*Ж : * # *. + * >|< % Х

Воістину це одне з найблагородніших занять, яким може зайняти себе людина. Ця робота не терпить лінощів, її не відкладеш до завтра. Хоча може й відкладеш, але її ніколи від цього не стане менше. Чим далі затягувати - тим важче ставатиме. Почуття обов'язку змушує виходити на вулицю. Чи зранку, чи в обід, чи ввечері ти відриваєшся від буденності свого існування і поринаєш у ритм цих монотонних рухів. Ця праця може принести й купу радості. Рідко коли ти ще так можеш поєднатися з природою, з її первозданною і непорушеною красою. Особливе задоволення вона приносить підвечір, коли стихає вітер, коли шум полісу вже не такий нав'язливий, а на небі світить місяць. Морозяне повітря тулиться до лиця та рук, з кожним подихом тебе обдає хмаринкою пари. Але ти не зважаєш на це,  ще доволі багато роботи попереду. Ні, і набридати вона теж може чи не найбільше. Від неї не сховаєшся, не скажеш, що не хочу. Ця робота одна з небагатьох, котра може відірвати вас відтеплого ліжечка рано-вранці. Її найгірше виконувати слякотливого листопадового ранку. Ім'я їй - відгортання снігу.