Дружки Гіркіна керують музеєм МОУ!

Як відомо ще з радянських ніяк незабутніх часів – кадри вирішують все! Було таке собі гасло, яким часто послуговуються й донині.

Тому в Національному військово-історичному музеї Міноборони з часу його очоленняреконструктором В.Таранецем до кадрових питань (власне, сам  Таранець є величезним «кадровим питанням» Міноборони!) підходили з притаманною безвідповідальністю та пофігізмом!

Чого вартував скандал на всю Україну з призначенням Таранцю в заступники  23-річної білявки модельної зовнішності Насті Фурман, до того ж з сумнівною моральною репутацією! Після всіх своїх «трудових подвигів» на музейній ниві, та з огляду на небезпечну постреволюційну ситуацію в країні, Настя, слідом за колишнім зрадником-міністром Лєбєдєвим швиденько здиміла з музею, залишивши любого директора Таранця без заступника. Але, як відомо, святе місце пустим не буває…

Недовго переймаючись невтішною втратою «зірки музейної справи» Насті Фурман, Таранець призначив на цю посаду іншого персонажа -  свого «червонозірочного соратника» по костюмованих реконструкціях  - Романа Слободянюка!А що? Тинявся хлопець без роботи -  то нехай хоч в музеї  в заступниках походить! Освіта? Та яке це має значення?! Головне ж – сам «таваріщкамандір» призначив!

Повертаючись на декілька місяців назад, ще до всієї цієї вакханалії з незаконною зміною керівництва музею – можна лише з ностальгійним сумом згадувати на цій посаді полковника Генштабу Збройних Сил України Миколу Абрамова, якого горе-реконструктор та друг терориста Гіркіна, змусив написати заяву на звільнення, розчищаючи місце для зірки на ім’я Настя! Ось так деградує національний заклад культури Міноборони!

А що ж заступник Роман?  А нічого! Молоток вміє тримати в руках – то хоч десь цвяхи в музеї позабиває (ну це ніби як від кожного – за здібностями) – і то користь! Як казав класик – «ми гімназіїв не закінчували, то що з нас вимагати»?!

Натомість, як і належить «бойовому соратнику» Таранця, заступник Слободянюк Роман, в основному перебуваючи на полях бутафорських боїв, своєму іміджу не зраджує – в музеї ходить виключно в камуфляжі! А яка різниця? Такий собі «польовий команданте»! Гірше в цій ситуації те, що наукових співробітників (хлопців) примусово теж перевдягають в камуфляж на особливо урочисті дати (так було, приміром, на 9 травня цього року)!

А ще «команданте Роман» для дівчат-науковців може, одягнувши на голову шолома, дозволити посидіти в бутафорському танчику, відчути, так би мовити, глибинну сутність реконструкції!

Прикро те, що за таким невіглаством і дурощами втрачається все те, що було напрацьовано за попередні роки, а сама наука музейництва  може безслідно вивітритися зі стін національного закладу!

Сподіваємося, що новий очільник Міноборони генерал-полковник Валерій Гелетей  зможе нарешті очистити головний військовий музей від адептів радянської ідеології та «руського миру» - В.Таранця, Я.Тинченка, Р.Слободянюка, які до того ж значаться великими знайомцями і друзями Гіркіна-Стрілка!

Комітет порятунку музею