Моє робоче місце - флешмоб)))

  • 13.05.16, 23:33
Підтримуючи флешмоби 
(не знаю, чия то затЄя), 
я також хочу показати своє робоче місце.  

                         Нічого особливого, проте саме там проходить левова частина мого життяsmoke ... так, на жаль, саме там! Звісно я трохи пригребла його, розчистила від великої купи документів, лишила вже то, що не влізло на стіл ближнього могоuhmylka.
                        Скоро буде рік, як я тут працюю, але ще не обжила робоче місце як слід, тобто як це роблять мої (і ваші) колеги - на столі рамочки з фото, картини, гіпсові фігурки різних тваринок (зазвичай тварин по китайському гороскопу), вітальні листівки тощо.
                       Це я зрозуміла лише під час написання даної замітки, та розглядування фото, і цей факт мене порадував.
А чого?
Значить робота ще не стала моєю домівкою! ura



Апрель_каrose

перша моя замітка 18+)))

  • 12.05.16, 00:31
Не втрималася, щоб з вами не поділитися цією статтею! Скинули мені коллеги її, щоб я не сумувала на роботі! Сміялася до сліз!
До речі це перша моя замітка 18+)))
Так що читайте, насолоджуйтесь!

Мужской и женский взгляд на глубокий минет | 18+



Мужской и оригинальный :

Любую скуку, как говорится, можно завсегда развеять. Неважно чем, главное, чтобы занятие было интересным и праздным, как, например, минет. Радость засовывания своего члена в женский рот трудно переоценить, а уж если женщина сама налазит ртом на твой член, то и вообще. Так вот такая радость мне выпала намедни.Позвонила знакомая и страшным голосом сказала:- Что делаешь сегодня вечером?Я человек особо не обременённый заботами, поэтому ответил честно:- Нихуя!- Тогда жди меня, я скоро приеду.- На кой хуй?- Мне нужно попрактиковаться в глубокой глотке.

И повесила трубку. Что такое "глубокая глотка" я примерно знал, не первый день живу, порно смотрю, интернет читаю, да и просто друзья все рассказывали, что это здорово. Причём у всех друзей каждый минет в их жизни, как я понял, обязательно "глубокая глотка", естественно, "вместе с яйцами" и "упёрлась глазами в живот". Лично я такого не испытывал, поэтому в разговорах с друзьями обычно опускал глаза и завидовал. Нет, конечно, всякое бывало, но чтобы "вместе с яйцами" и "глазами в живот" не было. Ну, разве что кончиком носа до живота доставала одна дама.Зрелище обещало быть потрясающим.

Я сгонял за пивом, чипсами, затарился сигаретами, помыл член душистым мылом, намазал его крэмом, чтобы глотку не изьёрзать, и стал ждать. Через час приехала знакомая. Запыхавшаяся и с горящими глазами она стала мне рассказывать, что у неё "получилось", что "это здорово" и "нужна практика". Я, как человек крайне циничный, достал пиво и чипсы, устроился в кресле и, обнажив хуй, вальяжно так сказал: -Да практикуйся на здоровье. Знакомая, посмотрев на то, как я пью пиво и ем чипсы, хотела что-то возразить, но, здраво рассудив, качнула головой, мол, хуй с ним.И перед стартом добавила:- Ты только быстро не кончай.

Я качнул головой, не быстро, так не быстро, какие проблемы. Но в следующую секунду я понял, что я глубоко заблуждался. Во всём. В "глубокой глотке", в том, что быстро не кончу, да и вообще, в жизни. В тот момент, как я запил пивом очередную чипсину, моя знакомая буквально надела своё лицо на мой хуй. Я бы даже сказал натянула. Куда он (хуй) там, в её лице поместился, я не знаю, но поместился реально весь. Полностью.Я от таких раскладов замер. Знакомая тоже не подавала признаков жизни. Даже не дышала. Думаю, пиздец, проткула себе мозг и умерла. Сижу, смотрю на её голову и пугаюсь всё сильней. Что, блять, делать? Вообще не дышит! Потянулся к руке пульс померять и тут!

Она как стянет свой лицо с хуя, да как ЗАДЫШИТ! Я из-за таких моментов на фильмы ужасов не хожу, потому что от неожиданности обделаться можно, а тут на тебе, в реальной жизни, да ещё в такой момент такие нервяки.Я от испуга только и смог сделать, что глоток пива. Чтобы успокоиться. А она ДЫШИТ! Я только пиво ото рта убрал - она снова - РАЗ - и лицом на член. Как, блять, в воду ныряет. У меня от такой неожиданности очередной пиво носом пошло. Закашлялся, подавился. Пока кашлял, чуть не кончил, хуй-то в горле у дамы. А дама просила не кончать. Сижу сдерживаюсь от кашля сдавленно, из глаз слёзы из носа сопли с пивом, зубы сжал, харя красная, а женщина снова вынырнула с члена и снова дышать. Потом она глянула на меня, глаза выпучила, смотрит на меня красавца, а я так сдавленно ещё разок кашлянул и кончил бурно.Я когда из ванны вернулся, мне она сказала, что слегка охуела от того, во что превращает мужчин "глубокая глотка".



Женский и как оно есть:

Решила я как-то попрактиковаться в минете с проглотом, а то как-то ущербно себя чувствую, смотрю порнуху, тетки глотают - мужчины прутся, прям захотелось кудесницей стать.Ну почитала в интернете теории на форумах, как оно там правильно глотать, да дышать и задумалась. Где ж тренажер живой взять, глоткИ отрабатывать. Перебрала мысленно круг знакомых, вспомнила одного - по моим расчетам, член у него должен быть не очень большой, не задохнусь в случае чего. Звоню…. -Привет, как дела? Ты мне как мужчина нужен. А он так засопел и спрашивает:-Полку прибить что ли надо? -Да нет, мне нужно попрактиковаться в глубокой глотке. Чувствую он там прифигел на том конце провода от такой откровенности, но приехать разрешил.

Я быстренько на такси и к нему, открыл он дверь, рассказала ему в режиме телеграфа, зачем мне в глотках практиковаться, говорю : давай быстрее, мне срочно и не терпится. А он скотина пиво достал, чипсы...телезритель хуев. Хорошо без попкорна обошлось, а то чувствую посыпал бы мне им голову. Развалился он значит в кресле, брюки расстегнул, член достал...хммм...ну небогато канешна, но плюс есть - не задохнусь. Ах как я ошибалась, эта скотина хуй каким то вонючим просроченным кремом намазала, но я девушка смелая, трудностей не боюсь. Вспоминаю значит теорию, одеваюсь мордой на член и офигеваю от вкуса старого крема, думаю при этом "нафига ж я его просила быстро не кончать, я ж тут задохнусь и помру с хуем в горле, позорище, блять". Ну вот как тут тренироваться, он бы еще себя эхтиоловой мазью намазал, затаила я значит дыхание, волосы у него на животе считаю.

Пятьдесят насчитала и чувствую щас блевану. А сами попробуйте — полная глотка прогорклого крема.Вынырнула и в глаза ему смотрю. Укоризненно так. А он так пивко прихлебывает себе, как ни в чем не бывало, типа не от его хуя старушками и нафталином несет.Тут я задумалась, а может я моль? Ну в смысле укусить его захотелось в отместку, и пусть себе потом живет с траченным молью хуем. Но как-то жалко его стало, думаю и так недоросль, а если еще и я его укушу, то вообще инвалидом доживать будет. В общем, прониклась сочувствием и опять мордой на член наделась.А он вдруг закашлялся весь, соплями запузырил, покраснел и затужился, как при родах, а потом замер. Тут я испугалась не на шутку, думаю, если этого козла еще и на пердеж пробило, то пиздец мне. Задохнусь точно.

Думаю, что ж делать-то? Вспомнила тут, что знакомый мой внушаемый и его постоянно наебывают гипнотизеры всякие. Короче, зателепортировала я ему срочно "Кончай, сука!" и для усиления эффекта в глаза ему посмотреларасслышали укоризненно.Кончил. Бурно так, смесью спермы и нафталина, и в ванну ушел. Даже спасибо не сказал, я ему в принципе тоже ничего не сказала, так буркнула в дверях на прощание:-Я в ахуе, я к те как к человеку, а ты чуть не обосрался от моей глубокой глотки, скунс бля нафталиновый.Но мне кажется он не расслышал! (С) http://ihoraksjuta.livejournal.com/9756786.html Апрель_ка)))

У всех проблем одно начало: сидела женщина, скучала...

  • 13.03.16, 19:35
У меня странная реакция на ВЕСНУ - все хотят шоколадку и плакать, а Я - шашлык и выпить (с)

Лежу я вся така в теплому, м'якому ліжечку... Під голову поклала дві подушки, вкуталася по вуха клітчатим плєдом, п'ю чай з малиною, читаю блоги... Кашляю, міряю температуру, їм жменями таблетки... і замість того, щоб думати про те, як я в такому стані завтра поїду на роботу, відстою (відвоюю) два суда, що територіально в різних частинах міста (!), та живою повернуся додому...я мрію про ШАШЛИК)))

Так-так!!!
Саме про нього, рідненького, в лісочку, під рюмочку, в кругу друзів, під сміх, а може й пісню!
Ой, як хочеться!!!

Ще тиждень-два, і треба відкривати сезон!

Писи: і ще треба для того одужати))) і анекдот в тему:

"- Ой, Миша, лежала я в кардиологии — кололи в зад, лежала я в лор-отделении — кололи в зад, сейчас лежу в неврологии — колят тоже в зад. Вывод: у нас все лечат через жопу!"

Всім гарного вечора!
Апрель_ка

Похвастаюсь)))

  • 11.03.16, 11:11
Давно не писала. 
Якось збиралася... та все не йшло мені. Проблеми, хвороби, робота, відрядження (останнє було 04.03.2016)... Немає часу сюди заходити, не те щоб...
А от сьогодні є привід! 

Боже, яке то щастя, коли в тебе є родина і дитина!!! 

          Прихожу я вчора додому в 21:40, а дочка не спить, чекає на мене і тата. Переступаю поріг дому, зачиняю двері, а вона летить до мене на зустріч з криком: "Ура! Мамулічка прийшла!!!", обіймає і відразу дивиться на сумку: "Що купила?". Даю їй "кіндер" і цілую міцно в щоку. 
         Йду в спальню переодягатися, дочка йде за мною, сідає біля мене на ліжко й каже:
- Знаєш, мамо, що я люблю більше за все? Більше за кіндер, шоколад, мультики та іграшки?
- Ні. - Здивовано відповідаю я, бо не була готова до такого запитання. 
- Я більш за все люблю свою сім"ю! - Каже мала і знову кидається мені в обійми. - Тебе, татка, бабусю і Мішу (кота)!!! Ви найкраща сім"я в світі!!!! 

Абзац.
Завіс.

Я на хвилину втратила дар мови, розгубилася, а тоді розплакалася! 
Від щастя розплакалася....smutili
Наскільки це щирі, золоті, дорогі слова! Яке то щастя це почути від власної дитини! А тим більш зненацька....  

Писи - вибачайте, що хвастаюсь.


Апрель_каrose

Дорога до Львову...ніч жаху! А повернення до Києва - рай!

  • 22.12.15, 08:03
Знову командіровка, знову Львів... Сижу зараз в кафешці біля вокзалу, п'ю каву і згадую той жах, що я пережила цієї ночі в поїзді. Взагалі, такий попутчик в мене був вперше... Ні! Ви не про то подумали! Він був не буйний, не п'яний, не озабочений...він просто воняв! Страшно воняв "козліною" (((((
Це жахіття! Пот з-під мишок+ноги - це страшна суміш! І його це взагалі не турбувало. Наче він не відчував того смердіжжжааа!!!
Я все розумію, але так не можна! Страждала не я одна. Був ще хлопець, який так само як і я по можливості довго тусувався в коридорі, намагаючися відтягнути той момент, коли все ж треба лягати спати! Ужас!
Полягали ми спати десь близько 12-тої, навмисно лишивши двері відчиненими, але проводнік заставив їх зачинити (спершу попросив, а потім двічі сам зачиняв)
Уявіть, я ледве заснула.... А зараз, спустя вже 1,5 год. я щей досі відчуваю той запах((((

Цікавості раді, залізла в нет і не знайшла там нічого такого з ліків від таких особливостей тіла, бо вважаю це ненормально-аномальним! Настільки смердіти....це тільки якась аномалія!
А як думаєте ви?

Писи. - сьогодні ввечорі буду повертатися назад до Києва і молю Бога, щоб більше мені ТАК не фортило))))


Пиписи.- зараз на годиннику в мене 06:15 ранку ... Десь на горизонті майорить Київ! Обожнюю цей момент повернення додому. Правильно люди кажуть - десь добре, а вдома краще! Львів чудове, казкове місто, що наданий час убрате в різдвяну казку без снігу...але Київ я люблю більше, бо це мій дім!!! До речі, доїхала я нормально. Знаву попалася в попутчиці інтелігентна жіночка, з якою було так приємно, бо за всю дорогу вона не проронила ні слова!)))) навіть по телефону!!! Ще 20 хв. і я втону в обіймах свого чоловіка, який зустрічатиме мене на пероні, ще 60 хв...і я вдома! Апрель_ка

Не вірю я вам, нежонатикам!!!

  • 12.10.15, 10:38
Послухала-почитала я наших айшних мужиків-хлопаків, котрі вихваляються своєю "свободою"! 
І так же їм добре, і так же їх усе влаштовує... 
Без жінок і діток для них це не життя, а просто якась Hakuna matatauraсуцільна! 

Не вірю я вам! Не вірю!!! А чому? 

Да тому що ніколи ніяке пиво, ніяка водка, ніякі бляді та друзі з барами та мотелями не замінять домашнього затишку, сімейної ідилії та тепла... не замінять гри з власною дитиною, її сміх, її радість, її обійми та прості слова: "татку, я так тебе люблю!".... 
... не замінять обіймів дружини, її поцілунків та тепла... адже вона та єдина, твоя половинка, твоя жінка, твоя і більш нічия!!! 

             Ці вихідні я провела чудово, тому що хвороба відступила, залишивши після себе легкий кашель... 
Я ожила! Нарешті!prey
            Не можна передати словами, ті відчуття суцільного щастя, що вирували в мені, коли ми гуртом, по-сімейному, граючись прибирали пожовкле листя в садку біля хати, а потім планували невеличку перестановку меблів після генерального прибирання з вибиванням коврів... А після, втомлені, повечеряли за одним столом та пішли грати в монополію, посьорбуючи кожний свій напій: мала - несквік, я - каву з молоком, чоловік - чай. cup_full
        Наступного дня, поснідавши, чоловік йде в гараж займатися своїми чоловічими справами, а ми з донечкою готуємо для тата сюрприз - його улюблений тортик! Яке це щастя, дивитися як твоє п'ятирічне сонечко вперше важить цукор, розбиває яєчко, ситом вправно пересипає борошно, допомагає мамі керувати міксером.... а потім з захопленнями доїдає залишки крему з кастрюльки, замастивши при цьому носика!
         Татко приходить до хати, а ми йому кажемо - "Сюрприз!"podarok і показуємо наше творіння!!! 
         Він обіймає нас запачканими в мазуті руками, ніжно цілує і каже, як любить нас!!! 
Недільний вечір закінчився дзвінким сміхом донечки, коли ми загорнувшись у плєд сиділи вчотирьох (кіт Мішаcat до нас також приєднався) на м'якому затишному дивані і дивилися новий смішний мультик! 
Перед тим як заснути, донечка слухала казочку про Попелюшку, яку їй читав тато..... 

Апрель_каrose  
           



Пра тараканов і замуЖество!

  • 08.10.15, 09:39
Обожнюю нашу айку! privet

Ми тут як комунальна квартира: давно вже всі одне одного знаємо, стопятсот раз поругалися між собою та помирилися, жаліємося один одному на життя або хвалимося успіхами.... 
В кожного з нас свої таракани (як і в кожній комуналці без них ніяк!) і ми навчилися з ними співіснувати:
                 Ось наприклад:
В одного сусіда з сусідкою любоффф пройшла, воля вольна настала 100500 раз.... 
                                                               .... інших банять і в дурку возять.... 
                  .... ще одну (новеньку аньку) висиляють мало не кожен день з кімнати, а та вперто лізе назад!.... 
і так далі... (це приклад за останній сутки)

Весело!smile

А до чого я то все веду? 
                             А у мене також є проблема, - в'їдливе, нав'язливе бажання видати подругу заміж!
Сьогодні в маршрутці на роботу вже зловила себе на думці, що розглядаю гарнюньких хлопців і муЖчин.... дивлюся, чи немає обручки, і тут же думаю "Оце і такий би прийшовся їй по вкусу... і такий...." drink

Короче, не даром я зайшла сюда 2 роки тому. Попала по адресу crazy!

 З любов'ю, Апрель_ка!rose

Я захворіла...

  • 05.10.15, 09:46
Настала моя черга...
Я захворіла... увесь набір до кучі (температура, насморк, кашель... і тдтп) капець... Фігово так. 
Сиджу на роботі, шморгаю носом і думаю про те, яка ж зараза мене заразила!!!wakeup
Відчуття кошмарні. Забула коли вже останній раз хворіла ОРВІ... 

Дякую Вам друзі за підтримкуcvetok
Апрель_каrose

Дим....

  • 03.09.15, 06:49
Коли прокинулася вранці, відразу відчула запах диму в хаті. Зачинила вікна, але пізно....в кімнатах вже відчутний запах гарі. Включила тєлік, глянула новини, зрозуміла причину, та й по тому....
Зараз їду на роботу.
Це просто піздєц - дим по місту стоїть стовбом неначе туман. Дихать важко, смрад, я вже мабуть воняю так як і все навкруги... Як тепер працювати, коли волосся і одежа...особливо волосссся...смердить димом???!!!

Але! Попри такий паскудний ранок, я бажаю всім гарного дня і побільше посмішок! Життя чудове)))

Апрель_ка

1 сентября. Флешмоб.

  • 01.09.15, 09:33
            Продовжуючи тему "1 сентября" я вирішила поділитися з вами своїми шкільними спогадами. Нажаль, фото де я першокласниця 1го вересня втрачене при переїзді, але збереглася фотографія, де мама робила мені фотосесію перед школою))))

               А також моє море за рік до школи...я - та мала, яка зі скривленою мордочкою тримає в руках лебедя, а моя сестра стоїть з акулою (акулу хотіла я, але програла явно нерівний бій)!

                     В школі було по-різному: цікаво навчатися, весело дружити, прогулювати, бунтувати...сваритися й миритися... Єх! Тільки згадати, й на душі стає так тепло!

Школа...
                      Після 9го класу в мені проявився бунтарський характер. Рідко, але бувало й таке, що трошки прогулювала і завжди неудачно! Ось пару моментів:
             - тільки я могла додуматися і підбурити ще декількох однокашниць прогуляти урок хімії в кабінеті хімії в шкафу! Довго не напрогулювали, бо почали хіхікати і нас попалила учілка (було важко й соромно пояснювати ставшийся інцидент мамі).
             - тільки я могла так накосячити: втікли з однокашницею зі школи, все пройшло гладко, ніхто нас не помітив...і по дорозі до маршрутки нам на зустріч на велосипеді їхав шановний пан директор школи. Піддавшись рефлексу я вигукнула йому "добрий день" і ...всьо...піздец!!! А так би він проїхав мимо навіть не звернувши на нас увагу!!! Однокашниця мене не поняла((((
             - тільки я могла так нагло себе вести (зараз подібного ніколи б собі не дозволила): футбол, грали Казахстан-Україна. Наші виграли! Я любила футбол...точніше Шовковського... Школа, перерва, котєльня, 10й клас, перекурsmoke ...(да, в школі я покурювала в старших класах) Бурно обговорюю з хлопцями матч, роблю останню тягу і викидаю беника. В цей момент мене хтось хапає за плече і я від зляку затримую дихання з останнім димом, обертаюся...піднімаю очі вгоруomg і, мило посміхаюся smutili .
- Вєра! Знову куриш! - закричав вельмишановний пан директор.
Вєра відвертається в сторону, видихає дим, знову повертається і нагло каже у відповідь:
- Неа!uhmylka


А взагалі, то були чудові часи... безтурботне дитинство...

Вітаю зі святом "1-го вересня" Вас та Ваших дітлахів!

Апрель_каrose