І знов, і знов весна... і знов вечірні квіти
В півночі з зорями тихенько гомонять,
І знову явори в долині шелестять,
Росою першою повиті.
І голос літ моїх я чую над собою,
І в гай, мій рідний гай, я сам собі іду, І там між сонних квіт, над сонною водою, І слухаю, і жду. Я знаю, дні мої пролинуть надо мною, Пролинуть окликом вечірньої луни, А я все буду ждать і сумною порою Минулий кликать час колишньої весни. І буду часто я над сонною водою Зорі вечірньої з-над гаю виглядать, І сном своїм німим не кину щастя ждать, Аж поки не зіллюсь з їх ласкою земною.
(М,Філянський 1906)
Прекрасний ролик та вірш!Із задоволенням приймаю "порцію" весни, твоєї романтичної і творчої натури. Дякую сердечно!Дякую тобі щиро за відчуття і розуміння
Коментарі
Astra-ua
118.03.12, 11:29
Привіт, Галинко! Чудово, як завжди...
Дякую за гарний настрій
![](//i3.i.ua/v2/smiles2/cvetok.gif)
друг_Федір
218.03.12, 12:38
Прекрасний ролик та вірш!
Із задоволенням приймаю "порцію" весни, твоєї романтичної і творчої натури. Дякую сердечно!
![](//i3.i.ua/v2/smiles2/rose.gif)
Вишиваночка
318.03.12, 22:01Відповідь на 1 від Astra-ua
![](//i3.i.ua/v2/smiles2/rose.gif)
Дякую ЕлічкаВишиваночка
418.03.12, 22:02Відповідь на 2 від друг_Федір
![](//i3.i.ua/v2/smiles2/kiss.gif)
Дякую тобі щиро за відчуття і розуміння