Ми маємо знати все...

Все те, що приховується від народу владою, ми робитимемо публічним у нашому співтоваристві "Темники". Хочете знати більше - долучайтеся до нас. Хочете оприлюднювати те, про що інші бояться - тоді тим більше Ви маєте бути учасником нашого співтовариства.

Юрій Луценко створює нову партію

«Народна Самооборона» Юрія Луценка наприкінці весни планує провести загальноукраїнську конференцію, на якій «Самооборона» може перейти у нову якість – політичної партії. Про це кореспонденту «Високого Замку» сказав сам Юрій Луценко під час ексклюзивного інтерв’ю.

«До цього часу я планую відвідати усі регіони України не лише в рамках своєї службової, а й громадської активності», – каже Юрій Луценко. На його думку, в Україні, по суті, створилася двопартійна система – з одного боку БЮТ, з іншого – Партія регіонів. Відтак виникла потреба у потужній третій силі. Міністр вважає, що саме така сила може народитися на базі «Народної Самооборони».

«Ця третя сила запропонує свій майданчик для всіх, хто вірить в ідеали Помаранчевої революції: буду радий бачити там і «нашоукраїнців», які не мають за собою шлейфу бізнес-інтересів та зрад. Хотів би бачити у цій силі і Віталія Кличка. Відкриті двері і політикам, яким з тих чи інших причин некомфортно у БЮТі чи неприйнятно перебувати у Партії регіонів», – каже Юрій Луценко. Він запевняє, що ця сила не буде альтернативою тому ж БЮТу чи «Нашій Україні». «Ми будемо партнерами, але третя сила потрібна саме як критик і стримувач певних вождистських проявів, які були, є і будуть в існуючих партіях», – продовжує міністр.

Нагадаємо, виборчий блок «Народна Самооборона Юрія Луценка» з’явився 13 квітня 2007 року як громадський рух на базі двох партій – «Християнсько-демократичний союз» і «Вперед, Україно!». Також членами блоку на партнерських засадах стали активісти громадянського руху «Народна Самооборона», який очолював Юрій Луценко. У той період Юрій Луценко на багатьох мітингах наголошував, що «Самооборона» – це не партія і не прототип майбутньої партії, а саме широкий громадський рух, який об’єднає людей, які сповідують спільні цінності – єднання демократів, антикримінальний наступ, захист українських національних інтересів. Напередодні дострокових виборів до ВР «Народна Самооборона Юрія Луценка» і «Наша Україна» об’єдналися у спільний блок «Наша Україна – Народна Самооборона». Від «Самооборони» у список до Верховної Ради увійшли як представники різних політичних сил, так і позапартійні кандидати.

Джерело: http://www.nso.org.ua/ua/mass-media/1534

Якими регіонами представлений сайт www.i.ua?

Прохання, кожному проголосувати тільки за свій регіон, до якого належить Ваша область. Щоб усі могли побачити реальну картину - мешканцями яких регіонів насичений цей сайт.

Голосуймо!

58%, 107 голосов

15%, 28 голосов

15%, 27 голосов

11%, 21 голос
Авторизируйтесь, чтобы проголосовать.

Об’єднати Україну зможе тільки наша солідарність!

Зараз ряд політичних сил, як в Україні так і за її межами, зацікавлені у розколі нашої держави.

Економіка, інформаційний простір, мова, релігія, культура, історія – це невеликий перелік, яким намагаються користуватися антиукраїнські сили, практично, щодня.

З органів влади поступово витісняються патріотично налаштовані політики. Влада оновлюється за принципом: гроші, або родинні зв’язки. Засоби масової інформації міцно «обробляють» молодь русифікацією. Україна перетворюється на космополітичну державу.

Крім того, олігархи на стільки тримають у руках економіку, що молодим людям, практично, не можливо без стартового капіталу розпочати власну справу. Розчарована частина молоді працює за копійки на панів. А ті жирують.

Гине українське село. Відсутність сучасного житла та роботи з гідною заробітною платнею змушує селян емігрувати у міста, або за рубіж.

Така гірка картина навіює на те, що в Україні неминуча чергова революція. Цього разу соціальна. Звісно, вона може підірвати і так слабкий суверенітет нашої держави. Але коли вона наступить, то в той момент про це ніхто не буде думати. Цим, звісно, захочуть скористатися зовнішні вороги України, щоб пошматувати нашу державу на дві, а то і три, частини.

Цього не можна допустити! Всі, хто живе в цій країні, має об’єднатися заради власного дому – України. Будувати нову Україну мають нові, незаангажовані, молоді і енергійні люди. Настав час об’єднуватися заради майбутнього!

Міліція почала охороняти дитячу бібліотеку у Полтаві

З 19 березня 2008 року приміщення Полтавської обласної бібліотеки для дітей ім. Панаса Мирного цілодобово охороняється працівниками міліції. Про це Майдан-ІНФОРМу повідомив член обласної координаційної ради Громадянського руху «Народна самооборона», активіст ВГО Альянс «Майдан» Тарас Токар.

Зі слів Т.Токаря, охорона приміщення працівниками міліції – це реакція МВС на звернення трудового колективу обласної бібліотеки для дітей до правоохоронних органів, в якому колектив просить припинити дестабілізацію роботи їхнього закладу.

Майдан-ІНФОРМ вже повідомляв про те, що колектив бібліотеки просить прокурора Полтавської області Віктора Войцишена, начальника Головного управління МВС України в Полтавській області Михайла Цимбалюка та начальника управління Служби безпеки України по Полтавській області Петра Хоменка вплинути на громадян Павлюченка О.П. і Буянкіна О.К., щоб вони не дестабілізували роботу бібліотеки, а також вжити відповідних заходів з метою недопущення силового захоплення бібліотеки.

Джерело: http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1205999958.html

Запрошую Вас на «Майдан»!

- на сайт, який мені не просто подобається, а й який вже тривалий час став частиною мого життя. Мова йде про сайт «Майдан»: www.maidan.org.ua

Якщо Ви ще жодного разу його не відвідували, то спочатку він може здатися Вам черговим заполітизованим проектом. Але це далеко не так.

Пройдіться уважно по всіх його розділах та проаналізуйте їх. Якщо у Вас вистачить терпіння, то, навіть, «неозброєним оком» Ви побачите, що головна місія «Майдану» - боротися з наволоччю, яка пробирається до різних щаблів влади і підтримувати те, що дає розвиток суспільству.

«Майданівці» - це величезна команда людей, яка мешкає в різних регіонах України, а також далеко за її межами. Головним рушієм нашої команди – є любов до рідного краю. Наша зброя – це слово. Наша міць – наша єдність.

Сайт Верховної Ради України приховав одну новину

А саме – про засідання Комітету з питань бюджету, яке відбулося 12 березня 2008 року.

Згідно графіку засідань Комітетів Верховної Ради України у цей день відбулося засідання вищезгаданого Комітету. Тільки от на сайті ВРУ про нього немає жодного слова.

Саме на цьому засіданні мали розглядатися наступні питання: 1) Про розгляд законопроектів щодо впливу на доходну та/або видаткові частини бюджетів та на виконання закону про Державний бюджет України у поточному бюджетному періоді відповідно до статті 27 Бюджетного кодексу України, на які надійдуть експертні висновки Міністерства фінансів України; 2) Про передачу бюджетних призначень загального та спеціального фонду на 2008 рік по Академії медичних наук України і Міністерству охорони здоров’я України; 3) Про перерозподіл бюджетних призначень загального фонду на 2008 рік по Міністерству культури і туризму України; 4) Щодо підвищення ефективності використання бюджетних коштів для будівництва (придбання) житла для сільського населення, у тому числі для працівників бюджетної сфери.

Від Майдан-ІНФОРМу: Сайт «Майдан» та активіст ВГО Альянсу «Майдан» Тарас Токар привертали увагу до цього засідання. За декілька днів до його проведення Т.Токар піддав нищівній критиці 4 питання порядку денного. Сайт «Майдан» зі своїх джерел має інформацію про те, що відбувалося на засіданні Комітету з питань бюджету 12 березня цього року. А Т.Токар стверджує, що бюджетному комітетові ВРУ було що приховати від ока громадськості. Звертаємося до прес-служби ВРУ з проханням оприлюднити інформацію про це засідання, не очікуючи того, що оприлюднить «Майдан». А «Майдан» оприлюднить…

Архів Майдан-ІНФОРМу на цю тему:
http://www.maidan.org.ua/static/mai/1204204534.html
http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1204631883.html
http://www.maidan.org.ua/static/news/2007/1204793751.html
http://www.maidan.org.ua/static/mai/1205311368.html

Джерело: http://maidan.org.ua/static/news/2007/1205740352.html

Найважча місія – наша

На сайті www.i.ua ми взялися знайти і об’єднати тих, хто був тут поодинці. Вони мали надію, що знайдуть своїх однодумців, або однодумці знайдуть їх. Вони мріяли об’єднатися заради ідеї – почати щось робити для СВОЄЇ КРАЇНИ. І от – сталося!

Ми прийшли на www.i.ua і відразу почали тут шукати патріотично налаштованих людей. І виявилося, що вони тут є. Ми почали писати блоги, в яких закликали інших блогерів ДО ЄДНАННЯ. І от ми бачимо результат – наші однодумці почали масово об’єднуватися в співтоваристві «Ми любимо тебе, Україно!».

Сьогодні наше співтовариство робить перші кроки. Думаю, що вже найближчим часом ми зможемо не тільки обговорювати найважливіші проблеми сьогодення та події, які відбуваються в НАШІЙ КРАЇНІ, але й масово почнемо долучатися до процесів державотворення.

Сподіваюся, що за місяць-два ми створимо мережу, яка буде представлена всіма областями України. Тож, шановні блогери на www.i.ua, долучайтеся самі та залучайте своїх друзів до нашої команди. Думаю, що разом ми створимо команду, яка буде відомою далеко за межами цього сайту.

З повагою та найкращими побажаннями, Тарас Токар.

Розстріляне відродження

Термін «розстріляне Відродження» вперше запропонував діаспорний літературознавець Юрій Лавриненко, вживши його як назву збірника найкращих текстів поезії та прози 1920-30-х рр. За це десятиліття (1921—1931) українська культура спромоглася компенсувати трьохсотрічне відставання й навіть переважити на терені вітчизни вплив інших культур, російської зокрема (на 1 жовтня 1925 року в Україні нараховувалося 5000 письменників).

Це відродження було пов'язано з тим, що українські митці навіть за умов замовчування й заборони (пригадаймо Емський указ) створили тексти, гідні світового поціновування (П. Куліш, І. Франко, М. Коцюбинський), з довгожданим набуттям Україною своєї державності, з датою українізації та різнобічних свобод, обіцяних революціями 1905—1917 рр.

Вийшовши в масі своїй з нижчих верств населення (службовці, різночинці, священики, робітники, селяни), нове покоління української еліти часто не мало можливості здобути систематичну освіту через війну, голод та необхідність заробляти насущний хліб. Але, працюючи «на грані», намагаючись використати всяку можливість ознайомитися із світовою культурою, розправити віками скуті крила творчості, вони просякалися найсучаснішими тенденціями і творили дійсно актуальне мистецтво.

Головними літературними об'єднаннями були «Ланка» (пізніше «МАРС»), «Плуг», неокласики «Молодняк», «Спілка письменників західної України», ЛОЧАФ (об'єднання армії та флоту). Найвпливовішим був «Гарт», який пізніше був перейменований на «ВАПЛІТЕ» («Вільну Академію Пролетарської Літератури»).

Саме ВАПЛІТЕ в особі Миколи Хвильового розпочало славетну літературну дискусію 1925—1928 рр. і перемогло в ній, довівши наявність і необхідність національної, специфічної української літератури, орієнтованої на Європу, а не на Росію.

Головними складниками новітньої еліти її світогляду був бунт, самостійність мислення та щира віра у власні ідеали. В більшості своїй це були інтелектуали, які робили ставку на особистість, а не на масу. За їх зовнішньою «радянськістю» ховалися глибокі пошуки й запити. Подивімося на деякі найцікавіші тексти.

Проза поділялася на дві течії: сюжетна і безсюжетна. У безсюжет них творах головним було не речення чи слово, але підтекст, дух, «запах слова», як казав Хвильовий. Стиль сильних почуттів та проникнення в сутність явищ називається неоромантизмом чи експресіонізмом. У цьому напрямку працювали Микола Хвильовий, Юрій Яновський, Андрій Головко, Юліан Шпол, Олекса Влизько, Лесь Курбас, Микола Куліш та багато інших.

Головна ідея новели «Я (Романтика)» Хвильового — розчарування в революції, кричущі суперечності і роздвоєння людини того часу. Головний персонаж — людина без імені, а значить, без індивідуальності, без душі. Заради революції він вбиває свою матір і карає себе думкою: чи варта була революція такої жертви.

У романі Валер'яна Підмогильного «Місто» вперше в українській літературі проявилися елементи філософії екзистенціалізму. Головний герой в прагненні насолоди йде від задоволення фізичного до найвищих релігійних потреб. Проте навіть в такій складній тематиці письменник не перетворює роман на просту оповідь «людної» філософії, а творчо осмислює її у застосуванні до нашого, національного світовідчуття.

У поезії найцікавішими є шукання символістів Олександра Олеся і Павла Тичини. В своїй збірці «Сонячні кларнети» Тичина відбив всю широту освіченого і тонкого розуму, який споглядає багатство української природи, бажаючи докопатися до її першопричин. Коли Комуністична партія СРСР зрозуміла свою поразку, вона почала діяти забороненими методами: репресіями, замовчуванням, нищівною критикою, арештами, розстрілами. Перед письменниками стояв вибір: самогубство (Хвильовий), репресії і концтабори (Б. Антонечко-Давидович, Остап Вишня), замовчування (І. Багряний, В. Домонтович), еміграція (В. Винниченко, Є. Маланюк), або писання програмових творів на уславлення партії (П. Тичина, М. Бажан). Більшість митців була репресована і розстріляна.

Коли 1947 року Іван Багряний видав за кордоном свою поетичну збірку «Золотий бумеранг», другою назвою її було «Рештки загубленого, репресованого та знищеного». Твори здавалися до спецсховів, заборонялися, замовчувалися, багато з них були назавжди втрачені. Хоча й функціонували у самвидаві (Іван Багряний), рукописних копіях, виходили за кордоном.

Трагічна доля покоління 20-30-х років демонструє всю силу українського духу, його творчий потенціал, необхідність свого шляху й незалежності від впливу інших культур.

Джерело: Вікіпедія.