А що, якщо, завтра війна?

Сьогодні радикальні угрупування, такі як Тризуб, Правий сектор, футбольні фани і інші, активно втручаються у політичне життя країни, за короткий період, їх чисельність збільшилася більше ніж у 10 разів. Але сьогодні вони вже поступово починаються самостійну гру. А що ж буде, якщо спільна справа, тризуб і Правий сектор почнуть самостійну діяльність?

На це наштовхує думка, після того, як опозиція і Янукович відмовилися приймати їх третьою стороною в переговорах. А тому можні сміливо очікувати, від правого сектору, якихось дій.

Як діють ці організації, вже всім відомо, якби не вони то на Грушевського напевне не було б сутичок, і не загинули б люди, разом з тим революція тривала б до президентських виборів. Після того як на сцену вступили вони, одразу додалося динаміки, і таким чином президенту довелося йти на переговори з опозицієї.

Але якщо дати волю цим організаціям, то на Грушевського дійсно завяжуться криваві бої, і це не гіпербола. Вибити Беркут з їх позицій за допомогою коктейлю Молотова дуже легко, проблема в тому, що Беркут буде відстрілюватися, а тому будуть жертви, і набагато більше ніж є зараз.

Навіть якщо будуть захоплені будівлі ВРУ і апарат Президента, то що далі, депутатів там немає, президент у себе в Межигірї(а якщо там не буде то в Криму), тому тільки пусті будівлі, це все що отримають радикально настроєні партії, але ціною громадянської війни, яка тоді вже точно розгорнеться в Україні(хоч вона і не буде між олігархами і бідними, але громадянська).

По факту після такого розвитку подій, Правий сектор, Тризуб, і Спільну справу, можна судити за те, що вони розпочали війну, і думаю, що реакція ЄС, і США уже буде, хоч і не сильною, оскільки капіталів ці організації не мають, а тому відбирати у них немає що.

Значить подальший розвиток ситуації, це повністю розбитий урядовий квартал, безліч затриманих, багато смертей, і безкінечні суди, за спробу скоєння державного перевороту.

Єдиним виходом, який я зараз бачу, це для опозиції вступити з переговори і з Правим сектором, щоб уникнути подібного розвитку подій, і отримати собі міцного союзника, а не третю сторону в загальнонаціональному конфлікті.