Ще один її вірш

Чому сидищ ти поруч, дивно,
Мені не хочеться цьго,
Бо я бажала без зупинно
Щоб як прийшло так и пішло.

Це буде наш останній вечір
А згодом буде тільки біль,
І декілька моїх знайомих
Що все хотіли зрозуміть.

Хотіли щоб розповідала,
Бажали щастя і добра,
Про те що я тебе втрачала
Мовчала мовби я німа.

Мовчу, мовчати буду вічно,
Бо від розмов лиш тільки біль,
І почуття, що з серця вийшли
Так треба треба заглушить.

Цього бажаю більше всього,
Мені це треба і тобі,
Бо лиш при цьому беде спокій
В твоїй душі, ну і в моїй.