Великодні свята. Поливаний понеділок



  Другий день Великодніх свят називається «поливаним понеділком». Це від того, що хлопці та дівчата намагаються облити один одного водою під супровід жартів. 
 Це був дуже потішний Великодній понеділок, бо було багато радості і сміху від того побаченого дійства. Парубки норовлять облити дівчат чистою водою. Ті ж начебто бояться і ховаються, щойно почують брязкіт відер та парубочі голоси, що супроводжуються голосним собачим гавкотом. 
 Цей дуже давній звичай символізує своєрідне очищення водою. А ще був звичай, коли другого дня свят парубки вдосвіта ходили по хатах по писанки. Зазвичай, якщо парубок взимку на вечорницях потанцював з дівчиною, то за це в понеділок (на другий день Великодніх свят) він мав отримати писанку від неї. Дівчина віддавала писанку хлопцеві, який їй сподобався, на знак любові. А якщо дівчина не хотіла давати писанку, її обливали водою.
 Малі хлопці кроплять дівчат парфумами. За це дістають від них писанки На третій день Великодніх свят, як і протягом двох попередніх, молодь збирається коло дзвіниці. Між молодшими йде завзята боротьба за право дзвонити. Продовжують водити гаївки, забавляються, ходять у гості, обходять поля.
Великдень святкували сім днів, тобто весь тиждень.

Великодні свята. Поливаний понеділок. Традиції Карпат.

"На другий день Паски вранці спочатку йдуть до церкви, а потім поливаються, — розповідає 52-річна Ірина Юрик із райцентру Міжгір'я на Закарпатті. — Дорослі хлопці поливають дівчат одеколоном або духами. І дівчата поливають хлопців. А діти, так років по 12, самі хлопці, ходять із водою у бутилках пластікових. То вони можуть будь-кого облити водою з ніг і до голови. Хто сміється, а хто і свариться на них. Хоча кажуть, шо сердитися на це не можна. Як тебе облили — то, кажуть, на здоров'я, на добро усяке".

Мати Ірини Юрик, 89-річна Марія Крьока, згадує, що за її молодості хлопці дівчат штовхали в річку, щоб повністю скупати їх у воді:
— У Поливаний понеділок дівчата до річки й близко не подходили. Так хлопці їх ловили й тоди несли до потічка і метали у воду. Так у одежі й шибануть дівку у воду.
Дівчата намагалися відкупитися від примусового купання кількома крашанками або писанками.
У Рахівському районі на Закарпатті хлопці рано-вранці приходили під хату, де була дівчина на виданні, й кричали:
— Прийшли мити!
Дівчина виходила надвір і їй три рази зливали воду на руки. Вона вмивалася й обдаровувала парубків писанками. А в селі Клубівці Тисменицького району на Івано-Франківщині молодь удосвіта Великоднього понеділка й сьогодні обходить хати сусідів і пильнує, хто цього ранку заспав.

— Хлопці вриваються до хати і тих, хто спить, обливають прямо в ліжку, — розповідає 72-річна Ольга Карпова, родом із цього села. — Хлопцям можуть і ціле відро, і два відра вилити в постіль. До дівчат делікатніше ставляться — тільки поприскають на неї одеколоном або парфумами. Дівчата, яких застали в ліжку, дарують хлопцям вишиті хусточки, а хлопці виставляють "поливальникам" могорич — горілку. Нині обливати йдуть або до родичів, або до сусідів чи хороших знайомих. До чужих не ходять.

Дівчата вдавали, що сердяться на парубків за обливання. Насправді ж кожна цього хотіла. Бо того дня це сприймалося як залицяння, як серйозний намір хлопця щодо дівчини, навіть віщувало весілля. Бо зазвичай хлопець обливав ту дівчину, якій симпатизував. Якщо дівчина дарувала йому писанку або вишиту хустинку, це свідчило про взаємність. Парубок, який приймав від дівчини великодні подарунки, на молодіжних забавах мусив танцювати тільки з нею. Якщо ж хлопці не обливали дівчину, це було знаком або неповаги до неї, або осудом за аморальну поведінку. Такій світило залишитися у старих дівках.
На Поліссі кажуть, що великоднє обливання водою чи купання в річці має сприяти здоров'ю й оберігати від хвороб. Якщо ж облити молодицю або літню жінку, то їхні корови даватимуть багато молока. І навпаки: якщо господиня у Великодній понеділок залишилася необлитою — надої в її корів можуть упасти.
Обливання водою або насильне купання в річці навесні за язичницьких часів уважали магічним актом. Він мав забезпечити літні дощі, добрий урожай. Окрім того, очищав і лікував.
Подекуди й досі перед Великоднем обливають водою зовнішні кути хати — щоб змити з неї все лихе. А щоб велися й не хворіли худоба та птиця, перед першим вигоном на пашу обливали пастуха й корів, овець, гусей і качок. Коней — перед початком польових робіт, щоб були дужими й роботящими. Особливої сили надавала підмішана у відро вода, освячена в церкві на великі свята. Водою з млинового колеса поливали вулик, щоб бджоли були моторними, як колесо, й наносили якомога більше меду.
Хворого на жовтяницю, лихоманку чи епілепсію слід було несподівано облити холодною водою, якою спершу обмили ікону, срібні предмети або півня. Сподівалися, що разом із хворим злякається і його недуга й покине людину. Того, кого мучить пристріт, обливали водою, пропущеною через клямку дверей. Хвороба тоді має повернутися назад до того, хто її наслав. Якщо ж несподівано облити холодною водою відьму, то можна позбавити її сили шкодити сусідам.
Під час посухи водою обливали могили потопельників або самогубців. Вони, за віруваннями, могли затримати дощ. Щоб його викликати, також обливали вдів або поливали дорогу.
"Хресні мати й батько должни подарок зараннє приготовить"
— У нас на другий день Паски діти ходють христосуватися, — розповідає 75-річна Зінаїда Закусило із села Подоли Куп'янського району на Харківщині. — Приходять, стукають у двері і так три рази проказують: "Христос воскрес! Христос воскрес! Христос воскрес!". — Маленькі дітки, так рочків 7–10. І хлопчики, і дівчатка — усі разом. Ну а ми вже їм обязатєльно виносим чи крашанку, чи паски кусочок. Канхвєт мо' даси ще. Раньше гроші не давали, тільки таке печене-варене. А зараз уже і гроші їм дають. Гривню, копійки.
У Великодній понеділок хрещеники обов'язково йдуть до хресних батьків христосуватися. А ті за те обдаровують дітей:
— Хресні мати й батько то уже должни обязатєльно який подарок зараннє приготовить. Шось таке з одягу. Дівчинці там кохточку, платтячко. Хлопчику — штанці чи светрика. А як я була малою, то хресна дарувала мені "мануфактуру" — матерії отрєз ситцевої чи штапельної. А мати тоді вже пошиє чи спідничку, чи кохточку. Тоді ж достать було шось дуже важко, але моя хресна мати завжди шось дарувала — хоть хустинку, хоть півметра матерії. Я так радувалася, шо мо'якби хто шубу подарив, то я б так зараз не радувалася. А ще я добре пам'ятаю, шо моя мати другого дня обязатєльно йшла з паскою і фарбованими яйцями до тієї пупорізної баби, шо її бабила — шо дітей у неї приймала. Вона і мене з собою брала її поздоровляти.
На Поліссі у Великодній понеділок, навпаки, хресні батьки йдуть до хрещеників. Несуть паску й крашанки, подарунки й солодощі. Це подяка за кутю й пироги, які хрещеники приносили хресним на Різдво.

Я зупинюсь на роздоріжжі


Я зупинюсь на роздоріжжі,

Де п`янко пахнуть чебреці,

Де вітер гладить стигле збіжжя

Й мене погладить по щоці.


Хоча мене він не впізнає,

Бо вже пройшло чимало літ,

Як я із батьківського краю

В тривожний вилетіла світ.


Яким він був широким!

Яка манила висота!

Тепер вертаюсь і неспокій

До болю серце огорта.


Тополі в ряд. Горби. Долини.

Веселки вигнуте крило.

Маленька крапля України,

Невичерпане джерело.


Дорогі друзі!



З Воскресінням Христовим щиро Вас вітаю!
Жити в радості й любові від душі бажаю!
Запашною нехай буде Великодня Паска
І до віку буде з Вами світла Божа ласка!
Хай Божа матір Вас охороняє,
А Дух Святий здоров'я посилає.
Господь дарує Ангела з небес!
- Христос Воскрес!
- Воістину Воскрес!

Рецепти Великодніх Пасок

         

                        


                                               

                                               Паска смачна

10 яєць, 600 г цукру, 1 л молока, 100 г дріжджів, 100 мл олії, 200 г вершкового масла, борошно.
 Яйця збити із цукром. Закип'ятити молоко і влити гарячим до цієї маси. Розмішати, а коли охолоне до 40°, додати розведені в цій суміші дріжджі. 
Як перебродить 2 год у теплому місці, покласти м'яке вершкове масло, олію, борошно і замісити молоде тісто. Нехай підійде, але недовго, а тоді викласти у форму, аби тісто ще раз піднялося, і випікати у духовні за помірної температури. Час приготування — 40 хв.


                                     Сирна паска

 5 круто зварених яєць, 200 г м 'якого вершкового масла, 200 г сметани, 1 склянку цукру та близько 1 кг перетертого на ситі свіжого жирного сиру.
Розітріть жовтки, вершкове масло, сметану, цукор та сир. Додайте ванільний цукор та півсклянки родзинок (чи цукатів). Вимішавши, викладіть у вологу марлю і помістіть у якусь форму під гніт, щоб стікала сироватка. Форму залиште на дві доби в холодному місці, потім обережно вийміть паску і зробіть зверху хрест із родзинок. Раніше такі паски виготовляли у спеціальних розбірних дерев'яних формах, їх денце мало заглиблення у формі хреста, котрий відбивався на готовій пасці. Час приготування — 20 хв.


                      Паска з мускатним горіхом

 5 яєць, 2 жовтки, 250 г цукру, 1 склянка молока, ваніль, мускатний горіх, натерта цедра 1 лимона, 50 мл коньяку або горілки, 40 г дріжджів, 1 кг борошна, 150 г вершкового масла.
Насамперед прогрійте кухню. А поки пораєтесь із тістом, уникайте протягів, бо воно «сяде». Розітріть 5 яєць і 2 жовтки з 200 г цукру, вилийте половину склянки теплого молока, всипте ваніль, мускатний горіх, натерту цедру одного великого лимона, додайте 50 мл коньяку або міцної горілки. Потім додайте родзинки і горіхи. В окремому посуді розчиніть 40 г дріжджів та 50 г цукру в половині склянки теплого молока до консистенції сметани і відставте на 20 хв. Тим часом просійте 1 кг борошна (обов'язково вищого ґатунку) й висипте його в підігріту каструлю. Розтопіть 50 г вершкового масла. Вилийте в борошно всі рідкі суміші, вимісіть тісто. Якщо воно занадто густе, долийте трошки молока і знову вимісіть. Не припиняйте вимішувати, поки в тісті не почнуть утворюватися великі пухирці. Потім накрийте його вологою тканиною і дайте підійти, розкладіть у форми (не більше як на третину висоти), і нехай знову підійде. Змастіть вироби маслом чи збитим яйцем і поставте в гарячу духовку. Випікайте не менше 40 хв. Готові паски змастіть глазур'ю і прикрасьте. Час приготування — 2 год.


                                    Паска заварна

 5 склянок борошна, 9,5 склянок молока, 7 жовтків, б склянок цукру, 100 г дріжджів, 600 г вершкового масла, сіль, ванілін.
Борошно заварити гарячим молоком. Як охолоне, додати розтерті з половиною норми цукру жовтки, дріжджі, розведені в півсклянки молока. Замісити густе тісто, потроху досипаючи борошно, дати підійти, додати решту цукру, трохи солі й ваніліну, вимісити, додати вершкове масло, ще раз вимісити і покласти у форму. Коли тісто підніметься, випікати в духовці.


                                 Паска українська

1 склянку борошна заваріть склянкою гарячого молока і розітріть, щоб не було грудок. У захололу масу додайте розтерті 10 жовтків, 50 г дріжджів і поставте в тепле місце. Коли опара підніметься, покладіть пучку солі, 3 склянки борошна та вимішуйте тісто, поки на ньому не з'являться пухирці. Вилийте півсклянки розтопленого масла і вимішуйте ще. Додайте в тісто склянку цукрової пудри, 1 ст. ложку розтертого мигдалю і місіть ще півгодини. Заповніть форми тістом до половини об'єму, поставте в тепле місце і чекайте, коли тісто підійде і заповнить форму. Випікайте в духовці протягом години.


                                  Паска прозора

Розітріть 8 жовтків, вилийте 50 г дріжджів, розведених у 0,5 склянки теплого молока. Додайте 2,5 склянки борошна, 0,5 склянки цукру. Добре вимішайте і дайте підійти. Вилийте в тісто 100 г розтопленого масла, вимішайте. Наповніть форму на 1/3 об'єму. Коли тісто підійде, поставте в духовку.


                       Паска сирна з горіхами

Сир - 1 кг, яйця — 4 шт., ваніль, цукор — 1 скл., масло — 100 г, горіхи подрібнені — 2 скл.
Сир протерти крізь сито, додати цукор, ваніль, яйця, масло, добре перемішати. Волоські горіхи підсмажити, подрібнити, перемішати з сиром, додати вершки або сметану, викласти у форму і поставити під прес.


                                Паска заварна

 З склянки борошна, 3 склянки молока, 50 г сухих дріжджів, 10 яєць, 2,5 склянки цукру, 3 склянки вершкового масла.
Заварити борошно киплячим молоком і добре розмішати. Коли маса трохи охолоне, додати 50 г сухих дріжджів, розведених у 0,5 склянки молока, поставити в тепло, щоб підійшло. Після цього додати 10 жовтків, розтертих добіла з 2,5 склянки цукру і 10 збитих у піну білків. Потім дати ще підійти, додати 3 склянки розтопленого масла і борошна стільки, скільки буде потрібно для належної консистенції. Тісто гарно, вибити, потім перекласти у форму і, коли ще раз підніметься, — випікати.


                       Паска з родзинками

 800 г борошна, 200 г вершкового масла, 200 г цукру, 1 скл. молока, 5 яєць, 50 г свіжих дріжджів, 200 г родзинок, сіль.
Розтопити масло, влити гаряче молоко, додати цукор, сіль. Перемішати і охолодити до температури парного молока, після чого всипати борошно, влити розведені в невеликій кількості молока спінені дріжджі, ретельно перемішати. Поставити в тепле місце. Коли підійде, додати 5 жовтків, 5 збитих у стійку піну білків, родзинки та вимішати. Тісто покласти у гарно змащену маслом і посилану борошном форму, заповнивши її до половини. Коли тісто підніметься в рівень з краями форми, випікати при температурі 180° до готовності.


                               Паска сирна

 2,5 кг сиру, 200 г вершкового масла,, 200 г цукру, 250 г сметани, сіль.
Сир двічі розтерти через сито. Розтерти масло з цукром добіла, додати сметану і продовжувати розтирати масу до повного зникнення кристалів цукру. Отриману кремоподібну масу з'єднати з протертим сиром, посолити, перемішати, заповнити пасочницю, закрити блюдцем, покласти невеликий гніт і поставити на 12 год у холодильник.


                  Паска шоколадна

1 кг сиру, 400 г вершкового масла, 2 склянки густої сметани, 1 склянку цукру, 1 склянку вершків, 200 г шоколаду, 4 яєчні жовтки, 2 яєчні білки, ванілін.

 Протерти сир через сито, змішати з вершковим маслом і густою сметаною. Потім змішати цукор з вершками і шоколадом, натертим на дрібній терці, додати ванілін. 
Розмішувати доти, доки не залишиться крупинок шоколаду. Шоколадну масу змішати з сиром, добре розтерти. Збити густі вершки і яєчні білки, з'єднати з приготовленим сиром. Додати дрібно нарізані цукати та родзинки. Все перемішати, викласти у пасочницю, накрити кришкою, покласти гніт і поставити на добу в холодне місце.


                               Паска смачна - 2 

 10 яєць, 600 г цукру, 1 л молока, 100 г дріжджів, 100 мл олії, 200 г вершкового масла, борошно.
Яйця збити вінчиком із цукром, молоко закип'ятити і влити гарячим до цієї маси. Розмішати, а коли охолоне до 40°, додати розведені у цій же суміші дріжджі. Як перебродить 2 год у теплому місці, покласти м'яке вершкове масло, олію, борошно і замісити молоде тісто. Дати підійти, але недовго, викласти тісто у форму, аби воно ще раз піднялося, і випікати у духовці з помірною температурою.


                              Паска подільська

 На 7 склянок борошна — 2 склянки вершків. 50 г дріжджів, 1 яйце, 4 жовтки, 2 склянки цукру, півсклянки розтопленого масла.
Масло з'єднати з вершками, вимісити з борошном, влити розведені дріжджі, яйце. Добре розмішати і поставити, аби підійшло. Потім додати розтерті добіла жовтки з цукром і вимісити з рештою борошна. Через 2 год ще раз вимісити, щоб відставало від рук. Наповнити форми тістом до половини і, коли паски підійдуть, поставити в духовку. Форми слід змащувати смальцем або маргарином.


                                Паска традиційна

 5 яєць, 1 склянку, 0,5 молока, 50 г дріжджів, борошно, 0,5 пачки маргарину.
Ретельно розтерти добіла яйця з цукром, підігріти молоко, розвести в ньому дріжджі, додати борошно. Змішати до утворення однорідної маси і поставити на 3 год у тепле місце. Потім додати ще борошна, замісити м'яке тісто і знову поставити у тепло. Коли тісто двічі чи тричі добре підійде і ви його «обімнете», треба розкласти його у формочки і випікати. Щоб паски не підгоріли, накрийте їх папером.

Михайло Вишиванюк:"Ми маємо з повагою ставитись до ветеранів"

   Михайло Вишиванюк: 

"Ми з великою повагою маємо ставитися до ветеранів війни, котрі оборонили нашу землю від фашизму. Без перемоги у Другій світовій не було б незалежної України!"

«9 травня – День Перемоги - це державне свято. На моє глибоке переконання: не було б перемоги у Другій світовій війні, не було б незалежної України!»- наголосив сьогодні на сесії обласної ради голова обласної державної адміністрації, депутат облради Михайло Вишиванюк.
«Стосовно розмов про червоні прапори, то я запевняю Вас: ніяких завдань, ніяких вказівок не було, не ставилося і не ставиться, аби хтось-десь вивішував 9 травня червоні прапори, - наголосив Михайло Вишиванюк. - На Меморіальному кладовищі у цей світлий травневий день слово буде мати Молитва, наша з вами спільна християнська молитва за усіма невинно убієнними на війні. Відбудеться громадська панахида за участю представників духовенства усіх конфесій. Потім для ветеранів війни в обласному драмтеатрі імені Івана Франка буде святковий концерт, присвячений Дню Перемоги».

«Ми з великою повагою маємо відноситися до тих людей, хто оборонив нашу землю від фашизму, - вкотре підкреслив голова ОДА Михайло Вишиванюк, звертаючись до колег-депутатів. - Ми повинні впорядкувати усі могили, незалежно чиї солдати там лежать. Бо вони - солдати війни і виконували накази. Це люди! Я з повагою відношуся до усіх солдатів, яких би націй вони не були».

Водночас Михайла Вишиванюк поінформував депутатів, що свого часу також був солдатом, брав участь у навчаннях, побував в окопах, «лише слава Богу, не під час війни».

Страстна п`ятниця

                3 травня (2013) - Страсна П’ятниця 


Головним християнським обрядом у Страсну п'ятницю є винесення плащаниці. Плащаниця символізує полотно, в яке був загорнутий Ісус Христос після зняття з Хреста. Після Воскресіння на полотні залишився відбиток Його Образу, який утворився, як дослідили учені, шляхом великого випромінювання.
Це єдиний день в році, коли не правиться Служба Божа, є лише Вечірня з винесенням Плащаниці. Її виносять у другій половині дня. Іде тричі обхід довкола церкви з Плащаницею, яку несуть за чотири кінці священики або старші парафіяни. Після обходу Плащаницю кладуть на приготований стіл посередині церкви. Віруючі приступають до Св. Плащаниці і побожно її цілують. Божий гріб прикрашають квітами і лампадками, за ним ставлять хрест без Розп'яття з полотном.
В Галичині в Страсну п'ятницю дзвони замовкають. У дзвіниці до бантини чіпляють грубу дерев'яну дошку, і замість дзвонів дзвонар двома дерев'яними молотками «виклепує» по цій дошці, сповіщаючи людей про службу Божу. В момент виносу плащаниці діти також вистукують спеціяльними ручними калатальцями.
Віруючі люди не їдять нічого до виносу плащаниці. Повернувшись з церкви, родина сідає за стіл вечеряти. Вечеря у Страсну п'ятницю — пісна, навіть риби їсти в цей день не годиться. Здебільшого обходяться городиною: капустою, картоплею, огірками. У цей страсний день не можна ні шити, ні рубати дров, ні співати. Господиням дозволялось тільки пекти паски та садити капусту. "Як тільки посадять паски в піч і загнітять їх свяченою вербою, йдуть на город садити розсаду капусти - щоб здорова як паска була. Але якщо паска не вдасться, верх западе, або пустою буде, то вважалось, що це знак на поганий врожай та негаразди в усій родині". 
До плащаниці християни приступають не тільки у п'ятницю, але й в суботу цілий день.

Чистий четвер

2 травня (2013) - Чистий четвер










Чистий четвер — це день весняного очищення. Ще вдосвіта, до східсонця селяни чистили в стайнях, коморах, на подвір'ї, в хатах — все повинно бути чистим і виглядати по-святковому. В саду і на городі господар згрібав на купу торішнє листя, бадилля бур'янів та сухе ріщя і підпалював — «щоб очистити землю від морозу, зими, смерти і всякої нечисти». Робилося це з спеціяльним закликанням:
«Смерте, смерте, іди на ліси,
іди на безвість, іди на моря.
І ти, морозе, великий і лисий,
не приходь до нас із своєї комори.
Смерть з морозом танцювала,
танцювала і співала,
і за море почвалала!»

Існує повір'я, що в Чистий четвер, до східсонця ворон носить з гнізда своїх дітей купати в річці. Хто скупається раніше від воронячих дітей, той буде здоровий протягом цілого року. Отож: хворі люди купалися, бувало, вночі — «поки ворон дітей не купає», щоб очиститись від хвороби. Викупавшися, хворий набирав з свого купелю відро води, ніс ту воду на перехресну дорогу і виливав — «щоб там усе лихо зоставалося». А дехто ще й примовляв:
«Господи, Ісусе Христе! Перехресна дорого! Дай, Боже, здоров'я в ручки, в ніжки і в живіт трішки».

За християнським вченням у цей день пізно ввечері один з дванадцяти учнів -горезвісний Іуда - за тридцять срібників продав свого вчителя Ісуса Христа,якого й розіп'яли.Тому вважали,що в четвер оживають усі зловісні гади і плазуни .Відтак люди намагалися в цей день обов'язково вмитися або скупатися,тобто очиститись від гріхів.

У Чистий четвер господині, поруч з іншою роботою, готували сіль для великоднього столу. Вони брали грудку соли, загортали її в ганчірку і клали у піч. Коли ганчірка вже обгорить, сіль збирали і зберігали до Великодня. Вранці на Великдень, як прийдуть, бувало з церкви і сядуть за стіл розговлятися, господар клав цю сіль на хлібину і все це ставив на покутті під образами. Цю сіль зберігали і давали худобі при шлункових недугах.

Ввечорі в церкві відправляються «Страсті». Колись у наших селах, та і по містах, люди намагалися зберігати урочистий спокій і додержувати тиші: ні сміху, ні співів, ба навіть голосних розмов на вулицях в час, коли в церкві читалися євангелії, чути не було.Стоячи в церкві під час читання євангелії, не можна куняти, бо «нечиста сила занесе в пекло».
Люди, повертаючися з церкви, намагалися донести додому «страсну» свічку так, щоб вона не погасла. Для цього робили спеціяльні ліхтарі з кольорового паперу або фарбованого скла. Червоні, сині, зелені ліхтарі у формі зірки, місяця або церкви були колись гарною оздобою цього вечора.

Полум'ям страсної свічки випалювали (вірніше — викопчували сажею) хрест у хаті на сволоці — «щоб лиха нечисть хату минала». Цей хрест залишався на сволоці до «Рахманського Великодня»), але не скрізь. Так на Харківщині, в слободі Критській було повір'я, що страсний хрест — «корисний на випадок пожежі», а тому його не стирали аж до наступного Чистого четверга.
Хворі на пропасницю шкребли сажу з «страсного хреста», розводили в свяченій воді і пили, як ліки.
Якщо полум'ям страсної свічки випалити хрест на воротях, то в двір не забіжить «поганий собака», тобто «нечиста сила», що в цей вечір бігає по землі, взявши на себе таку подобу.
Хто дуже хотів бачити відьму, той в кожний четвер Великого посту робив борону з осикового дерева, а в Чистий четвер кінчав її. Прийшовши з церкви додому, йшов з запаленою свічкою в коровник, сідав за тією бороною і тоді міг би бачити відьму, якби вона прийшла до нього в коровник. Протягом усього посту, що четверга, кидали на горище по одному поліну дров, а в Чистий четвер цими дровами палили піч і сподівалися, що відьма прийде до хати просити вогню.

Прийшовши з церкви, йшли з свічкою в стайню і там ніби бачили домовика. Так само ходили в клуню і в комору. Страсна свічка в народному віруванні, як бачимо, мала велику магічну силу. Крім того, народ вірив, що ця свічка в скрутний час стає людям у пригоді; її запалювали перед святими образами, коли на мешканців дому нападав страх. Так, під час великої грози запалювали страсну свічку, «щоб грім хати не спалив». Тому страсна свічка ще називалася «громичною» або «громицею». Запалювали цю свічку і при тяжкій хворобі людей або худоби, а також під час тяжких пологів; давали в руки вмираючому. Пасічники з цією свічкою ходили до бджільника. В день Стрітення, коли «зима з літом зустрічається», запалювали «громичну» свічку — «щоб літо зиму побороло». Від цього Стрітення ще називається «Громицею».
Страсні свічі селяни лили самі, бо «трудова свіча лучче Богові вгодна». І лили їх такими, щоб вистачало надовго — бувало свічі «в два аршини довжиною і до десяти фунтів вагою». «Особливо велику силу має свічка, що горіла дванадцять Страстей — з року в рік. У кого є така свічка, той собі хату де схоче поставить, і всяке господарство буде йти йому добре, і не пристане до нього ніяка нечисть. Тільки треба ту страсну свічку розтоплювати в каганці і обкурювати нею всі статки». Так думали в слободі Біло-Куракинській на Харківщині; в інших місцях України вимоги до страсної свічки були скромніші. Вважалося, що як свічка горіла в церкві три роки вряд на Страстях під час читання євангелій, то така свічка вже мала достатню чарівну силу, щоб «берегти хату від усього злого».

На Чистий четвер на Поділлі хлопчаки робили дерев'яні стукалки; їх називали також «довбешки» або «калатала». Як тільки задзвонять при читанні євангелії дзвони, хлопчаки починали стукати у дзвіницю, якщо вона дерев'яна, в ограду або в дошки — щоб «відганяти нечисту силу». Це стукання повторювалося кожний раз, коли починали гудіти дзвони, і уривалося разом з ними, триваючи таким чином до кінця Страстей.

У Карпатах чистий четвер називали ще "живим",а тому гуцули з цієї нагоди розпалювали вогонь і тримали його доти ,доки не вигонили тварин на пасовиська .Ним окурювали домашню скотину від злих духів .Ввечері після відправи у церкві люди запалювали свічки і намагалися принести "живий" вогонь до хати ,щоб зробити кіптявою на сволокові чорний хрестик
«Є такі селяни, особливо жінки, що, починаючи з Чистого четверга і аж до Воскресіння Христового, нічого не їдять, а є такі, що й води не п'ють. Роблять це найчастіше згідно з обітницею, що дається під час хвороби»
«На Чистий четвер приносять на Страсть фляшки з сметаною і, коли дзвонять на євангелію, вони ковтають фляшкою, роблять масло, аби через цілий рік робилося». На Покуті у Великий четвер дівчата заворожують собі красу. Вони збираються перед світанком на берегах рік та озер і там дожидаються сходу сонця. Як тільки сонце вийде з-за обрію, дівчата роздягаються, розпускають коси і стрибають у воду, примовляючи:

Водане, на тобі русу косу, Дай мені дівочу красу!