LUAZ City

Як не нити, якщо купа нездійсненних бажань і гештальтів + масштабне лікування зубів (що само по собі стрес і навантаження на гаманець) + проблеми? Хоча, якщо чесно, ниття й мені набридло. Тому запощу щось приємне (на мою думку). Звичайно, не з свого життя, але...

Отож, пропоную подивитись тест-драйв LUAZ City — українського електричного компактного пікапа з дворядною кабіною. Цю машину представили ще минулого року, але тоді проводили сертифікацію і модель була в єдиному екземплярі. А зараз, начебто, виготовили декілька штук.

Чим цікаве це авто написав на початку опису. По-перше, він вітчизняний (так, можна прискіпуватись, що кузов китайський і все інше теж, але передня панель і бампер української розробки, змінені; до того ж, варто враховувати, що у світі не існує 100% національних автомобілів — тому навіть якщо в автомобілі з вітчизняного лише складання чи декілька коплектуючих, його можна вважати українським, незалежно від % локалізації. Так що цей електрокар український. Дискутувати можна лише про відсоток локалізації.
В будь-якому разі, це більше, ніж зміна шильдиків.).
По-друге, це перший серійний український електромобіль.
По-третє, складання автомобілів у воюючій країні вже подвиг.
По-четверте, це не зовсім автомобіль — за правами це квадроцикл.
По-п'яте, попри свою назву, до Луцького автомобільного заводу (ЛуАЗ) не має жодного відношення. Це інший, хоч і співзвучний, бренд, який назвали в честь пошани вітчизняним позашляховикам. Хоча за стилістикою й справді нагадує "Волинянки".

Як не дивно, модифікація з дворядною кабіною від базової моделі з однорядною кабіною відрізняється задніми ліхтарями.

Правда, незрозуміло, чому назвали "City", якщо такі модифікації зазвичай називають прямолінійно — DC або Double Cab ("Подвійна кабіна" в дослівному перекладі).


Тест-драйв цікавий, але хотілося б побачити на огляді в Інфокарі. Як думаєте, Ярік затестить?

Хочу фотосейшн!!!

Тепер я розумію, що хочу на День народження! Нехай це і здається дивакуватим. Як мінімум, хочеться спробувати те, чого раніше собі не дозволяв — фотосесію. Тим паче, це бажання якраз чудово корелюється з прихильністю до нематеріальних подарунків (ще задовго до повномасштабного вторгнення вирішив, що найкращий подарунок — приємні емоції). Крім того, це може знадобитись для знайомств. та й, знаєте, десь чув, чи може сам вигадав, вислів: "Як можна подобатись комусь, якщо не подобаєшся собі?"

Не турбуйтесь, не ню. Просто хочу фотосет в декількох різних образах. А сам себе не сфоткаєш нормально. Тому потрібна людина з навичками візажу і фотозйомки. Звичайно за гроші (в розумних межах). Локація, напевно, зйомна хата. І стосовно безпеки не переживайте, по відношенню до добровільних справ я адекватний (думаю, що переживати буду якраз я). А, можливо, у когось був досвід замовлення фотографів (тому шо сумніваюсь, що хтось відгукнеться)?

І не треба писати: "От надивився блохерів", "Всьо, пропав хлопець". З вподобаннями це ніяк не пов'язане.

Чергова апатія і порожнеча

Не знаю, з чим це пов'язано, але з'явилась апатія і відчуття порожнечі. Хоча, в принципі, лютий й так вважаю найдепресивнішим місяцем року, оскільки це перехід від зими до весни, коли і снігу нема, і зелень теж відсутня. Але напевно це через складнощі з перевипуском картки, масштабний ремонт зубів, незрозумілий збій інтернету. Ну і додали нервувань непорозуміння і застій на роботі. А про страх через посилення мобілізації взагалі мовчу. Призначення нового головнокомандуючого ці страхи лише посилило. Плюс — щоденні нальоти безпілотників, які задовбали. Тому нічого не хочеться робити. Взявся за одне завдання, яке ніяк не можу доробити. А порожнеча через те, що лікування зубів і аврал на роботі тримали в тонусі, а скоро нічим буде зайнятись. Та й взагалі, замислювався над дозвіллям — так хочеться дещо (наприклад, відвідування деяких парків і виставки). Є взагалі божевільна ідея, але її буде важко реалізувати самостійно (розповідати не буду, бо захейтите, а допомагати все одно не будете).

Ось такі переживання.
Правда, цієї ночі, за довгий час, снився сон! Хоч щось приємне.

Масштабний ремонт зубів добігає до завершення

Аж не віриться, що добігає до завершення масштабний ремонт зубів, розпочатий ще наприкінці минулої осені. Це дійство настільки знакове, що вирішив написати і на Dreamwidth, хоча там текстові пости не вітаю.

Ремонт виявився цікавим, тому що за один період часу вирішив взятись аж за 6 зубів. Це багато. Причому з одним зубом провозилися довго (через організаційні питання), а інші зробили швидко. Виявилось, що окрім 2-х зубів, треба лікувати ще 4 (2 задавнені + 2 нововиявлені). Думав, що на це знадобиться багато часу, проте, ремонтували швидко: за один, максимум — в два прийоми. Найчастіше — за один раз видаляли нерв і пломбували. А без лікування каналів запломбували аж 2 зуби за один візит! Хоча раніше один прийом витрачався на закладання ліків, а другий — для пломбування каналів, на третій візит — основна  пломба. А тепер так швидко!

Звичайно, не завжди це безболісно і комфортно, але переважно ремонт виконувався без болю. Єдина незручність, те, що треба довго сидіти з відкритим ротом, особливо у важкодоступних місцях (я ціную те, що не примушують, але всидіти так важко). Нажаль, в процесі ремонту з трьох зубів видалили нерви (як дізнався на власному досвіді, депульповані канали ще не означають, що зуб не буде боліти). Але на якийсь час зуби ще поживуть. А найбільше тішить, що зберегли два претенденти на видалення. Найімовірніше, це і посприяло бажанню пролікувати всі зуби.

Зараз залишилось пролікувати (точніше, поремонтувати) ще один зуб — складний і важкодоступний. Якщо ставити міст, можливо, ремонт ще затягнеться на місяць (поки підготують вставку, поки обточать під яснами, поки знімуть зліпок, поки виготовлять коронки). Ймовірно, ще доведеться зробити обстеження декількох зубів, які, на мою думку, претенденти на видалення. Однак найбільшу частину робіт вже зробили.

Замислювався над імплантацією, однак за умов воєнного часу не впевнений, що варто розпочинати. Відсутність декількох зубів підряд планую компенсувати коронковим мостом, а що робити з одиночними відсутніми зубами не знаю. В усякому разі, про необхідність встановлення імплантів на даному етапі лікування не кажуть.

Дивуюсь, що захотів зробити санацію (лікування всіх проблемних зубів), а не лише "аварійний ремонт". Можливо, колись таке і було, але, в основному, займався ліквідацією гострого болю або якщо відвалювалась пломба чи обламувався зуб — а цього разу вирішив пролікувати всі зуби, які цього потребують. Правда, стоматологія — дорога медична послуга. Наприклад, один зуб зі складним і тривалим (не з моєї вини) лікуванням обійшовся майже в 9 тисяч гривень.

Не знаю, що мене змусило поремонтувати всі хворі зуби. Напевно, щоб мати можливість насолоджуватись дегустаціями (причина 1) — єдиним доступним зараз задоволенням; чи тому, що при загрозі війської служби ремонт зубів ввижається проблематичним (судячи за пацієнтами у військовій формі, у них немає часу на зуби, а який ремонт у військових частинах і на полігонах — та мабуть хріновий) (причина 2). Ну а може захотів позбутись додаткового джерела роздратування, щоб хоча б зуби не боліли на фоні постійних ракетно-дронових атак (причина 3). А ще є така гіпотеза, що на підсвідомому рівні захотілось зберегти свої зуби подовше (причина 4). Але це на мене зовсім не схоже, враховуючи схильність до інстинкту самознищення (просто за допомогою зубів нашкодити собі майже неможливо):) Хіба шо максималізм або альтер-его взяли гору.

Сподіваюсь, що після такого масштабного ремонту, зуби хоча б рік не потребуватимуть лікування.

Мережева карта або шнур?

Вчора вдень все було нормально, аж ні з того, ні з сього завис інтернет. Перезавантажив роутер — wi-fi працює, роздає сигнал. Смартфон бачить мережу. А на комп чомусь не йде. Поліз подивитись під блок — а порт мережевої карти знизу горить червоним, а зверху миготить помаранчевий світлодіод.

Погуглив, начебто це може через шнур. Але він новий. Пробував переставити в інші порти на роутері — без змін. Коротше, не знаю, що робити. Добре, що поки немає завдань по роботі... Також радує, що є ноут. Однак комп юзати зручніше.

Не виключаю, що могла гавкнутись мережева карта. Але не хочеться про це думати.
Отже, що робити?

Є варіант купити шнур-патчкорд (хоча малоймовірно, що проблема в ньому).
Другий варіант — одразу замовляти нову мережеву картку. Але перед тим хочу перевірити налаштування карти (диспетчер пристроїв і стан мережі), щоб пересвідчитись, що проблема в ній.

Картинка поцієнта.


"Веселіше" від того, що ця прблема додалась до ремонту зубів.

Probass & Hardi заспівали

Probass & Hardi заспівали (здається, вперше). Причому, реп.
І кліп атмосферний.


Пристрасті по фіналу нац відбору на Євробачення-2024

Не думав, що фінальний відбір на Євробачення-2024 буде цікавим, та й взагалі здавалось, що інтерес до цього пісенного конкурсу почав згасати (можливо тому що старію; а можливо тому, що не можу проголосувати, адже принципово не хочу користуватись "Дією"; чи через те, що майже не слідкую за вітчизняним музичним шоу-бізнесом), але за інерцією подивився. Цього разу відбір зробили незвичним: учасники співали в один день, а фінал національного відбору проводили пізніше, без виступів, проте у прямому ефірі. І цей захід був би понурим, особливо враховуючи, що більшість пісень мені не сподобались, однак все змінило голосування — збій в Дії затримав голосування. Про підрахунок голосів взагалі не могло бути й мови. Як жартували в чаті трансляції: "Дія не діє". Не витримала натиску бажаючих проголосувати. А так нахвалювали. Один із співведучих, Василь Байдак (комік і стендапер з команди "Воробушек" з "Ліги сміху") пожартував, що ностальгує за голосуваннями через SMS:) Тим паче, йому доводилось тягнути час і вести шоу. І саме завдяки цьому були додаткові розмови з учасниками відбору та жюрі. До речі, про жюрі — на шоу був Данилко. Причому тепер розмовляв українською (у минулорічних відборах він розмовляв російською). А з Притулою було б ще веселіше. Втім, пояснили, чому не було двох півфіналів, як раніше робили на СТБ.

Щодо пісень — слухав вибірково. Але й те, що почув, ну таке... Сподобалась хіба що пісня Альони Альони і Jerry Heil про Терезу і Марію. Хоча, як жартував запоребриківський гуморист Гальцев: "пісня написана у невластивій манері". Про інших склалося враження (причому, воно було й раніше), що на конкурс готують такі треки, які в разі перемоги на відборі, не шкода віддати в безкоштовне користування Європейській радіомовній спілці (здається, вони є організаторами "Євробачення"). Та й виконавці хоч і відомі, але, здебільшого, новачки. Багато взагалі невідомих імен. Окремо варто написати про спів: фальшивили, аж жах.

Після довгого "розтягування" шоу голосування в суботу так і не розпочали, тому вчора була ще одна трансляція — але в скромнішій атмосфері.

Подивився (ледве не проґавив) фінальний фінал відбору. Переможець (чи точніше, переможці) неочікуваний. Чомусь вважав, що віддадуть перевагу новачкам, але перемогли мої фаворити і справді відомі імена музичної сцени — Alyona Alyona & Jerry Heil. Так що захочеться слідкувати і за міжнародним конкурсом.

Ох, багато написав, сам того не очікуючи. 

Дегустація сухпаю ДПНП-Р "Норма №15" (меню 1)

Скуштувавши сухпай "Добовий раціон" вирішив зацінити ще один набір від тієї ж фірми. Як мінімум, тому що від двох попередніх продегустованих пайків він відрізняється пакуванням основних страв (реторт-пакети, а не бляшані банки) і окремим пакуванням на кожен прийом їжі. Ну і меню дещо інше, хоч і схоже на оглянуті раніше індивідуальні раціони харчування.

Цікаво, що попри однакове походження і логотип, цей сухпай називається інакше — ДПНП-Р "Норма №15". Така дивна абревіатура розшифровується просто: "Добовий польовий набір продуктів, розширений (за нормою 15)". Він призначений для харчування військовослужбовців Збройних сил України,  Державної служби спецзв'язку, а також поліції.

1. Добовий сухпай ДПНП-Р "Норма №15" (меню 1) від "Світ захисту" (наскільки я зрозумів, такі набори роблять й інші виробники). Харчова цінність: 3520 ККал. Вага: 2 кг. Перелік страв видається смачним і поживним. Хоча, нажаль, більшість основних страв тут теж зі свининою (яку не любить мій шлунок). Купляв за 420 грн., але якщо придбати декілька штук, можна зекономити.

Дегустувати було цікаво, однак деякі аспекти засмутили.
[ Читати далі (+42 фото)... ]

Боярка краєзнавча

Цікавий погляд на своє місто зі сторони.
Правда, багато пам'яток старовини перебудували або знищили.


Фізична картка

Декілька днів тому писав про складнощі з перевипуском банківської картки. Так ось, псіханув. Думаю: що буде, те буде. Якщо не знайду способу замовити пластикову картку, чи зроблю щось не так, все одно доведеться йти в банк. Тому трохи погуглив, трохи пошарився по налаштуваннях — і знайшов, як замовити фізичну картку. Тішить, що для цього не треба йти в банк (на щастя, про таку можливість дізнався заздалегідь) і оплачувати доставку. Проте це не все — картку треба було активувати. Однак зручний спосіб виявився не надто очевидним. Тож нервував недаремно.

P.S.: Фото вирішив не публікувати, бо й так занадто відвертий.