Sevastiana Karvatska "Світ, в якому ми живемо, дуже вимотує"

"Світ, в якому ми живемо, дуже вимотує. Він невдячний. Ви втомилися навіть від того, що живете в ньому. Ви втомилися занадто багато любити, піклуватися, віддавати світу, який часто не дає нічого натомість. Ви втомилися...
Колись ви були повні світлих надій, оптимізм переважував цинізм, ви були готові віддавати знову і знову. Але розбите серце, не виконані кимось обіцянки, невдалі плани — все це поступово повертало вас з небес на землю. Світ не завжди був добрий до вас і ви втрачали більше, ніж вигравали, а зараз немає абсолютно ніякого натхнення, щоб спробувати знову. Я розумію вас.

Правда в тому, що всі ми втомилися. Кожен з нас. Після досягнення певного віку всі ми не більш ніж армія розбитих сердець і душ, які ниють і відчайдушно шукають гармонії. Ми хочемо більше, але дуже втомилися, щоб просити про це. Нам не подобається, де ми зараз знаходимося, але ми занадто налякані, щоб почати щось з початку. Ми повинні йти на ризики, але боїмося побачити, як все навколо нас може просто розвалитися. Зрештою, ми не впевнені, скільки разів ми зможемо почати все спочатку. 
Ще одна правда в тому, що ми втомилися один від одного — втомилися від ігор, в які ми граємо, брехні, яку ми розповідаємо, невизначеності, яку ми даруємо один одному. Ми не хочемо надягати маску, але і залишатися наївним дурнем нам також не подобається. Доводиться грати ненависні нам ролі і кимось прикидатися, тому що ми не впевнені у своєму виборі.

Я знаю, наскільки складно продовжити щось робити або намагатися робити нові й нові спроби, коли душевні сили закінчуються. А ті оптимістичні ідеали, які ви плекали колись, здаються тепер безнадійними і дурними. Але ось що я прошу, якщо вже ви так близькі до того, щоб здатися: зробіть ще одну спробу, щосили.

Ми набагато життєрадісніші, ніж можемо собі уявити, і це незаперечна істина. Ми здатні віддавати більше любові, більше надії, більше пристрасті, ніж віддаємо зараз. Ми хочемо негайних результатів і здаємося, якщо не бачимо ефекту. Ми відчуваємо розчарування через відсутність зворотного зв'язку і попросту залишаємо всі спроби.

Зрозумійте, ніхто з нас не може бути натхненним щодня. Ми всі видихаємося. Ми всі засмучуємося. Ми всі втомлюємося. Той факт, що ви вибилися з сил і втомилися від життя, зовсім не означає, що ви стоїте на місці. Кожна людина, якою ви коли-небудь захоплювалися, хоч раз відчувала поразки в гонитві за мрією. Але це не завадило їй досягти своїх цілей. Не дозволяйте собі здаватися, що б ви не робили, чи то щоденна рутина, чи реалізація великих і грандіозних планів.

Коли ви втомилися, рухайтеся повільно. Рухайтеся спокійно, не поспішаючи. Але не зупиняйтеся. Ви втомилися з цілком об'єктивних причин. Ви втомилися, тому що багато чого змінюєте і робите. Ви втомилися, тому що ви зростаєте. І коли-небудь це зростання зможе по-справжньому надихнути вас".