Вірш.

Я живу по принципу простому,

Все, що можна - відклади на завтра,

І тоді пізнаеш ціну тому,

Що важливе, а що так, примара.



Всі навколо думають - я кіт,

Все валяюсь і нічого не роблю,

Та медитативний мій політ,

Тяжка праця, так от я творю.



Я хотів би бути, як вони,

Щоб без роздумів спокійно існувати,

Щоб не мріяти, не відчувать вини,

Не боротися і не кохати...



Але це бездумне існування,

Для тепличних клонів без коріння,

Що життя без радості пізнавання?

Що таке життя без просвітління?