Важливі замітки
Останні статті
- Квітка Цісик.
03.06.2017, 21:04 - Як жили українці 100 років тому. Фотографіі
03.11.2015, 08:43 - Українська поезія.
07.03.2015, 11:56
Свіжі фотографії
Українська поезія.
- 07.03.15, 11:56
І все на світі треба пережити.
І кожен фініш - це, по суті, старт.
І наперед не треба ворожити,
і за минулим плакати не варт.
Тож веселімось, людоньки на людях.
Хай меле млин свою одвічну дерть
Застряло серце, мов осколок, в грудях.
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено.
Хай буде все пробачене пробачено.
Хай буде вік прожито як належить.
На жаль, від нас нічого не залежить.
А треба жити. Якось треба жити.
Це зветься досвід, витримка і гарт.
І наперед не треба ворожити.
І за минулим плакати не варт.
Отак, як є. А може бути й гірше.
І може бути зовсім, зовсім зле.
А поки розум од біди не згірк ще, -
не будь рабом і смійся, як Рабле!
Тож веселімось, людоньки на людях.
Хай меле млин свою одвічну дерть
Застряло серце, мов осколок, в грудях.
Нічого, все це вилікує смерть.
Хай буде все небачене побачено.
Хай буде все пробачене пробачено.
Єдине, що від нас залежить, -
принаймні вік прожити як належить.
Ліна Костенко
Старе українське танго.
- 23.07.14, 14:35
Василь Симоненко. "Україно , п"ю твої зіниці..."
- 14.06.14, 12:46
Голубі й тривожні, ніби рань.
Крешуть з них червоні блискавиці
Революцій, бунтів і повстань.
Україно! Ти для мене диво!
І нехай пливе за роком рік,
Буду, мамо горда і вродлива,
З тебе дивуватися повік.
Ради тебе перли в душі сію,
Ради тебе мислю і творю —
Хай мовчать Америки й Росії,
Коли я з тобою говорю!
Одійдіте, недруги лукаві!
Друзі, зачекайте на путі!
Маю я святе синівське право
З матір'ю побуть на самоті.
Рідко, нене, згадую про тебе,
Дні занадто куці та малі,
Ще не всі чорти втекли на небо,
Ходить їх до біса по землі.
Бачиш: з ними щогодини б'юся,
Чуєш — битви споконвічний грюк!
Як же я без друзів обійдуся,
Без лобів їх, без очей і рук?
Україно, ти моя молитва,
Ти моя розпука вікова…
Гримотить над світом люта битва
За твоє життя, твої права.
Хай палають хмари бурякові,
Хай сичать образи — все одно
Я проллюся крапелькою крові
На твоє священне знамено.
26.XII.1961
Між іншим....
- 26.04.14, 13:49
Люблю жінок загалом і взагалі. І жіночу енергетику. Але як доповнення до чоловічої енергетики.
Не люблю робити, як інші. Не люблю сучасну політику. Не люблю людей, які не хочуть змінюватися. Люблю моїх читачів. Люблю людей, які вміють створювати. Не люблю людей, які надто впевнені у собі. Люблю людей, які ставлять собі питання. Люблю людей, які, роблячи помилку, просять вибачення після цього.
Не люблю сигарети (останні 15 днів). Не люблю ці нейлонові етикетки на майках і сорочках, які так дратують і дряпають шкіру на шиї (хоча там написано: cotton - 100%). Не люблю людей, які імплантують собі волосся. Якщо ти лисий, значить, ти лисий! Треба це приймати, як є.
Я не люблю людей, які голосно говорять. Жінок, які бризкають на себе забагато парфумів, тому, що бояться, що якщо побризкати мало, то на них ніхто не зверне увагу. Я не люблю людей, які постійно скаржаться. Я не люблю людей, які чекають, щоб хтось інший вирішив їхні проблеми. Не люблю божевільних батьків, які тягають за собою галасливих дітей, які всім докучають. І псів, яких господарі не вміють виховувати й утримувати. Не вмієш тримати псів - не треба їх заводити.
Не люблю пари, які з'ясовують стосунки на людях і не розлучаються при цьому. Хай краще розлучаться й перестануть сваритися! Я не люблю неонове світло, дощ. Я люблю вітер і сонце. Люблю людей, які думають не так, як я. Люблю людей, яких не знаю і не розумію, тому що вони - загадка. Люблю сміливих людей, які вміють ризикувати... Ось і все.
Все?
Ні, забув: люблю каву зі шматочком торта. Одночасно! У Франції це здійснити досить складно. У нас спочатку подають десерт, і тільки потім - каву. І це неправильно. Ось тепер, мабуть, все.
І ще я боюся, що диктатура і брутальні люди виграють - тому що зараз у світі нема дієвої сили проти тероризму і дурості...»
Оксана Петрусенко . Віють вітри...
- 15.04.14, 08:44
Боже Великий Єдиний.
- 02.03.14, 16:07
Переведи меня через майдан.
- 15.02.14, 16:03
Переведи меня через майдан
(Последняя просьба старого лирника)
слова В. Коротича, музыка С. Никитина
перевод Ю. Мориц
Переведи меня через майдан,
Через родное торжище людское,
Туда, где пчелы в гречневом покое,
Переведи меня через майдан.
Переведи меня через майдан,
Он битвами, слезами, смехом дышит,
Порой меня и сам себя не слышит,
Переведи меня через майдан.
Переведи меня через майдан,
Где мной все песни сыграны и спеты,
Я в тишь войду и стихну - был и нету,
Переведи меня через майдан.
Переведи меня через майдан,
Где плачет женщина - я был когда-то с нею,
Теперь пройду, и даже не узнаю,
Переведи меня через майдан.
Переведи меня через майдан,
С моей любовью, с болью от потравы,
Здесь дни моей ничтожности и славы,
Переведи меня через майдан.
Переведи меня через майдан,
Где тучи пьяные на пьяный тополь тянет,
Мой сын поет сегодня на майдане,
Переведи меня через майдан.
Переведи... Майдана океан
Качнулся, взял и вел его в тумане,
Когда упал он мертвым на майдане,
А поля не было, где кончился майдан...
http://youtu.be/jIPJM48p4MY
http://youtu.be/7UwhX0IKLyA
