Вірш.

Коли дитинство закінчилось,

Відправили мене до школи,

Едине, що у памяті залишилось,

Це на руках моїх окови.


Ось я студент, навчання, ВУЗ,

Найважливішим видавались пари,

Але, якщо я озернусь

То на руках все ті ж кайдани.


Закінчив, праця, одружився,

Сім`я і діти навкруги,

Коли уважно придивився,

На шиї знову ланцюги.


І я послав куди подалі,

Окови, цепи, кайдани,

Так, я звільнився від моралі,

Мене не заберуть вони.



Звільнився, і тепер я щирий,

Хоча я знаю наперід,

Такий, я багатьом не милий,

Та мені правда не болить!