Профиль

Ньотка

Ньотка

Украина, Ленино

Рейтинг в разделе:

Важные заметки

Последние статьи

Свежие фотографии

Свежее видео

Собачечок вам у стрічку

Джессі - це 37 кіло життєрадісного ідійота! Я колись думала, що стафф, то сурйозна собака, бойова, витримана, зуби-слюні і злющі очиська. Так от! Це абсолюно дурацка собака!!!!!! Дивіться самі.

Сидить, як пляжна красуня завжди. 



[ фото цуциків ]






Періодично виглядає сонечко.

Все частіше і частіше. Тож гріх цим не скористатися. Я виходжу у Чарівника на відкриту лоджію, сідаю на стільчик, закидаю ноги на перила і намагаюся вділити хоч 30 хвилин на теплі ванни. 
Так приємно розслабитись! Попивати гіркувату каву, підставляти тіло сонячним поцілункам, поки вітерець плутається у волоссі. Безмежно люблю життя і обрій! 
Як і диявол у дрібницях, так і щастя! Чи Бог, як кому зручніше :) 
Радісного вам травня! 

Про любофф

От часом мужик косячить страшенно. Прям косяк на косяку сидить косяком поганяє і вопше. І ти така спочатку мовчиш, потім говориш, потім псіхуєш і помаленьку перетворюєшся на птичку-невеличку - зайобушек називаться однако! 



Существо неймовірно миле, но плять зайобує!

А потім косяиш ти! А мужик мовчить. А ти чекаєш, що щось скаже неприємне, бо каг бе справедливо. А він мовчить, ніби нічо й не сталося. І ти думаєш: Бляаааааа, а якби він ото тобі так почав мозок виносити, як ти йому останнім часом за все? Та провалилася б крізь землю!!! Як він тебе терпить взагалі досі? Як ти така нарвана до своїх років дожила?nevizhu

Цінуйте половинки. І ті що фізичні у штанях. І ті що інші люди, але поруч в житті. 
Добра і щастя від Ньотки всім. 

зи. А я нагадую, не пропустіть! http://blog.i.ua/user/6688269/1897063/

Фрази і цитати

  • 10.05.16, 08:39
  • 2016
От я пам'ятаю, що ця тема вже десь вспливала, але забула, де саме. Може в мене ж таки))) Може у Марін...
Улюблені фрази, що вже роками зі мною.

поки у мене є я, то я не пропаду!
Спеціально надрукувала з маленької, і безлико, бо тут не один сенс закладений. Це і поки є я сама в себе, то справлюсь зі всім. І поки в мене є "Я", тобто поки являюсь особистістю - житиму. І ще це про те, що надіятись у першу чергу треба саме на себе. 

 А ти перетвори свій страх на секс. Ти йди, бійся і кінчай.
Ада Самарка "Смак заборони". Читали? Кришеснос повний! Я досі не можу визначитися сподобалось мені, чи викликало негативні відчуття сіє творіння. Але у фраза точно подобається, згадую у непевних ситуаціях.
[ багато ]



Хто

сьогодні прийшов раніше додому і, замість того щоб щось робити, досі читав нову книжку, той я!  
Валентина Мастєрова "Суча дочка". Хороша книга. Раджу. 
Взагалі я віднеслась до неї упереджено. Надто багато гарних відгуків - вірний признак, що не буду у захваті! Більшу частину прочитала досить рівно, подумуючи, що добре, дуже добре. А вже десь там, ближче до кінця, на листі мене НАКРИЛО! І навіть ляп на останній сторінці не стер мого враження (тут за пару метрів на льоду стоїть і тут же падаючу підхоплює. хм. Напевно що редаговано кимсь розумнішим, звісно, але блін, покажіть мені, як це робиться!). 
По моїй особистій шкалі п'ятірки з плюсом наразі, з прочитаного за остані пару років,  удостоюється Люко Дашвар, Юрій Винничук і Василь Шкляр. Це щось таке, шо поза всякими межами і розуміння в тому числі. 
А на тверду 5. наприклад, Марія Матіос, Макс Кідрук. А тепер і "Суча дочка" Валентини Мастєрової. 

Аларм! Аларм!

21 травня буде День вуличної музики.  Це міжнародне свято припадає на третю суботу травня. 

Теоретично, для участі треба лише бажання, музичний інструмент і гарний настрій. Але в наш час почалися якісь списки, реєстрації і профіти у вигляді замітки про дійство на тирнетових просторах. 

Брат гратиме на вулицях Кам'янця-Подільського в силу непероборної любові до міста. Ніде не реєструється, оскільки в списках і обязаловці губиться сама ідея вуличного дійства.

Хто хоче приєднатися, приходьте з інструментом! Хто хоче послухати, го на вулиці!  Безумовно, в цей день будуть і інші музики, на будь-який смак, організовано чи спонтанно, зі списку чи по велінню душі, то неважливо насправді. 

Можна і треба. 
Слухати! Радіти! Танцювати! Співати! Підігравати! Знімати фото і відео! Кидати в сумку гроші! Ходити від однієї групки музикантів до іншої! Насолоджуватись! Відкривати для себе нове звучання чи навіть інструменти! 

Не можна псувати
- фейси і прочі фіззапчасті музикантам
- інструменти
- настрій людям 

Виходьте у Кам'янці-Подільському! Виходьте у інших містах! Насолоджуйтесь! Не соромтесь - це весело! Даруйте цьому світу посмішки! Всім добра! ЦІлую, люблю. Ньотка!



Фото з минулорічного свята
[ Читати далі ]

Життя крокує

Від холоду ми трішки намагаємось розвалитися на запчастинки, але, надіюсь, потепліє все ж раніше.
Аліса хуліганить, поставила Джесіці бланш на днях, поки їх у кімнаті двох закрили. 
Джесіка теж хуліганить, з'їла знову шматок лінолеума свіжопостеленого і півпачки сигарет. 
Я хуліганю. Чи то ігнорю. Чи то ображаюся. Чи ображаю... Ну, шось таке, короч.
Малюк привіз перше, друге місце з чемпіонату світу по всяких там кобудо і мені мені магнітик з міста проведення.
Живемо. 


У мене

період #говорюшодумаю. Так шо всі ходять подалі від мене в тій чи іншій ступені ображеності! А я никаюсь на балконі, кутаюся в старий теплющий халат, тихо-мирно рощу їжачка з окурків і почуття вини. 
Зараз погуляю Алісу, відлежусь у гарячій ванній і пірну під теплу ковдру. Надіюсь мені присниться щось хороше. 



Скажіть, будь ласка,

а в нас тут є хтось на сайті з Ізраїлю? 

Бінго!!!!! Я згадала, кого можна спитати! Тема замітки вже неактуальна. 

Чисто английские убийства

Я вже, напевно, когось і задовбала ними, але... Да, я досі їх дивлюся. Серії там довгі, час є не завжди, часом перегляд однієї історії в мене на 3-5 днів розтягується. 

Так от. Перший сезон прекрасний! Там стільки всяких дрібничечок! Там така атмосфера! Зараз я вже десятий сезон дивлюсь. Із велосипедів і бабусьок у капелюшках серіал причапав уже до мобільних телефонів і лептопів. Але дещо залишилось незмінним! Це люди. Вони не з фільму. Вони із життя. Це якось так дивно бачити після інших відшліфованих персонажів. Ми ж як звикли - героїня прокидається з макіяжем і укладкою, завжди має ідеальну шкіру і т. д. А тууууут!!! Перша красуня на селі така, шо якби не було озвучено, шо вона красуня, то в жізьні би не здогадатися! 

А пристрасть? Вона не картонна, не ідеальна, не винятково між красивими людьми чи винятково молодими, як ми звикли бачити по тб. Відвисші жопи, зморшки, подвійні підборіддя, диспропорція - тут є все. Естетика? Нє, не чули! І це добре, я думаю. Є у нас, як не крутіть, такий тренд, шо жінки понадивляються кіна, поначитуються романів про графа і рожеву діву та стають все далі відірвані від реальності.

Згадайте звичні нам фільми. Фігня, вже навіть, шо нам ніколи не стати такими апупітєльними, ловкими і вумними, як Лара Крофт. Лажа в тому, шо оті героїні, шо по сценарію замухришки, виглядають стильнішими за середньостатистичних жінок. Розтягнута кофта, окуляри і хвостик - то ні фігашечки не замухришка. Замухришка - то прищі, болото під обгризеними нігтями і кущ у попі. 

А знаєте, шо мене лякає? Я вже десятий сезон по 5-8 серій шарахаюсь від цих звичайних некартонних людей на моніторі! У мене звіздєц дисонанс із поняттям прекрасного! Я залежна від гарних людей на екрані. Я звикла, шо навіть дивлячись шось кримінальне, глянувши на слідака женцького полу мені хочеться вищипати брови і покрити нігті лаком. В глибині душі, мені впарили, шо навіть у джунглях, рятуючись від погоні,  можна і треба бути привабливою...  І хоч я не люблю дешевих романів в обкладинці стилю пошлота, але щось у мене теж не гаразд із стандартами краси і світосприйняттям, здається.