День української армії в Києві

День української армії в провінції відзначають краще, ніж у Києві. Жаль, це я зрозумів не одразу.
От у нас був легкоатлетичний забіг, виступи літераторів, рок-концерт, збірка-розбірка зброї, тренінги з тактичної медицини — а у Києві що?! Жалівся, що не поїхав у столицю. Поїхав у Київ. Виставки військової техніки на Михайлівській площі не було (а обіцяли, що виставка буде з 14 по 16 жовтня!). Лише намет зі зброєю і фотографіями загиблих бійців. І черги до сортиру в сквері. Перехожі теж дивувалися, що не було обіцяної виставки. Трохи почекав, але було видно, що техніку привозити не збираються, тож почаправ на Хрещатик.
На Майдані величезні плакати. Креативно, але малоінформативно. Назвати це виставкою важко.
А... іще були стенди «Під захистом українських військових». Але теж незрозуміло: фотографії без підписів.
На вулицях мало народу. Дуже мало народу. Тільки туристи ходять. Через малолюдність аніматори, продавці сувенірів і зоо-мучителі що пропонують сфоткатися з голубами (а нічо, що вже заборонили використовувати тварин для праці?!) липли до всіх перехожих.

Щоб поїздка не була марною пройшовся центром міста. Знав би, що не буде ніяких виставок — краще б подивився на акції на місцевому страйкбольному полігоні. Це було б цікавіше, ніж заїжджений центр столиці. А то крім розчарування і ностальгії нічого.