Пишу, бо хочеться якось підтримати людей в ці срані панічні часи. Мої останні пригоди. В суботу їздила в село, сіла машиною в болото. Дякую коханому, що кинув мені лопату в багажник і пластмасові херні, щоб кидати під колеса. Звідки знав, що я сяду?! Лопатою відкидала пару кубів болота, але херушкі... сіла добре. В селі маю кореша дядю Володю. Зателефонувала. Прийшов. Він керував. Я слухала. Виїхали. Люблю чоловіка і дядю Володю, але ...

Читати далі...

Трохи вступ. До 14-го року я була звичайна руськоговоряща жінка українського походження, але в певний момент вирішила, що пора...Як це було:1. Перестала боятися, що хтось буде сміятися з мого рішення2. Перестала переживати за думку руськоговорящіх, які говорили, що краще літературна російська, ніж крива українська. Не такий страшний суржик, як його малюють.3. Перейшла переважно на українське чтиво4. Перейшла на українську в блогах5. Весь свій інтернет намагаюся зробити українським, підтримую...

Читати далі...

Пам'ять стерла багато подій, але відчуття, коли тобі на живіт кладуть теплий оксамитовий комочок і ти відчуваєш його кожною клітинкою свого організму, це я не забуду ніколи. Ще пару хвилин тому здавалося, що твій нестерпний біль ніколи не скінчиться, а вже тепер нова людина намагається схопити тебе за пальця і зрозуміло, що цей зв'язок назавжди і ніякі сили в усьому світі не розірвуть його. З очей починають текти сльози і стан абсолютного максимального щастя пронизує твій мозок і тіло. Ти храм! ...

Читати далі...

Почнемо...Знайшла цікаві меми і адаптувала їх під юашку..Поїхали...Тут трохи про періодичне помирання сайту і.ua...[Приєднана картинка]Це місцеві блохери питають щось у адмінів [Приєднана картинка]Це у нас тут така боротьба з ботами і тролями...[Приєднана картинка]Це ми так тут панікуємо...[Приєднана картинка]Це ми так шукаємо цікаві замітки...[Приєднана картинка]Все ще шукаємо...[Приєднана картинка]Це ми так в юашці реагуємо, коли бачимо тут рекламу[Приєднана картинка]Це якщо хтось...

Читати далі...

Прочитала про розмову Parichka з родичами з Білорусі. Я недавно вітала своїх зі святами. Вони живуть в Нєрюнгрі, це Якутія. .... бла-бла-бла здоров'я і всєго харошего .... бла-бла-бла... ой у нас тут по тєлєвізору гаварят, что будєт вайна Расії с Амєрікой с вашей стараны... Тут моя толерантність кладеться на поличку і тухне світло добра. - Люда (її звати Люда), а скажи мне пожалуйста, какого хера ваш наполеон снова нагнал войска на нашу границу? - Знаешь Оля (мене звати Оля), а...

Читати далі...

https://youtu.be/Vu2IAUgZ870Коли я бачу щось красіве, я маю про це розказати всім. Кліп просто мед для 44-х річної жінки... просто мед... просто... медМоя нова любов.[Приєднана картинка]

Розділ 2. Ткварчелі або Ткварчел Все літо 1992 року я провела в Абхазії. Мамина кума була звідти родом і вони вирішили три місяці пожити на курорті без чоловіків. Туди ми добиралися довго, але з шиком! З Одеси до Сухумі ми три доби йшли теплоходом вздовж чорноморського узбережжя, по ходу зупиняючись в портах Ялти і Батумі. На теплоході був басейн. Я з Олькою (мамина хрещениця) любили сидіти в ньому і спостерігати за гарною жіночкою в офігенному сріблястому ...

Читати далі...

В моєму житті якось так складалося, що я опинялася в певних місцях, коли там проходили якісь знакові події. Якщо чесно, то це мені здається неймовірним і фантастичним збігом, зате тепер я можу робити конкретні висновки на власних спостереженнях. Так в січні 1991 я з класом була в Ризі, а в серпні 1992 з мамою в м. Ткварчел це Абхазія. Що там, що там, саме в ці дні, відбувалися історичні події, які потім повністю змінили напрямок руку країн. Подробиці шукайте в Гуглі...

Читати далі...

Сьогодні вночі не стало Антона Денисенка, ми його знали, як Змєєлова http://blog.i.ua/user/8088198/Юашка знову трохи померла.Спочивай...[Приєднана картинка]

Я вже писала в минулій замітці, що маю подругу і друга, з якими йду по життю ще зі школи. Хочу написати про одну передноворічну історію, яка сталася зі мною і моїм дружбаном. Так вийшло, що після школи наша трійка розділилася. Наша подруга вступила на істфак в Чернівцях, ми в Київ, але в різні навчальні заклади. Якось перед самим Новим Роком, коли сесія вже була здана, а до потяга додому залишалось ще пару днів, я не стала сумувати в общазі, а поперлася в...

Читати далі...