www.zarvanycia.cc.ua Сьогодні, 17 березня день пам’яті преподобного Герасима.

З малих літ преподобний Герасим був дуже благочестивим і всі думки його були лиш про Бога тому подорослішавши він пішов жити до пустелі де довгий час перебував у безперестанній молитві і посту. Спершу він був у Фівадській пустелі та потім перейшов до Йорданської де згодом до нього приєднались дуже багато людей, з якими він згодом створив обитель в якій встановив дуже суворі правила.

Кілька днів на тиждень,окрім суботи та неділі, всі проводили на самоті, кожен у своїй келії, займаючись рукоділлям і молитвою. В ці дні пустинники не їли вареного й навіть не запалювали вогнище, натомість харчувалися сухим хлібом, корінням і водою. На вихідні всі збиралися в обителі за Божественною літургією і причащалися Святих Христових Таїна потім на трапезі їли трохи вареної їжі. Кожен мав тільки вбогий одяг, і посудину для води. Йдучи з келії, двері не замикали, щоб всякий, хто прийде, міг увійти, відпочити і взяти будь-що з їх небагатих запасів.

Сам Герасим у дні великого посту не їв нічого аж до самого Великодня, приймав лише святе причастя.

Є одна легенда про Герасима який одного дня зустрів лева з пораненою лапою яку преподобний вилікувавю. Вдячний за свій порятунок хижий звір ніколи не відходив від свого рятівника наче домашня тваринка а після смерти святого у 451 році цей лев сам помер від журби за Герасимом.

Преподобного Герасима:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/huTe68KZvHw

www.zarvanycia.cc.ua 16 березня пам’ятаємо про трьох мучеників: Євтропія, Клеоника та Василіска.

Усі троє мученики були хорошими друзями і проповідували слово Боже. Багато язичників було навернено до християнської віри через їх проповіді.

Та після смерті дядька Василіска, яким був мученик Теодор Тирон їх всіх кинули до вязниці.

По смерті правителя на ім’я Публій правителем Амасії став Аскліпіодот який зовсім не відрізнявся від Публія жорстокістю і ненавистю по відношенню до християн. Коли він дізнався що ці проповідники живі і досі знаходяться в вязниці він наказав їх привести до себе. Та мученики не зреклись віри а навпаки ще більше стали проповідувати перед ним Христа за що були жорстоко побиті так що їх тіл були повністю в кривавих ранах.

Євтропій почав молитися до Бога і той зявився їм разом з ангелами та Теодором. Також Господа побачили деякі свідки того що було там і почали просити правителя припинити катування. Побачивши, що його народ готовий увірувати в Хреста він вирішив будь-яким чином не допустити цього і наказав вивести мучеників. На другий же день правитель Амасії запросив до себе Євтропія і запропонував йому привселюдно принести жертву поганським божкам а смому залишатись християнином та мученик не погодився на те і почав молитися. З останніми словами молитви почався дуже сильний землетрус такий, що весь храм зруйнуввся і з ним і божки, що стояли в нім.

Відразу по тому як землетрус припинився правитель спантеличений тим всім що відбувалося наказав жорстоко катувати Євтропія та його друзів поливючи їх розпеченою смолою та катувати іншими жорстокими методами.

Та не дивлячись на всі муки які вони змушені перетерпіти вони залишились живими і стійко перетерпіли все це.

Перед тим як їх стратити правитель знову кинув до вязниці де вони постійно перебувли у молитві і де їм для підтримки духу їхнього знову з’явився Спаситель .

На ранок 3 березня святі мученики Євтропій і Клеонік були розіп’яті а друга їхнього Василіска все ж залишили у вязниці де він перебував до 22 травня після чого йому відсікли голову а тіло кинули до річки.

Християни, що пізніше знайшли його тіло поховали його у полі, де згодом була зведена церква в його ім’я.

Трьох мучеників: Євтропія, Клеоника та Василіска:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/GDVA-yRYOjM

www.zarvanycia.cc.ua 15 березня споминаємо святого Теодота.

Святий Теодот був єпископом міста Киринеї, що на Кіпрі в той час коли імперією правив лютий ненависник християн Лікиній. Попри всі переслідування єпископ Теодот все одно проповідував віру Христову і заохочував язичників до зречення від божків та до хрещення у віру християнську. Місцевий правитель на ім’я Савин наказав воїнам схопити єпископа і привести на судилище до нього та єпископ дізнавшись, що його розшукують не став чекати воїнів, а сам прийшов до правителя на суд.Після того як Теодот сказав що він прийшов проповідувати віру християнську правитель наказав жорстоко катувати його, спершу його поклали на решітку під якою розпалили вогнище а потім збили йому в ступні гвіздки і примушували ходити.

Правитель думав що після цього Теодот зречеться віри своєї та він стійко переносив усі страждання. Бачучи це і його терпіння багато з людей, що були присутні там увірували в Христа. Через це правитель наказав кинути єпископа до вязниці де він перебував поки імператор Костянтин Великий не відпустив його.

Єпископ Теодот вернувся на Кіпр і служив там єпископом аж поки не помер близько 326 року Божого. 

Святого Теодота:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/tZDGyrs7v10

www.zarvanycia.cc.ua В останню неділю перед постом в церквах буде відбуватися особливий чин: священики і парафіяни будуть просити один в одного прощення за всі образи, щоб почати Великий піст з чистою совістю. Ця традиція пішла з Палестини. Так поступали ченці перед тим, як на сорок днів віддалитися постити в пустелю.

Остання перед постом неділя іменується Сиропусною: в цей день відбуваються «заговини» - тобто припинення куштування сиру та інших молочних продуктів, а також яєць і риби. 

Цієї неділі в молитвах і співах Церква згадує гріхопадіння прабатьків, що сталося з причини недовіри до слів Творця і нестриманості. 

Інша назва цієї неділі - Прощена. За богослужінням читається євангельське повчання про безглуздість починати справу особистого духовного вдосконалення, не примирившись перед цим із ближніми. 

Крім того, в давнину в ченців з палестинської лаври Святого Сави існував звичай розходитися в цей день по Іудейській пустелі (і навіть йти за Йордан), і проводити піст наодинці. Вони знову збиралися в монастирі лише до свята Входу Господнього в Єрусалим. Перед розставанням ченці просили один у одного вибачення, тому що ніхто не знав, чи повернеться він живим. У той час в пустелі ще водилися леви, підстерігали їх також інші небезпеки. 

В пам'ять цієї традиції в наших храмах ввечері (іноді, заради зручності, відразу після Літургії) здійснюється Чин прощення, коли священик просить прихожан пробачити йому завдані їм вільні або мимовільні образи, стаючи при цьому на коліна і роблячи доземний уклін. Люди спочатку просять у нього взаємного прощення, а потім - один у одного і цілуються в знак примирення. 

Піст:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/KmkjVot6cPE

www.zarvanycia.cc.ua 12 березня памятаємо преподобного Василія Сповідника

Святий Василій Сповідник, так само як і Прокопій Декаполіт пав жертвою іконоборства імператора Лева Ісавра .

Імператор, що ціле життя вважав поклоніння іконам ідолопоклонством розлостився на Всилія та Прокопія за те, що вони протистояли іконоборству і навіть перемогли у словесній боротьбі з єретиками.

Він наказав спіймати їх та жорстоко катував святих а потім кинув їх в страшну і холодну вязницю де вони пробули аж до кончини імператора. Після цього їх відпустили та вони продовжили проповідувати християнство аж до самої смерті.

Василій Сповідник помер у глибокій старості у 750 році по Різдві Христовому.

Василія Сповідника:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/Ph423GO2jrA

www.zarvanycia.cc.ua 11 березня память преподобного Прокопія Декаполіта.

Достеменно невідомо ні дат народження чи смерті преподобного Прокопія.

Відомо лишень, що походив він з земель розташованих на схід від озера Галилейського, що називались країною Декаполітською.

В юному віці він прийняв рішення покинути світське життя та прийнявши монашество весь час молився та безперестанно перебував у пості. Своєю чистою душею та мудрістю він завоював неабияку прихильність в місцевих подвижників. У той же час в землях цих набуло популярности іконоборство, яке дуже підтримувалось імператором Левом Ісаврянином. Який вважав кожного хто поклонявся іконам відступником.

Одного разу преподобний Прокопій зустрівся з тими іконоборцями і переміг їх беззаперечними аргументами , тим самим розсердивши імператора.

Той геть зненавидівши святого дав наказ на те щоб його схопили і страшно катували. Його та декількох сподвижників страшно били ж поки не посадили їх в темну та геть занедбану вязницю де вони перебували аж до самої смерти імператора Лева, після чого його та інших відпустили на волю де він і помер в старечому .

Прокопія Декаполіта:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/fWWhpQXw5WY

www.zarvanycia.cc.ua Сьогодні 10 березня згадуємо святого Порфирія, єпископа Гази.

Порфирій народився близько 346 року в заможній родині у місті під назвою Фессалоніки що в Македонії. Заможні батьки дали йому можливість отримати досить хорошу освіту та він весь цей час тягнувся до чернечого життя тому вже в 25 років він покидає рідну домівку і вирушає до Єгипту.

Там він оселяється на горі Нітрійській під пильним навчанням преподобного Макарія Великого.Там же він зустрівся з святим Ієронімом що в той час подорожував монастирями і згодом разом з ним відправився до Єрусалиму для поклоніння святим місцям після чого оселився в Йорданській пустелі. Там він дуже багато молився і постійно постив аж поки не захворів. В пошуках зцілення він знову помандрував до святих Єрусалимських місць. Одного разу йому стало дуже зле і він знепритомнів. У сні йому зявився Господь а коли він прокинувся йому відразу стало краще.

Згодом патріарх Єрусалиму висвятив Порфирія в пресвітер, в той же час він отримує спадок від своїх батьків який повністю роздає жебракам і жертвує на храм.

Незадовго помирає єпископ міста Газа і жителі цього міста приходять до паріарха з вимогою поставити на його місце сильного чоловіка який би міг протистояти навалі жорстоких язичників що постійно ображали християн.

На престол єпископа поставили саме Порфирія. Він прийняв це з честю і довгий час аж до смерті служив вірянам та боровся проти язичників які не пропускали жодної можливості познущатися над християнами.

Помер святий в старечому віці в 420 році.

Порфирія, єпископа Гази:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/PJ3bbSpSoQM

www.zarvanycia.cc.ua 9 березня пам'ять Тарасія Константинопільського.

Тарасій народився близько 730 року в Константинополі в родині благородних батьків.

Отримавши дуже хорошу освіту він отримує хорошу посаду писаря імператора Констянтина і його матері Ірини а також був досить важливою персоною в Константинополі.

Під час приготувань до нового Вселенського собору імператриця Ірина вирішила разом з тим організувати вибори патріарха Константинополя після смерті попереднього патріарха Павла.

Під час виборів багато з духовних осіб проголосували за обрання Тарасія попри те що він не був духовною особою, та й Ірина теж була за те щоб його обрали.

Тарасій згодився на це і виголосив досить довгу промову про важливість скликання нового Вселенського собору.

В 787 році на Сьомому Вселенському соборі в Нікеї де Тарасій був головуючим він виступив за відновлення почитання ікон.

З імператором Констянтином в нього були дещо напружені стосунки після того як він відмовився розірвати шлюб імператора з його дружиною Марією Амнійською і відмовився віддавати її в монастир для того щоб імператор міг одружитись з новою коханою. Та все ж після певного тиску правителя згодився на це і постриг колишню дружину імператора в монахині.

Після того як до престолу зійшла Ірина Тарасій і далі продовжував керувати церквою.Термін його правління склав 22 роки, всі ці роки він вів суворий , аскетичний спосіб життя.

Відомо що все своє майно святий роздав біднм людям, сиротам і вдовам.

Перед самою смертю на нього часто нападали біси , дописуючи йому ті гріхи яких він не робив та він своєю правдою і чесністю дуже скоро їх відігнав.

Помер святий у 806 році після тривалої хвороби і похований в зведеному ним же монастирі на Босфорі.Відомо що біля місця його поховання відбувалося багато чуд.

Тарасія Константинопільського:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/Pla_UvgCcqA

www.zarvanycia.cc.ua 8 березня ми споминаємо події першого та другого віднайдення голови Івана Хрестителя.

Іван Хреститель був неймовірно важливою персоною в житті Ісуса Христа, церкви та християнства загалом.

Все своє життя він проповідував Христа, намагався показати людям правдивий шлях до царства небесного, викривав важкі гріхи як простих людей так і людей високого стану.

Саме таке викриття їхніх гріхів та недобрих вчинків і стала причиною його смерти.

Донька Іродіади Саломія дуже добре вгодила Іроду Антипі в його день народження і в якості бажання загадала отримати голову Івана Хрестителя.

Ірод боявся вбити Хрестителя бо боявся і поважав його та й лячно йому було через любов народу до цього християнського пророка, та все ж виконав прохання дівчини підіславши воїна до вязниці де в той час перебував Іван Хрестителя. Голову святого яку приніс воїн було передано Саломії а та віддала її матері.

Іродіада проколола святому язик і поховала голову його в нечистому місці та це побачила дружина управителя дому Ірода і перепоховала голову Івана на Єлеонській горі а відкопали її два монахи через три століття після обявлення Божого місця поховання голови.

Монахи ці віддали голову святого бідному гончареві і була вона в нього поки не опинилася в руках єретика, що поховав її в одній із печер Ємесу.

За певний час у цій самій печері оселились ченці. Був з ними і їх настоятель на ім’я Маркел якому уві сні з’явився святий Іван і вказав місце поховання голови своєї. Голову викопали а її фрагмент зараз зберігається в одній із церков Риму.

Першого та другого віднайдення голови Івана Хрестителя:

http://vk.com/zarvanycia ,

https://www.facebook.com/zarvanycia.net ,

http://www.odnoklassniki.ru/profile/533438398557 ,

https://twitter.com/Zarvanycia ,

https://www.youtube.com/embed/eLjCwWbDPIM