Ночь была с ливнями,
И трава в росе,
Про меня «счастливая»
Говорили все
И сама я верила,
Сердцу вопреки:
Мы с тобой два берега
У одной реки

Утки все парами,
Как с волной волна…
Все девчата с парнями —
Только я одна
Я ждала и верила,
Сердцу вопреки:
Мы с тобой два берега
У одной реки

Ночь была, был рассвет,
Словно тень крыла
У меня другого нет,
Я тебя ждала!
Всё ждала и верила,
Сердцу вопреки:
Мы с тобой два берега
У одной реки!

Не хотiлось би так
Залишитися без моря 
Не хотiлось би так
Захлибнутися на мiлi 

Заповiтнi "якби"
Дозволяють захотiти, 
А буденнi "але"
Не дають нам до моря йти. 

Чутно, нудно i хочеться удвох 
Спати, знати пiлюлi вiд вина 
Дайте, знайти менi новi слова 
Дайте, дайте до дна. 

Я намалюю той день де вiтаю i 
Той день де спiваю я
Той день. Той день.
I побачу чайку я в польотi я
В небi, не в болотi я
В той день, ой мама в той день. 
Дайте менi листок...

Небезпечно в ночi,
Нецiкаво у день 
I камiння летить
Проростає насiння з нього. 

Чутно, нудно воно тебе навпiл
Гостi, костi кладуть собi на стiл 
Дайте, знайти менi новi слова 
Дайте, дайте до дна.

Я намалюю той день де вiтаю i 
Той день де спiваю я
Той день. Той день.
I побачу чайку я в польотi я
В небi, не в болотi я
В той день, ой мама в той день. 
Дайте менi листок...

Ти не питай мене, чому наш час такий,
Коли навколо нас темна лиш вода.
I не питай мене, чому цей свiт такий,
Hапевно вiдповiдь тобi на це не дам.

I не питай мене, чому мої пiснi
Тобi нагадують те, чого нема.
Але ж вiзьми собi з полицi молодiсть
Зiтри пилюку там, сядь i заспiвай.

Hавколо нас живуть герої тих казок,
Якi в дитинствi ти усi перечитав.
У них i запитай, чому наш час такий
I чи було усе п'ять столiтть назад.

I скажуть нам вони, що загубилася
У багатьох вiках вiдповiдь проста.
I бути нам тодi не судилося,
Бо у нас життя - лиш одне життя.

Наша осінь нам миліша ніж чужа весна
І наша молодь сильніша ніж чужа стіна
Нас хотіли так назвати щоб як у всіх
Нас хотіли зупинити але ми без них

Приспів:
Ти і я ла-ла-ла-ла-ла
Ти і я ла-ла-ла-ла-ла
Ти і я ла-ла-ла-ла-ла
Ти і я нас океаном несе
В ньому ми можемо все

І нам казали не чекайте всі давно вже тут
І навіщо вам літати всі і так живуть
Нам казали не видумуйте велосипед
Але ми уже далеко ми ідем вперед

Приспів

І нас океаном несе
В ньому ми зможемо все
Ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла
Ла-ла-ла-ла-ла

Мене питають, коли поїду,
Всi питають, куди поїду
Лiтом я.
Усi знайомi i незнайомi,
Усi сусiди в моєму домi,
Вся сiм`я. 
А я не знаю, та я не знаю - 
Навiть часу не вистачає 
На вiкенд. 
I знов, i знов собi уявляю, 
Як у iндiю я лiтаю - 
В дивний Ленд... 

Тадж-Махал, Тадж-Махал -
Ти iндiйский п`єдестал,
Схiдна стеля i пiдвал,
[Бiлый камень и метал]
О`є, Тадж-Махал! 

Вiн там, де джунглi лiтають всюди, 
Ходять пiшки до нього люди
На поклон. 
Його побачити хочуть дуже, 
Всiм показує шлях туди
Iндiйський слон. 
Коли я буду у мiстi Делi,
[Субенюсь я у гатели]
Або нi... 
Поїду я все одно до тебе,
Знай, читати знаки
На стiнi. 

Тадж-Махал, Тадж-Махал - 
Ти iндiйский п`єдестал, 
Схiдна стеля i пiдвал,
[Бiлий камінь и метал]
О`є, Тадж-Махал!

Сьюзi, мила моя Сьюзi
Не тiкай вiд мене
В свiт своiх iлюзiй
Я не можу iсти
Я не хочу пити
Я таки не знаю,
Як з тобою жити
Як без тебе жити... 

Сьюзi, мила моя Сьюзi 
Не тiкай вiд болi 
В свiт своiх iлюзiй 
Без вiйни не плачуть 
Без бiди не кличуть 
Хто не має серця 
Тому, хто ще має 
Просто так не зичить... 

Мила моя Сьюзi 
Мила моя Сьюзi... 

Сьюзi, скiльки ми з тобою 
Спiльною метою 
Поливали поле 
А воно пiд сонцем 
А воно пiд снiгом 
Не зiйшло сьогоднi 
Може, зiйде завтра 
Може вже нiколи 

Сьюзi, мила моя Сьюзi 
Не в твоiй заслузi 
Що сьогоднi двоє 
Разом будем iсти 
А потiм будем пити 
Далi будем жити 
Поки не настане 
Довгожданне лiто 

Мила моя Сьюзi 
Мила моя Сьюзi 
Мила моя Сьюзi 
Мила моя Сьюзi 
Мила моя Сьюзi

Я пам'ятаю час коли ми з тобою
Шукали місяць удвох не тільки у снах
Коли я бачив ніч і йшов за тобою
А стіни темного міста дихали нам.

Ти заспівай, ти заспівай
Свою сумну мелодію
Яку співала в ночі.
Ти заспівай, лиш заспівай
Свою сумну мелодію
І залишайся у сні.

Коли настане ніч для мене й для тебе
Коли погасне світло у твоєму вікні
Я полечу, я полечу у зоряне небо
Там твої очі солоні сняться мені.

Ти заспівай, ти заспівай
Свою сумну мелодію
Яку співала в ночі.
Ти заспівай, лиш заспівай
Свою сумну мелодію
І залишайся у сні.

Не тікай від мене в сон
У ньому ти в обіймах обережності
Я хотів би хоч на мить
З тобою поділитися безмежністю

Сонце сідає
Більше немає куди іти
Темна ніч намалює знак
Світло вдома не виключай
Я прийду непомітно так
Лай-лай-лай не засинай
Лай-лай-лай не засинай

Все закінчиться колись
А раптом нам не вистачить відважності
Ти прокинишся а я
Вже буду поза зоною досяжності

Сонце сідає
Більше немає куди іти
Темна ніч намалює знак
Світло вдома не виключай
Я прийду непомітно так
Лай-лай-лай не засинай
Лай-лай-лай не засинай
Лай-лай-лай не засинай
Лай-лай-лай не засинай

I зупиняється час
Коли вiн дивиться на нас
Менi це ти доведи
Все по полицях розклади

Чи смiєшся ти, чи плачеш ти серед весни
Хтось постiйно поруч є зi мною
Але не ти, але не ти.
Поясни, поясни, поясни менi ти
Поясни, поясни ти менi.
Поясни, поясни, поясни менi ти
Поясни, поясни ти менi.

Де починається свiт
Коли день майже вогонь
Чому так плавиться лiд
Як зняти серце з долонь

Чи смiєшся ти, чи плачеш ти серед весни
Хтось постiйно поруч є зi мною
Але не ти, але не ти.
Поясни, поясни, поясни менi ти
Поясни, поясни ти менi.
Поясни, поясни, поясни менi ти
Поясни, поясни ти менi.

Чому земля -
Лише земля?
Чому душа -
Тiльки душа?

Чому сльоза
Твоя?
Чому любов
Без iм'я?

В ніч, коли виходиш ти,
Полювати на кохання,
Пам’ятай, що воно
Може статися востаннє.
На столі на кухні сіль
Змішана з твоїм бажанням –
Ти змети зі стола
Власні сни і сподівання.
В місті вже давно нема
Тих, хто плаче на світанку.
Зупинись! Не шукай –
Не побачиш їх.

Приспів:
Це не твоя земля і не твоя любов,
Це не твої слова і не твоє talk-show.
Довго стоїш одна на незнайомому вокзалі,
Але приходить знов поїзд "Чужа любов".

Ти тікаєш день за днем,
Ти благаєш: "Все віддайте!"
Так болить голова
Від побитого асфальту.
Неспокійно за вікном,
Але все чуже для тебе.
Ти сидиш за столом,
Дивишся на їхнє небо.
Місто дихає для всіх,
Та тебе не помічає.
Ти одна – ти не з тих,
Хто живе, як всі.