Чому ж ти бідний роде мій

Залізняка Максимів дуб.

Відчутно там свободи жар,

Торкнувся пам’яттю до губ.

Щоб не кричав у тих місцях,

А щоб сльозою по щоці,

Та уявив той вбитий цвях,

В козацькі руки на хресті.

Віками жив тут мій народ,

В Русі такій старій величній,

Він мав незміряно чеснот

За то мав Долю драматичну.

Тисячоліття землям цим

й моєму значить стільки роду

Я уявив той часу плин

Коли дививсь в Дніпровську воду.

Чому ж ти бідний роде мій,

Бо ти довірливий і добрий

Ти ж не боявсь військових дій

Терпіти вмів та ти ж хоробрий.

Твої чесноти, то  уміння,

Ти чтив од свят  і до поста,

Найбільша з них то є терпіння,

Й любов до всіх як  у Христа.1984 В,К