Ліна Костенко. Пісенька з варіаціями
- 06.07.10, 12:10
І кожен фініш – це, по суті, старт,
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено,
Хай буде вік прожито, як належить,
На жаль, від нас нічого не залежить... А
треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити,
І за минулим плакати не варт.
Отак як є. А може бути й гірше,
А може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще,
–
Не будь рабом і смійся як Рабле!
Тож веселімось, людоньки, на людях,
Хай меле млин свою одвічну дерть.
Застряло серце, мов осколок в грудях,
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено,
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас іще залежить, –
Принаймні вік прожити як належить.
Коментарі
Инна_
16.07.10, 12:58
Правильные у Лины Васильевны стихи
Beljanochka
26.07.10, 14:04Відповідь на 1 від Инна_
Ага, правильные. И подходят к нынешнему моему состоянию в связи с накопившимися проблемами. Будем жить!!!
Инна_
36.07.10, 14:12Відповідь на 2 від Beljanochka
Конечно будем
иначе и нельзя 
Таанюшечкаа
42.09.10, 11:25
Гість: Marfa_86
517.11.10, 08:54
А треба жити, якось жити...
Гість: Anafidream
618.01.11, 13:49
яскрава особистість, вірші її не залишають байдужими, вони дуже своєрідні, але хвилюють душу
Beljanochka
718.01.11, 15:08Відповідь на 6 від Гість: Anafidream
Гість: kissing_
828.01.11, 13:47
Shukach
920.03.11, 07:41
Оtto *
108.05.13, 03:03