Профиль

ДМВ73

ДМВ73

Украина, Вишневое

Рейтинг в разделе:

Последние статьи

Свежие фотографии

Таємниця рецепту.

На сковородку, добре розігріту,
Кидай скоріш з прослойками сальце.
Коли воно добряче зашкварчало,
Залий швиденько куряче яйце.

Ти білорус? Додай іще картоплі
Як італієць, то томат додай.
Якщо болгарин - зразу бринзи ніжной
Шматочок у яєшню підкладай.

Якщо грузин - додай сунелі-хмелі,
Враз запашніше куряче яйце.
Якщо норвежець - кuдай осетрини,
Смачніше зразу буде все оце.

З бананами яєшню приготуєш,
Новітнього вже буде символ це.
З яєшнею усяк собі мудрує,
Щоб задобрити куряче яйце.

Таких ось страв смачних і загадкових
Нам підкидає куряче яйце.
Та придивись на страви ти уважно -
В основі, все ж, з прослойками сальце.

28 травня 2009 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Лист до Портоса.

Початок подій змальовано тут
http://blog.i.ua/community/1173/181155/
http://blog.i.ua/community/1173/181266/

Портосе, друже, де пропав?
До тебе справу маю.
Скоріш до дому повернись.
Бо тут тебе чекають.

Біда велика знов прийшла
У королівство наше.
І зрада знов своїм крилом
Над королевой маше.

Підступний ворог розпочав
Лихі творити дії.
Кохання ніжне розтоптав,
Лишив її надії.

Ганебний наклеп на любов
Злий ворог нашептав
І через злії дії ті
Король наш бранцем став.

Хоч Араміс і д'Артаньян
З ним поруч там були
Та захистити короля
Ніяк все ж не змогли.

Ми боротьбу поведемо
Усі із лихом тим,
І королеви з королем
Кохання захистим.

Від імені Атоса писав
Михайло ДІД.

Міледі.

Навіяно
http://blog.i.ua/community/1173/183820/
Прочитав у блозі Anra новий, досить
оригінальний погляд на життя і діяльність
Міледі, героїні роману Дюма  "Три мушкетери"
Вирішив підтримати цю ідею своїм віршем.
Що з цього вийшло - судіть самі.





*
Смерть і нещастя сіє всюди
Тому вона завжди одна.
Хоча і добре в неї серце,
Рука жорстока і брудна.

І все тому, що в її серці
Іще кохання не було
До всіх кохання завітало,
А от до неї не прийшло.

Серденько тужить за коханням
Душа її в пітьмі страждає
Навколо стільки мужніх хлопців
Та в неї лицаря немає.

Чоловіки калейдоскопом,
Пішов один - прийшов наступний.
Один лиш тільки завжди поруч -
Той самий кардинал підступний.

Неначе в шахові фігури
Людськими долями він грає.
Лише байдужість і жорстокість,
І друга жодного не має.

Рукою ніжною Міледі
Свої брудні він робить справи.
Усе лише заради влади,
Усе лише заради слави.

Тож відгукнись, сміливий лицар,
Тебе Міледі так чекає.
І хоч з тобою не знайома,
Та вже давно тебе кохає.

Прийди скоріш, славетний лицар,
І захисти від кардинала.
Тоді відразу зрозумієш,
Що лиш тебе вона кохала.

20 листопада 2008 р.
Михайло ДІД.
Алчевськ.

Дитячий борщ.

  Цей рецепт не претендує на оригінальність, і, можливо, для багатьох не буде
новиною, та все ж вирішив поділитися ним з читачами. Можливо здасться у пригоді
молодим матусям. На цей рецепт мене спонукав черговий "страйк" моєї доньки.
  Що найбільше не полюбляють діти у борщеві та супові? Звісно це зажарка і жир.
Вигляд шматочків смаженої цибулі і вишкварок викликають бурхливий протест і категоричну
відмову від споживання цих необхідних у житті продуктів.
  Оскільки годувати дитину вареним, все ж таки, потрібно, то довелося віднайти, такий собі,
"беззажарковий" рецепт.
  Для борщу береться картопля середньої і великої щільності. Хоч вона і вариться
довше, та зберігає свою форму у готовому вигляді. "Репанка", та інші види м’якої
картоплі швидко розварюється у "лахміття", і тому теж викликає бурхливий протест
у юних споживачів. Крім стандартно порізаної картоплі кладеться ще й кілька великих
цілих картоплин. На прикінці приготування їх виймають, товчуть і знову засипають
у борщ.
   Заправку(вже не зажарку) починаю готувати одночасно з початком приготування
борщу. У окрему посудину наливаю морс. Не томатний сік, і не томатну пасту, а саме
морс, бо у ньому збереглося насіння помідор, яке придає додаткові смакові якості
борщу. Доливаю соняшникову олію. Знову ж таки не рафіновану, а звичайну запашну
соняшникову олію.
  Після того,як суміш закипить, додаю натерту моркву, дрібненько нарізану цибулю
та натертий білий перець. З перцем доводиться повозитися, бо він має тоненьку
скоринку, яку теж необхідно видалити. Просто ріжу його на довгі шматочки,
перетираю, що б у руках залишилася тільки тоненька скоринка. Сюди ж
додаю кілька кульок запашного чорного перцю.
  Вся ця суміш мліє на слабкому вогні протягом усього часу, поки вариться борщ.
Після того, як звариться картопля, кидаю порізану капусту. Можна не боятися, що
картопля перевариться, бо вона з твердих сортів. Як тільки капуста досягне стану
готовності - заливаю заправку. Даю закіпіти на кілька хвилин, потім кидаю лавровий
лист, солю і відставляю.
  Борщ майже готовий. Чому майже? Справжній борщ повинен настоятися,як мінімум
дві доби, щоб усі інградієнти могли змішатися і просочитись одне у одне.
  Такий борщ можна їсти, як холодним, так і розігрітим. Особисто я більше полюбляю
у холодному вигляді, дочка - розігрітий.
  Якщо комусь сподобався мій, не дуже оригінальний, рецепт, то бажаю - смачного.
 

Пошук рецепту.

    У далекому дитинстві, коли я, навіть, гадки не мав про торти і
інші новомодні витребеньки, пригадую, бабуся на дні народження пекла
домашній святковий пиріг.
   Велетенський пиріг займав з пів столу, прикрашений плетивом візерунків із тіста,
і з начинкою із сливового джему. Не якогось там варення, а справжнього сливового
джему, густого і пружного, який можна було різати хіба що ножем. Ну і традиційні
свічки по кількості виповнених років.

   Іще один коронний пиріг моєї бабусі запам’ятався мені.
Це - пиріг з рибою. На жаль, рецепт цього пирога не зберігся, і, скільки
ми у сім’ї не намагалися його відтворити, з цього нічого не виходило.
Звісно, пироги пекли, але смакові якості не досягали рівня бабусиного пирога.
  Якщо хтось має оригінальний рецепт пирога з рибою - прошу поділитися.
Тільки не якоїсь там піцци, а справжнього домашнього, "бабусиного" пирога.
   Чекаю на ваші рецепти. Можна(а може й краще) у окремих блогах.
   З повагою. Михайло ДІД.

Кріль під "шубою".

Всім відомо, що м’ясо кроля має специфічний запах і досить жорстке. Перед готування його замочують на кілька
годин у слабому розчині оцта, щоб знищити цей запах. Коли я у черговий раз зіткнувся з цією проблемою, то
вирішив піти іншим шляхом.На це мене спонукало те, що дочка "застрайкувала" і відмовилася їсти кролятину.
Оскільки справа була у вересні, то овочів і фруктів не бракувало.
Тому я із того, що було під рукою, зробив нове блюдо.
Ось такий рецепт.
Тушку кроля порізав на шматочки, промив звичайною водою без оцта, вклав на дно жаровні, чи як у нас називають -
вутятниці. Можна застосувати будь який чавунний посуд. На дно налив тоненький шар води, щоб не прихватило м’ясо
на початку приготування.
Зверху насипав шар, завтовшки у два пальці, тертої моркви.
Потім шар різаної цибули, теж завтовшки у два пальці.
Потім шар яблук, такої ж товщини.
Пригасив яблука чайною ложкою цукру.
Поверх усього - три лаврових листка.
Не перемішував нічого!
Закрив кришкою і поставив у духовку на 6 годин.
_____
На моє здивування, м’ясо вийшло запашне і ніжне, з чудовим присмаком овочів.
ЗІ. Скільки потім не пробували родичі і знайомі повторити цей рецепт з яловичиною чи свининою,
та виявилося, що кріль під цією "шубою" найсмачніший у приготуванні.