Профиль

Ньотка

Ньотка

Украина, Ленино

Рейтинг в разделе:

Важные заметки

Последние статьи

Свежие фотографии

Свежее видео

Уважаєме мірозданіє! Проапдейчено.

Нехай сьогоднішня ситуація, через яку я сиджу, як на голках і мотаю на руку кілометри нервових волокон, вирішиться якнайкраще для мене, швидко і безболісно. 
Ну, а ще заодно дай, мені, будь ласка, багато сил, енергії, ентузіазму, щоб все у мене вдавалося.
Наперед дуже дякую! 

АПД Дякую мірозданію і всім плюсанувшим, коментувавшим, сопереживавшим за лучі добре. Все вийшло досить добре, жалітись нема на що. Фууууууух! Видихаю. Йду снідати. Всіх цьомаю. 

Психоделіка діалогу

- Коли ти прийдеш? - дзвонить Чарівник ледь встигши прийти від мене додому, - Я познімав прання, було б добре попрасувати...
І в цьому "попрасувати" я чую "мені не вистачає тебе в моєму житт!і". Може тому, що Ч прекрасно справляється і зі звичайною праскою, і з паровиком. А може мені просто хочеться так чути. В будь-якому разі, я відчуваю якусь непояснену теплоту і... потрібність... чи що. 
- Завтра або в понеділок. 
І в цьому "або" Ч чує "не дуже то й хотілося ходити", а насправді це означає "мені страшно зближуватися". 
- А якщо в понеділок мені потрібні будуть попрасовані речі? 
Не будуть потрібні, бо на тих протягах рулить лише китайський Адідас із резинками внизу штанин і рукавів, який ми називаємо "із 90-х" між собою. Тому я чую "тебе тут надто мало, не тікай!" і обіцяю:
- Завтра! Завтра я обов'язко прийду, - і відчуваю себе наче перелізла, обідравши коліна та лікті, черговий бар'єр, і транслюю "я намагаюся, справді, будь зі мною!"

Брат. Частина 2

Обіцяла Марін історію про труси.

Ще пару років тому мій брат грав на чому завгодно, окрім волинки. Переворот не лише у музичних смаках, а й взагалі у житті почався з фестивалю "Стародавній Меджибіж". Далі з його слів:

Виходить на сцену група. З ними волинщик у кілті (картата шотландська спідниця). П'яний в дупель. І каже щось типу: Ось у мене волинка. Публіка -  Уаааа!!!!  - Я в кілті! Публіка реагує захватом. - Але я несправжній волинщик, бо у справжнього волинщика під кілтом нічого немає!!!!!!!! З цими словами чувак знімає з себе труси і вішає на мікрофонну стійку. Група починає виступ. 

Так шо  я вам хочу сказати... Їздіть на фестивалі! Обов'язково! У більшості випадків це дуже добре закінчується))) 

-//-//-//-//-

Тепер про що ми говоримо)))))) Перечитай, бліняктвійнікправильночитається?, ми не трЕнділи, а тЕрЕнділи, хи. 
Так от в той вечір ми обгворювали дуже важливі теми:
1.  Наприклад, шо мед - то подвійна ригачка бджіл! 
2. Або про те, що ми починаємо слухати особистість, а вона перетворюється на посередність, але ми всеодно продовжуємо її деякий час слухати по інерції аж поки не втомлюємося вишукувати у ній те, що нас колись зачепило. 
3. Хто для кого? Виконавець для публіки чи публіка для виконавця? А може публіка таки не наглядач, а спостерігач? 
Чому коли артист пробує себе в інших жанрах, часто втрачає глядача, де та межа, до котрої ти цікава людина, а за нею вже для когось бог? 
4. Дивились мультик. Дякую, Дісу!!! Реально на цитати! 
5. Мольфар Нечай (хай з Богом спочиває). За і проти. Відповідно про телебачення і казки з екрану.
6. Про досвід братових знайомих на шоу "Україна має талант". Негативний. Люди об'єктивно круті, а не мацевки якісь, тому все сумно. 
7. Про те, що не варто говорити Алісі, як її предків поїли молоком виключно антилоп з імператорських садів, інакше мені буде досить туго))) 

Коротше ви зрозуміли, з братом мені є про що поговорити))), як мало з ким. 

Я в апофігєє. Сміх і гріх!

Відпишусь по цих трьох посиланнях:

Я не знаю автора замітки, з якої все почалося. На мою думку, написана реклама трохи... зіжмакана, а простітєльно це чи ні, нехай вирішує кожен для себе. Мої питання по в'язаних сіськах викликали не менше негативних коментарів. Тому крем я навіть не сунулася продавати чи рекламувати, то випадково сталося. І за цю випадковість, да, я безмежно вдячна саме Міс Марпл! 

З автором головної замітки ми робимо наче й те саме, але то таки різні речі! Я прихильник простих методів і матеріалів. Мене захоплює все, що нас оточує! Простягни руку до найближчого куща влітку і ти матимеш смачнющий чай. Шматочок вазонка  чи шишка - ось тобі і засіб від простуди. Запар ложку звичайної сосонки і мінус біль у критичні  дні (не повторюйте, перебільшення дози спинить усе і може призвести до проблем!!!). Я можу купити в аптеці олію каріте та авокадо, але не хочу, в мене інший принцип - у мене маааамин рецепт. Розумієте? Все біля нас лікує, зцілює, вбиває - в простих буденних речах цілий світ і він прекрасний. Ось, що я роблю. Ось, що це для мене. 
Підхід Ірісік, як я розумію, відрізняється. Можливо, він більш професійний. 

Я вдячна за підтримку усім, для мене це добре не лише в плані реклами - ви мене розчулили!!! Я і посміялась, і поафігєвала, і пораділа. Тому усім цьомики)))))))) 

Тепер про конкуренцію. По-перше, як я вже написала, мені здається, що ми з Ірісік робимо зовсім різні речі не лише за складниками, а по духу чи що. По-друге, я вважаю, що одна з найгірших дій людей, що роблять щось для когось своїми руками - це почати мірятися піськами. Оце міряння воно вбиває добрі наміри, а як без добрих намірів зробити щось добре? Я, коли щось роблю не собі, в'яжу чи варю, то виключно у нейтральному або доброму настрої. Якщо я рву і мечу, краще зірву сроки ніж наплюю своїм отруєним станом у те, що має радувати! 
Тому я за те, що у кожного товару є свій купець і кожен має право на місце під сонцем. Я не буду конкурувати. Якщо людина не прийшла до мене, значить їй потрібно щось інше і це не погано, і не добре - це просто життя. А життя воно, друзі, що? Праааавииильнооо - бентежне!)))) І краще втратити шматочок грошей, ніж шматочок себе в погоні за заробітком. 

Всім добра! Я вас таки люблю, як не крути! Давно мені не було так приємно! Ваша Ньотка. 


23 березня

Свята сьогодні
День першої весняної грози
День загадування бажань
День примирення
День шаленого сексу в карколомних позах
День відправки подарунків
День створення чогось нового

Цитата дня
Десь далеко, живе маленький тихий чоловік, який збирає всі сумні сльози, робить з них зірки і вішає на небо. І коли зникає причина печалі, зірка падає, щоб хтось там, на землі, міг загадати щасливе бажання.

Анекдот дня
- Ваші діти, як квіти навесні...
- О, дякую.
- Розпустились паскудники!

Порада дня
Якщо звідкись потягло запахом шашлику, не думайте, що настала весна, просто зніміть муху з цигарки. 






День поезії

вчора, кажете був? Графоманила і я колись трішки. Весна диктує, що писати. 

1.                                                                                   2.   
Із цвіту весняних садів                                                 Прости! Та сьогодні я інша.
Виплету казку любові.                                                  Лиш тонке мереживо снів 
Із тисячі тисяч слів                                                     У душі. І останнім віршем
Скажу найдорожче слово.                                              Віддаю найдорожче весні. 

Травневим дощем на зорі                                               Забудь всю історію шарму
Умию для тебе небо.                                                    Невловимого вогнику дива,
Вірші прочитаю, котрі                                                  Нашу музику суму гарну.
Від серця і лиш для тебе.                                             Я ж забуду, що була щаслива.

Сонячним променем вишию                                           І весняний легенький вітер
Усмішку й на згадку лишу.                                            З серця видмухне жартома 
Я буду білою вишнею.                                                   Почуття найпалкіше в світі.
Я стану ніжною тишею.                                               Почуття,  якого нема.

Росою на травах увечері                                               Упаде в безодню таїна
Напишу тобі листа                                                      Шаленого і прекрасного.
І, думаю, буде доречною                                               Осколків не позбираємо,
Цілунку печать золота.                                                Бо зорі на небі згаснули. 

А я вам цього ще не показувала?

Дивно, я всім це показую, більше ж нічого lol  Ну... таке шось... 

Тиша. Темінь. У кутку щось завовтузилося і затихло. Ноги і руки заніміли, в ліве плече жахливо муляв виступ у стіні. Очі чомусь не хотіли звикати до мороку і боліли. Раптом з’явилося неприродно сильне бажання побачити блакитне небо. І настільки сильне, що йому це вдалося! Примарилося, що плине по небу і торкається  хмаринок.  Вони не як пух, як здається із землі, а мокрі й холодні. Це розчаровувало. Багато речей здаються чудовими поки не досягнеш їх. Кожне щастя – відносне і має свої нюанси. 

Захотілося в літо і ось він вже там. Біленька хатка обсаджена черешнями. Чим не мрія? Соковиті ягоди поблискували на сонці. Примружив очі від такої кількості світла і відчув розчарування. Що ж це, мовляв, за ясне сонечко, якщо очі ріже.

- А що ж тобі треба для щастя? – пролунав раптом голос із кутка і повернув до темної реальності. Звук людського голосу віддався луною в скронях.

[ Читати далі ]


 

 

 





Пемеесне. Плюйу йадом.

Мене все бісить! Поводок під ногами бісить! Шерсть, як приправа бісить! Погода бісить! Дивляться на мене всі криво, говорять якось не так! 

Кобила десь 19-тирічна в транспорті бісить! Подумати лиш, вперлася на місце "для пасажирів з дітьми та інвалідів" і сидить ска! Заходить мама з хлопчиком і дівчинкою років 2-3 та мусить тулити їх двох на одне сидіння і, стоячи, колінами притримувати, щоб не позвалювалюся, бо те чмо впендюрилося у вікно і навіть не подумало встати!

Тітка бісить незнайома! Сидить і ска хвилин 5 спостерігає, як її собака загнала у кут хлопчину років 6-7, гавкає і не випускає. Я поки до них дойшла, почала пса гонити, він переключився на мене, а хлопченя ще й мене захищати кинулось, аж потім схопило м'яча і вимелось зі стадіону. Бля, я думала її роздеру! Сидить, як майска роза і тупо наблюдає, падла! В мене два пси і я роблю помилки,  можу часом їх з виду випустити, всяке буває. Но сидіти й дивитися, як в дитини піджилки трусяться та навіть пальцем не ворухнути - кіно вона бля знайшла! Може цуцик тітці набрид і вона тайно надіялася, що хтось його нарешті зараз пиздане, щоб той випустив дух?  Бісить скотина!

І вопше, короче, всьо бісить! Бісить!!! БІСИТЬ!!! 

Всьо. Виговорилась.  Пішла. Всім добра і щастя. Ваша Ньотка. Бгггг!

зи. І баги на сайті бісять!

АПД.  З острахом відкривала коментарі. Чекала чого завгодно. Піццот раз пожаліла, що опублікувала.... А в камах, виявляється, рай і розумінняomg! Шок! Дякую вам, дівчатаprey


В мене тепер

є фіялка у горщичку. А скажіть но, як її не угробити? Маю дуже складні стосунки з всякими цвітуями, а це подарунок, чуйствую страшну відповідальність! І взагалі хочеться, щоб вона мене радувала, а не висіла сумними жовто-зеленими шмарклями з горшочка. 

Хтось знає, що робити? Наперед дякую. 


Дивлюсь. Читаю.

Про дитячий серіал я вже писала. Хай буде ще дещо.

Наробила всякого під Буремний Шлях, як завжди, нанизала, навязала, навишивала. Не знаю, чому мене так пре від нього в мої роки... Може то щось своєчасно непрожите, невідчуте. Або навпаки пережите, яскраве, що й досі приємним відлунням. І, головне, я ж бачу! Бачу! Весь цей примітив! Всі невідповідності! Але люблю. Не здатна пояснити чому.


-//-//-//-

Василь Шкляр "Тінь сови"

Написано такими близькими словами, що хочеться взяти кожне і притулити до грудей.