Не можу втриматись Це навіть крутіше за "полуверевку" від інги100

Спустя несколько дней мы увидели мать и отца щенков. Отец - черный кабель из под овчарки живет кварталом ниже в маленькм закрытом дворе - постоянно, охраняя их двор. Мать несколько мельче - средних размеров - как многие собаки на улицах города. Часто пытается исполнять охранные функции с кабелем. Щенки - с крупными лапами. 

http://blog.i.ua/user/128821/1194541/

 

Признаюся чесно, я трохи лопухнулася, бо могла зробити закордонний паспорт до перепрописки - в центрі людей мало і все це робиться легко і без особливих черг. Але коли я це зрозуміла, було вже пізно.
Серед двох варіантів - робити паспорт на Троєщині і в Бортничах я вибрала другий. Загалом не жалкую. Вихідні данні в обох випадках однакові - людей багато і щоб потрапити на прийом чергу потрібно займати до відкриття. Але на Троєщині черга є поняттям умовним, слідкувати за нею потрібно весь день, особливо не відлучаючись.
У випадку Бортничів є ще варіант електронного запису. Але тільки на наступний тиждень і для цього треба вранці (7.30-8.30) чатувати на момент відкриття запису. Я, до речі, записалася, але оскільки мені вже критичні терміни, а робити паспорт втроє дорожче за 10 днів не хочеться, я вирішила спробувати пробитися через загальну чергу.
Я приїхала о 8.30 і була 71. Але ті хто був не перший раз казали що в кращу погоду в цей час вже набирається чооловік 100. Десь о 8.50 почали запускати, причому чітко по списку. Талончиків вистачило мені і ще 5-6 людям після мене. Загалом за день проходить десь 70-75 чоловік загальної черги + 30 по електронному запису + 20 пільговиків. Тобто якщо ви приїхали і в черзі 90-100 то особливого сенсу стояти немає.
З приємного - людяне ставлення так компетентність співробітників - навіть охоронці в курсі які документи потрібні, яка процедура, перед тим як люди почали заходити все роз"яснювали - де реєструватися, як користуватися терміналом в різних випадках. Окрім того коли всі отримали талончики розказали яким номерам коли варто приходити. Ті у кого до 100 - проходять зазвичай до обіду, решта після. Тобто можна взяти талончки і повернутися на роботу, а тоді приїхати. Якщо раптом запізнилися - не проблема, всі номери які не з"явилися періодично викликають повторно.
Сама процедура швидка і зручна - чекаєте доки ваш номер з"явиться на екрані, подаєте документи, якщо раптом нема копій їх можна зробити на місці. Підписуєте всі потрібні заяви і отримуєте квітанції. Банк в сусідньому віконці. Потім так само за номером проходите на фотографування. У мене все це зайняло хвилин 30-40. Через місяць приїжджати за паспортом.
Старий паспорт, якщо він закінчився, але там є цінні візи можна залишити собі безкоштовно. Для цього просто треба заяву підписати і все. Ну і паспорт трохи поріжуть :)
Загалом, якщо порівнювати з районними центрами то
+ черга більш визначена і певна, якщо є талончик то ти точно пройдеш, можливий електронний запис
+ все в одному місці, не треба бігати в пошуках банку
+ приємніші і компетентніші, як на мене співробітники
+ ніяких додаткових довідок
З недоліків хіба що розташування.

Безвременье - это время которого нет. Просто потому что никакие действия не возможны в силу неизвестности направления движения. Все что делается - не более чем поддержание жизнедеятельности.
И в такое время любое разрешение ситуации, даже по наихудшему сценарию является благом. Поскольку даже негатив задает направление и дает отмашку на дальнейшие действия...

Цікаво, якою логікою керуються люди, які в маршрутці яка рухається скаженим слаломом, намагаються передати гроші не через тих пасажирів які сидять і мають дві вільні руки, а через тих які стоячи на одній нозі однією рукою тримають сумку, а другою хоч якось чіпляються за поручень?
Ще й щиро так обурюються коли відповідаєш що тобі нічим ті гроші взяти.

Можете закидати мене капцями сніжками, але я жалію лише про одне  - що зараз не листопад і за кілька днів ця казка розтане. Таких чудових зим я не пам"ятаю з мого дитинства, коли ми каталися на санчатах прямо по проїжджій частині закритих вулиць. На деяких з них до речі ще досі збереглися знаки "В снігопад проїзд заборонено"
Вчора ми вибралися в ПДН побігати на лижах. Це реально найкращий наш вихід за всю зиму. Весь парк для нас одних, снігу до пояса, тихо, бо навіть звичного гулу машин з Московського мосту немає...І навіть любителі квадроциклів вглиб не лізли, а каталися тільки за тракторцем. Краса.
А щодо незручностей - там де чистили (наприклад біля готелів чи міністерств) - снігу немає. А де не чистили то його звісно по коліно. І в цьому явно винна не погода.  І встрельте мене, але я не розумію чому маршрутки їздили (причому, падлюки, всі дружно ціни підняли), а автобуси - ні. І чому, наприклад, проспект Ватутіна почищений лише місцями
Єдине що мене не надто тішить -  "радісна" звістка про роботу в наступну суботу...

За два місяці фільтр тонкої очистки в осмосі став з білого коричневим . І це при тому що перед ним ще два фільтри стоїть...

Є у мене два колеги, не викладачі, технічний персонал. Обидва плюс-мінус одного віку, інженери, майстри на всі руки.

Перший приписаний до мене як учбовий майстер, тобто в його обов"язки входить забезпечувати технічну сторону лабораторних. На словах - сама люб"язність "Щоб я вас з паяльником не бачив! Якщо що - я завжди до ваших послуг! Це не жіноча справа!" По факту - я його прошу зробити один стенд вже з початку семестру. Про те що він буде потрібен говорила ще на початку навчального року. Каюся, не нагадала перед семестром, але вже середина березня, а віз і нині там. Якщо щось трапляється по ходу - його найчастіше або немає на місці, або він зайнятий, або він не хоче розбиратися з цим обладнанням бо воно "не його", хоча в цій лабораторії він вже років 30 працює. Попросити викрутку чи ще щось з інструменту - ледь не під розписку.

Тоді як другий колега нічого про гендерні невідповідності не розказує проте завжди допомагає. З яким би проханням чи проблемою я не звернулася. Якщо треба - зніме блок живлення чи мультиметер зі своїх запасів і поставить мені. І сам знає мій розклад і завжди намагається бути на місці щоб я сама не мусила запускати обладнання. Хоча це не його обов"язок. І виходить так що поруч з ним я таки поводжуся як жінка і не лізу в чоловічі справи. А від першого окрім балачок - толку майже ніякого.

От сьогодні, прийшла, питаю чи не знайдеться ключа нестандартного розміру - перший видає тираду про те що "Це не жіноча справа шукати ключі, у чоловіка повинен бути свій набір", другий просто приносить ключ який я просила, ще й два сусідні номери "про всяк випадок" :)
І що саме характерне - перший давно розведений, а другий 30 років одружений ще й четверо дітей виховує...

Натрапила на просторах інтернету на отаку от картинку (повний розмір):

Те що критерії суперечливі і половина з них взагалі маячня це зрозуміло. Але цікаво:

Чому на стороні успішної людини намальована жінка, а на стороні неуспішної - чоловік?

Зауважила цікавий феномен:
В метро торгують переважно дрібним непотребом - календарями, дитячими забавками, деколи пластирами і серветками.
Водночас в міській електричці асортимент товару більш "корисний" - ножі, ліхтарики, ганчірки з мікрофібри. Багети ще продають регулярно.
P.S. А ще в електричці є нудний хлопчик який ходить з якимись копійчаними газетами і нудить "Купіть газетку, я їсти хочу". Дядько один сьогодні купив багета і дав йому. Так той взяв і кинув в тамбурі. Щоправда після того через вагон пробігав мовчки.

Як відомо керування карткою в Приватбанку може здійснюватись за допомогою мобільного телефону. За допомогою мобілки можна перекинути гроші на іншу картку, не маючи на руках картки. Можна поміняти ПІН-код і пароль входу в Приват 24 і тоді взагалі робити що завгодно. На цьому шахрайство і побудовано.

1. Людині, чий номер телефону і номер картки "засвічений" в інтернеті - наприклад у випадку збору благодійної допомоги чи якоїсь торгівлі починають наярювати з незнайомих номерів, слати смс з проханням передзвонити.
2. Раптово поповнюється рахунок на якусь незначну суму 5-10 грн
3. Знаючи останні номери на які дзвонили та суму останнього поповнення ідуть в сервісний центр мобільного оператора і просять відновити сім-картку в зв"язку з її втратою. Необхідна для цього інформація отримана в пунктах 1 та 2.
4. Маючи на руках сім-картку до якої прив"язана банківська картка без проблем знімають всі гроші.

Як з цим боротися?
1. Одразу після отримання знімати всі гроші картки або переводити їх на іншу картку, яка прив"язана до іншого номеру і ніде не світиться.
2. Не прив"язувати приватівську картку до номера який відомий багатьом, краще взагалі з цією метою купити за 5-10 грн найпростішу сім-карту і користуватися нею тільки для банківських операцій. Або ж прив"язати до контрактного номера.

3. Відключити SMS-банкінг
Для тих хто не вірить що це робоча схема, ось свіжий випадок

10 мар 2013, 15:33

10 мар 2013, 16:17