адаптацію, анемію, ще на щось. Аж поки, через деякий час, я не сфотографував жінку і сина під час процесу годування, - поглядом чоловік вказав на фотографії. На них була зображена молода жінка, що сидить, тримаючи на руках дитя, яке вона приклала до лівої груді. Немовля одну малесеньку ручку поклало мамі на грудь, інша дитяча ручка звисала до маминої ноги, і щасливо ссало мамине молочко. Маленький пухкенький карапузик, кожен пальчик якого закінчувався довгим сірувато-рожевим не то канатиком, не то видозміненим щупальцем, який пронизував груди і ногу мами. Доктор подивився на свого гостя запитально: -
- До того, як ви це сфотографували, ви ще щось незвичне помічали?
- В тому то й справа, що ні. Тільки дружина після кожного годування була надто знесилена. Та й звичайним оком нічого не видно, тільки фотоапарат здатен побачити тонку матерію подвійного життя нашого сина. Та ще й не кожен фотоапарат може зазняти це, не сучасний фотоапарат, а ось цей, старенький плівочний «Кодак», що дістався мені від мого батька, бачить цю картину.

- Так, зрозуміло, - вголос розмірковував уфолог, - ваш син живиться грудним молоком і енергією матері. Це поки вона годувала його груддю. Але ж він уже підріс. Тепер як?
- А зараз ось так. - Алекс показував фотографії сина в різні роки його життя. Ось Майкл в золотій короні, з цифрою "2" посередині, міцно прижався до мами, а канатики оповили і занурилися в її шию і руки. У 3 роки син позував, сидячи біля мами на лавочці в парку, а ноги матері були оповиті канатиками, що точно повторювали малюнок вен. Така сама картина була на будь якому спільному фото мами і сина. І з кожним роком мама ставала все безсилішою і старішою. В 35 вона виглядала на 50, навіть не здогадуються, хто відбирає у неї всі сили.

- Так чому ж ви мовчали до цієх пори? - майже прокричав, а не спитав у чоловіка Рендл.
Оу, доктор! - Ф'юідж кисло посміхнувся. Коли Майклу виповнився рік, він сказав мені, що уб'є дружину, якщо я їй що-небудь розповім. Що вона чудовий донор для його молодого організму, молода, солодка і смачна. Скажіть, мені б хто небудь повірив, якби я це розказав тоді? Дружина повірила б мені, що її єдиний і улюблений син, малюк, погрожує убити свою матір. Де б я був зараз, в якій із псіхушок? Адже немає жодних слідів на тілі дружини, лише слабкість, суцільна слабкість молодої жінки, яку не може пояснити жоден лікар.

- Так, таке я бачу і чую вперше в своїй практиці, - ошелешений Рендл не знав, як вирішити інопланетне зухвальство і що порадити бідолашному чоловіку. - А чому саме сьогодні прийшли до мене? Чому не 5 років тому?
- Завтра Майклу виповнюється 6. А вчора ввечері він мені сказав, що 6 років - переломний етап в житті представників його цивілізації. Мама виконала свою функцію, її енергії тепер замало.І в 6 років представники інопланетної чоловічої статі переселяються у тіло земного чоловіка, саме того, хто знає про таємницю цього інопланетянина. Тобто - у моє тіло. А вихід з цієї ситуації у мене лише один - не дати моєму тілу стати для нього домівкою. Тому я й прийшов розповісти вам про все, бо вони, й справді, ближче, ніж ми думаємо.

- Так, давайте зробимо ось що: вип'ємо по кілька ковтків чогось міцного, постараємось обидва заспокоїтися і разом з вами знайдемо вихід із цієї надскладної ситуації, - доктор пішов до великої дубової шафи, всередині якої тримав пляшечку старого бренді для зняття стресу. Почав розливати алкогольний напій в бокали і здригнувся від звуку розбитого скла. В спину різко вдарило нічне прохолодне повітря, а душу похолодив переляканий жіночий крик і лязгіт машинних гальм десь далеко внизу під вікнами його кабінету. Алекса в кабінеті не було. Тільки протяг порозвіював фотографії по столу і підлозі. З кожного фото на Террі Рендла дивився усміхнений Майкл, а в вухах раптово завучав моторошний шепіт: " Тепер ти знаєш мою таємницю. Тепер ти знаєш..."