Чому не б"э струмом ? ))

Може здатися, що навіть напруги до 200 кіловольт вистачить для смерті птиці. Але ми знаємо, що струм являє собою спрямований рух заряджених частинок між двома точками з різними потенціалами. Смерть птиці настане в тому випадку, якщо частинки рухатимуться через її тіло. Для цього їй необхідно бути провідником між двома точками з різними потенціалами.

Коли птах хапає лапками фазний провід, то приймає його потенціал. При цьому між лапами створюється мінімальний потенціал, який практично не відчутний, – наче птах знаходиться в одній точці провода. Тому ніякої шкоди електричний струм йому і не завдає.

Смерть пернатого настає тільки в тому випадку, якщо станеться одночасний дотик до фазного проводу та заземленої металевої траверси (поперечна балка на опорах лінії електропередач), прикріпленої до опори ліній електропередачі. Шкоди птах не отримає, якщо буде торкатися до провода тільки однією лапою, а друга буде знаходитися в повітрі. У цьому випадку немає замкненого кола, тому струм через тіло пернатого не потече.

Вони мають підвищену чутливість до виникнення магнітних полів, а на високовольтних лініях створюється магнітне поле. Через іонізацію повітря і при впливі електромагнітного поля виходять коронні розряди уздовж всіх ліній електропередачі, які відчувають птиці і обходять ці місця стороною. Але все ж встановлюють птахозахисні кожухи на дроти, щоб скоротити смертність пернатих з необережності. Вони не дають птахам сісти на ЛЕП та з’єднати своїми крилами заземлену частину конструкції ЛЕП з проводом і потрапити під напругу.

До речі, людина теж може за прикладом птахів сидіти на високовольтному проводі. Спеціально навчені люди так і роблять при виконанні регламентних або ремонтних робіт на ЛЕП, щоб не відключати електрику в населених пунктах. Звичайним людям не варто взагалі заходити в охоронну зону ЛЕП, не кажучи вже про те, щоб повиснути на дроті як птах, оскільки для обивателя така необережність дорівнює смерті.

Джерело