Який вигляд повинна мати національна символіка? Можливо хтось думає, що жовто-синій прапор має бути гарним та охайним? Мушу заперечити, бо той, хто так думає – помиляється. Як з'ясувалося головне, щоб він був! І немає значення, як там кольори розміщені, чи як він зображений. Хай навіть ось так:
Це ж краса неймовірна! Аби лишень його багацько було. Патріот не має права думати про естетичність. Та йому взагалі думати шкідливо. Його основне завдання – малювати й малювати жовто-синім скрізь, куди дотягнеться його патріотична рука. Попри те, що подібне використання національних символів є не що інше, як їх профанація і нічого, окрім огиди до патріотів-паплюжників та сорому за таку ганьбу над нашою символікою не викликає. Але це лише один момент.
Чому виникло подібне запитання? А ось чому – не секрет, що маючи доступ до бюджетних коштів та загребущі лапи, можна неабияку копійчину урвати.А національна символіка – це саме те, під що сьогодні зручно влаштувати дерибан.
Ось свіженький приклад: Київ, вулиця Татарська, 21. Замовник утеплення фасаду – балансоутримувач Комунальне підприємство "Керуюча компанія з обслуговування житлового фонду Шевченківського району м.Києва", в особі директора Д.Савченко підряджає для виконання робіт "ТОВ СВ ГРУП УКРАЇНА", причому кошторис сховано за сімома замками. Плитку, що сиплеться зі стін, не оббивають, а віддразу обклеюють утеплювачем. А щоб приховати неякісну роботу, за командою представника згаданої підрядної організації, Я. Левчука одразу ж починають фарбувати в національні кольори. Вищий прояв патріотизму! Та й кошти на фарбу (цілком можливо, що куплену на зібрані благодійні кошти) є на що списати. А щоб мешканці будинку не обурювались подібним патріотизмом, питання зводиться до: ви «за», чи «проти» національної символіки?
Більшість із тих, хто був на Майдані, вже второпали, як їх розвели на патріотизмі та яке в результаті настало «покращення». Та то більшість... одні склали голови ще тоді, інші воюють, а професійні «патріоти» записались обслуговувати фінансові оборудки місцевих держчиновників. І ось з'являється «група підтримки» у дворі будинку й диктує мешканцям свої умови, вдаючись до прямих погроз. Аргументи щодо сумнівної якості робіт та того, що національні кольори не для паплюження, таким патріотам не потрібні. Мабуть жменька рошенівських цукерок, якими пригощав своїх патріотів представник підрядника Я.Левчук , посилила їхній «патріотизм» до нестями.
І ось уже протестуючих мешканців будинку звинувачують у сепаратизмі…
Дуже гарний метод – тих, хто ратує за естетику, потрібно негайно оголосити сепаратистами, тих, у кого своє бачення власного будинку – теж, а ще більше тих, кому не до вподоби сумнівні оборудки нинішньої влади. Добре навчились оббріхувати горе-патріоти. То ж я не здивуюсь, коли «сепаратистів», котрим такий «патріотизм» не до смаку, з кожним днем ставатиме все більше.
Втім, аби мене не звинуватили в непатріотизмі, пропоную ось цим самим «патріотам» :
розфарбувати в національні кольори Верховну Раду, Головпоштамт, музеї, церкви, усі будівлі державних установ (включно з внутрішніми дверима), а також пам'ятки культури та архітектури. Та в першу чергу – двері власної оселі та нужники. Навіщо нужники, запитаєте? А для того, щоб регулярно й патріотично випускали свій патріотизм у свій персональний патріотичний унітаз. Можливо тоді не кортітиме лізти зі своїм недолугим естетичним сприйняттям туди, де нічого не тямлять.
(Александр Карбивский 19.11.2015р.)
