Вірш.

Чому мені так тяжко написати вірш,
Про вечір, сонце чи про насолоду,
Але так легко, навіть не повіриш,
Про злість і про людську природу...

Чому про тебе зразу в голові,
Народжуються рима й порівняння,
Невже тому, що ви живі,
А в мене щось ненкрофілічне римування...

Звертаюсь я до Вас, оживші тіні,
Ви просто мій оживший - не герой,
Я завжди був з народження по нині,
Відзначеним, як орденом бідой!