хочу сюди!
 

Людмила

39 років, лев, познайомиться з хлопцем у віці 35-43 років

9.05

Важкувато щось казати про свято перемоги. У нас уже сказали все, що можна було, і для мене зараз то як написати щось нове у шкільному творі про важливість вивчення літератури абощо.

Але не завадило б.

Бо, чесно кажучи, набридли щорічні заморочки усього чесного люду на теми "то хто ж там герой", "хто кому винен", і сакральну "що з ними робити". Ще кілька років - і мало-мало залишиться очевидців війни, а учасників то вже й зовсім ні. Цікаво, ми й тоді будемо роздувати з нічого всеукраїнський кошмар?

Мабуть варто було б зменшити помпезність свята. Свято хай собі буде - доки є ті, для кого це свято. Але для чого там парад сучасних військ на дев'яте травня, коли у нас є День збройних сил? І нащо взагалі той парад, коли бачиш, як плачуть ветерани - не за бойовими товаришами (хоча й за ними теж), а від того, що за ними їде міліція на ауді і фольксвагенах. Це хіба не знущання? Як не знущання хіба хвалитися нам зараз перемогою, яку здобула нині не існуюча держава над неіснуючою державою, при тому що переможці живуть у рази гірше за переможених? Залиште свято, нехай люди ідуть на кладовища, де лежить цвіт епохи, але нехай ідуть тихо, без блюзнірства...

А ще я не розумію тих, хто говорить про радянські війська як про окупаційні, визнаючи при цьому необхідність боротьби з Гітлером. Без червоної армії перемоги би не сталось, це ж очевидно. Або тих, хто говорить, ніби під німцями ліпше жилося. Ми й так жили під керівництвом хворого державця, добре не було (правильніше, було не всім), а то ж був би інший, але ще більш хворий. Або тих, хто говорить про радянську окупацію просто так, бо то, я так розумію, нині модно. А як же принцип "не було щастя, так нещастя помогло"? Врешті решт, Україна об'єдналась під прапором УРСР, як не крути.

А ще я не розумію тих, хто возносить до небес червону армію безоглядно, без засторог. Не згадуючи стратегічних промахів офіцерів, того, що солдати частіше, ніж треба, були просто гарматним м'ясом і що перевершили ми нацистів фактично кількістю. Це ж не одруківка, про яку можна просто забути.

Я взагалі не розумію однозначних людей. Історія української землі ніколи не дозволяла усіх бездумно ділити на добрих і поганих, чи то на своїх і ворогів. Є питання, у яких справді не можна кидатись від одного берега до іншого. Але питання оцієї-от війни, на мою думку, якраз таке, в якому треба нащупати середину і триматись її, хто б що не казав.

Хіба ні?
2

Коментарі

Гість: Shynshyla

19.05.11, 09:11

Взагалі- то ,так...

    Гість: _Буська_____

    29.05.11, 09:17

    я тебе підтримую,проте є один цікавий факт...німеччина після першої світової практично була позбавлена усіх ресурсів...звісно за певну кількість років запаси трохи відновились але недостатньо аби проводити війну.тож все чого їх не вистачило їм позичив добрий дядько Сталін....гітлер вів собі війну,вів ресурсами Сталіна...АЖ ПОКИ ТАВАРІЩЬ СТАЛІН не вирішив врятувати світ від Гітлера(від самого себе?)і тут на поле бою вступила славна КРАСНАЯ АРМИЯ...не памятаю де чула де читала,але була одна єврейська сімя яка рятуючись від гітлера попросила у таваріщя притулку...той сказав-звісно,звісно але таки здав їх Адольфу.це правда.а ще правда те що поряд з таваріщєм і красною армією Адольф здається тільки злосним підлітком.бо стільки людей як було замордовано таваріщєм не замордовано здається ніким.

      Гість: _Буська_____

      39.05.11, 09:20Відповідь на 2 від Гість: _Буська_____

      через це я святкування тої дати просто не сприймаю....мене від цього аж тіпає...так,помянути жертви війни треба...але не більше...то не свято то траур!

        49.05.11, 09:53Відповідь на 3 від Гість: _Буська_____

        не треба, щоб тіпало. спокійніше, дівчино, спокійніше... тільки світла голова і ясний розум - те, що тобі зараз найбільше пасуватиме

          Гість: _Буська_____

          59.05.11, 09:57Відповідь на 4 від Ата Zh

          в нашій країні дуже важко зберігати свою голову світлою і з чистим розумом

            69.05.11, 10:02Відповідь на 5 від Гість: _Буська_____

            "хіба хтось казав тобі, що буде легко?" (с)