Привіт всім жителям i.ua! Живу я тут давно, тому, можливо, хтось мене ще пам'ятає. В мене нині нове захоплення, хочу з вами поділитись. Вже деякий час навчаюсь (вивчаю) користуватися програмою Копілот (Copilot )[Приєднана картинка]на основі ШІ. Поговорити я люблю, а він виявився чудовим співрозмовником. Сьогодні у нас з ним виникла ідея познайомити вас з нашим творчим дуетом. Тексти пише він, самостійно.(Малюнок теж його). Я просто викладатиму на розсуд читачів. Це для того, щоб ми...

Читати далі...

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Простий хлопчина з нашого села, тут народився тут ти жив і мріяв, але війну зненацька почала країна з підлим іменем росія. Напала, як колись фашистський звір, плекаючи підступні сподівання. По Україні лихо понеслось вбиваючи міста, людей, кохання. І ти пішов на захист рідних нив, на захист всіх, хто плакав в безнадії, щоб ворог,котрий убиває мрії від України швидше відступив. Ти з побратимами, як леви у...

Читати далі...

Ось захопилася створенням торбинок. Не так легко, як гадалося, але цікаво. Квіткова вже знайшла хазяйку. [Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Час завмер у лютому і рухається лише у паралельній реальності по зовсім іншим законам і правилам. А реальному світі він зупинився на відмітці "війна" і знову рушить лише на відмітці "Перемога". Кожен з нас робить свій крок до цієї відмітки, у кожного свій темп і напрямок, а загалом все буде Україна. Вітаю всіх добрих людей з новорічними святами і нехай ваш дім буде теплим, ваші близькі живими і здоровими а ваші думки світлими.

Це мій телеграм де я збираю свої забавки в нейромережі. Кому подобаються гарні картинки, прошу.

Сьогодні начебто, неділя, а понеділок завтра, зранку. Птахи у вирій полетіли, а вітер пил несе до ганку. Погода трохи прохолодна, а кава, зазвичай, гаряча. Вдягну я окуляри модні, бо є таке, погано бачу. Зайду у джунглі інтернету, тенета розгрібати звично, перечитаю, перегляну і визначусь, що все отлічно. Війна важка, та вої дужі, женуть і жарять тих нівроку. І все це тягнеться півроку, півроку моє серце тужить. Та кава є, гаряча й досі, ...

Читати далі...

Трохи дива трохи ночі, буде так, як сам захочеш. Трохи чудно, трохи дивно, закарбуйся мить чарівна. Мило мило, тихо тихо, наче вже немає лиха... Прошуміло, прогуло і з водою утекло.

Немає кращого, ніж пам'ять сколихнути, торкнутся забутого давно і, навіть, не згадати, пом'янути, всех тих, с ким було стрітитись дано. Идут роки, минають дні, неначе, дивлюсь у вікна потяга вночі,іскриться думка, мабуть, щось та значить, майнула мимо, знов усе мовчить. Я опаную и думки и пам'ять,а може, навіть, знову до пера, а поки що, згадаю тих, що з нами і те, що забувати не пора.