Найкращому другові...

Який же я є ?...

Ти не купиш мою машину, коли я купуватиму кращу.

Мені жаль, що ми не поїдемо в Доломітові Альпи спускатися багатокілометровими схилами, і я на лижах не обганятиму твій борд.

Мені не буде до кого йти в розкішну львівську кам'яницю в гості, і приймати тебе в гостях теж.

Я не носитиму шкарпетки твоєї шкарпеткової фабрики. 

На весілля не піду я до тебе за дружбу. Навіть якби прийшлось їхати до Москви, яку ти мені не покажеш.

Кому ще я буду з такою радістю розказувати про свої здобутки? Я ніколи не їв сьомгу, яку ти так смачно готував. А може їв, але забув..

Кому я буду плакатися про свої болячки? Кого буду повчати і наставляти на путь істинний?

Який же я егоїст, що бачив тебе лише поруч своїх мрій.

Ти помер, і сьогодні я похоронив з тобою частинку себе. Яку частинку??? Величезний шмат  і  хоч би одна сльозина вилізла