Из будней бухгалтера)
Приходит менеджер и с порога: "У нас проблема!" Очень конечно люблю вот это их "у нас" - у меня всё путём на минуточку! Но не о том. Так вот суть проблемы в том, что в июле сей лоботряс оформил документы на услугу, услугу предоставили, а вот платить покупатель не будет, при чём категорично. Сумма не настолько велика, чтоб в суд обращаться (нынче сие действо оч дорого!). Так что менеджер-лоботряс требует от меня сделать так, что как бы этих документов в июле не было. "Ну давайте сделаем возврат!" Угу, прям представила: звоним покупателю и мило просим привезти то, что мы отремонтировали назад, чтоб мы его поломали... При чём менеджеру объяснить не получается) Пришлось прибегнуть к сравнениям. Спросила - если его в парикмахерской слишком коротко подстригут - он откажется платить и потребует приклеить всё взад? Или, как вариант - забирает он из роддома жену с новорожденным дитём, а дитё не понравилось - вернёт обоих врачу с требованием запихнуть всё назад?! ... Вроде понял, хотя посмотрим) Всем доброго вечера!

Ми завжди чогось бажаємо? Ну поки там дихаємо, кохаємо, живемо) От і я так! Котрий рік поспіль мріяла про відпустку та ще й на морі. І ось цього року під бій курантів загадала, що обов'язково поїду на море влітку. Загадано - зроблено. На обох роботах підігнала все термінове і на цілих п'ять днів поподорожувала на омріяне море. А варто сказати, що останній раз на морі була років з одинадцять тому і дикунами, верніше у приватному секторі із зручностями на дворі. Але в ті часи цей факт зовсім не напружував та й гаманець дозволяв тільки такі умови. За одинадцять років багато чого змінилось, в тому числі я розлучилась. І цього року орендувала приємну двокімнатну квартиру із усіма можливими зручностями. Але на цьому вигоди скінчились. В перший же день по приїзду мій внутрішній мізантроп сконав багаторазово і у великих муках, бо такої щільності голої, пітної, їдящої, горлаючої, плачущої людської плоті я не бачила ще в своєму житті. На другий день у мого дитинча війшов з ладу шлунок і видав нам гострий гастрит із температурою. На третій день я доєдналась до кровиночки. В середині такої довгочікуваної відпустки ми вже боролись із алергією на водорості та легкою нажиттю. І на останій, п'ятий, день свята волі, саме коли ми напланували поїздку у аквапарк - ну ви зрозуміли. Тому зі всього міста я краще за все вивчила розташування аптек) Єдине чого я молила Всесвіт - це щоб потяг таки доїхав додому))) Але! Всі ці лікарняні пригоди наштовхнули мене на нове бажання. Наступного літа тре їхати на море, але кудись за кордон, в пріоритеті Чорногорія - не так прикро буде складати карту найближчих аптек)))

У сухому залишку - 24 км на веслах плюс двічи по 3 км з речами і байдарками після 40хвилиної зливи лісовими дорогами в темряві... Якщо таке твориться в 42 роки, що буде далі??? А далі будуть фото) Насолоджуйтесь)))