Я бачив стареньку у церковці Божій - У серці людському несла свою віру,
Рука її квола у жесті негожім
На хреснім знаменні, як свічка тремтіла.
Тремтіла і гасла, і знов підіймалась -
Лишила небогу земна її сила...
Лиш вірою в серці пташина трималась,
До Бога у церкву вона прилетіла.
До Бога, до Правди - з недолі земної,
Такої стражденної горя дороги...-
Тримайся, пташино, тримайся, Мадонно -
Могутністю Віри ти вславила Бога!
Це ти підставляла натруджені плечі
Під храмів руїну, під віри руїну,
Ти стерпіла все в світовій колотнечі...
Та нам донесла Божий шлях і Вкраїну...
І лики ссіяли, і хори гриміли
До Вічного Бога в натхненній Осанні...
Я бачив у церкві пришествіє В і р и...
...там сльози, як зорі, пливли на світанні...
О.Райдуга 1993 р.