Юнкорівська поезія газети "Калуське Віче"




ШКОЛО, НАША, ШКОЛО

Школо, наша, школо,
Приголуб нас мила.
Пригорни усіх нас,
Як голуб під крила.
Ти нас всіх навчаєш.
Як в світі жити,
Як зло обминати,
Як добро чинити.



УЧИТЕЛЕМ НЕ КОЖЕН
     МОЖЕ БУТИ

 Учителем не кожен може бути
Не кожне серце вміє говорити...
Учитель лише той, хто вміє чути
Окрилити, навчити і любити.
Тендітну душу ласкою зігріти
І добротою ниву засівати
Безмежно, щиро цілий світ любити
І дітям усього себе віддати.

Д о нас їдуть"донецькі"

 
Голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк підписав розпорядження «Про ознайомлювальний тур».
Очільник виконавчої влади області доручив управлінню зовнішніх економічних зв’язків і туризму провести в квітні нинішнього року ознайомлювальний тур для представників туристичних фірм і журналістів Донеччини. На організацію заходу витратять 31,5 тис. гривень.




ВО"Карпати"хоче випускати телевізори

 
Телевізори нового покоління незабаром розпочнуть виробляти в Івано-Франківську на колишньому радіозаводі «Карпати».
Підприємство вже закупило технологічну лінію вартістю понад 600 тис. доларів. Особливість новинки прикарпатців у тому, що її можна буде використовувати і як монітор до комп’ютера.
Фахівці запевняють, що івано-франківські телевізори не поступатимуться зарубіжним аналогам. «Карпати» також виготовлятимуть обладнання для прийому цифрового телебачення та ігрові приставки із 3D-ефектом.

                                                              Оксана Романів.



Залякана старшокласницями дівчина повісилася


Старший брат, повернувшись у понеділок додому десь о пів на третю годину дня, виявив страшну картину: у шафі для одягу на перекладині повісилася його сестричка Ілонка 2001 року народження. Зашморг вона зробила з пояса від халата. Лікарям «швидкої», які приїхали на місце події, залишилося тільки констатувати смерть дитини, пише Галичина.
Розслідування цього випадку триває, але, як зазначила начальник кримінальної міліції у справах дітей УМВС в області Алла Лемчак, основною версією вчинку дівчинки є конфлікт з двома старшокласницями, який стався в її рідній школі №10 м. Івано-Франківська, де ілонка вчилася в шостому класі.
Дівчинку, яка жила з мамою і старшим братом, характеризують тільки позитивно. Вчилася фактично на «відмінно», була тихою, домашньою дитиною, котра якщо й бувала в компаніях, то виключно на днях народження в однокласників. І чим же вона не вгодила двом восьмикласницям?
За попередніми даними, причиною конфлікту стало те, що Ілонка начебто наговорювала на одну зі своїх майбутніх кривдниць. Зокрема, вона нібито побачила, як та цілується з одним хлопцем, і розповіла про це своїй подружці. Подруга, котра хоч навчається в іншій школі, але знайома з тією ж восьмикласницею, бо живуть поруч (навіть не знаю, яке тут слово вжити), поділилася інформацією з нею. Ображена дівчина вирішила провчити «малявку».
На одній з перерв підійшла разом з подругою до ілонки і вони обидві почали погрожувати дівчинці, ображати її, в тому числі й нецензурними словами. Протягом навчального дня цей «виховний процес» відбувався кілька разів. При цьому старшокласниці не обмежувалися тільки словами, а брали дівчинку за волосся і пригинали до підлоги. Вони так залякали свою жертву, що на одній із перерв, коли інші учні висипали на вулицю, бо ж було доволі тепло, Ілонка, побачивши у дворі своїх кривдниць, не наважилася покинути стіни школи.
За словами начальника кримінальної міліції у справах дітей Алли Лемчак, обидві восьмикласниці під час розмови з правоохоронцями зізналися, що у них був конфлікт з потерпілою, розповіли причини і подробиці. «Щоправда, ми не повідомили дівчат, що їх жертва скоїла самогубство, — каже Алла Лемчак. — Зробили це вже наприкінці розмови. Обидві були шоковані».
Так, але їх шок життя дитині не поверне. Як і її фотографія у шкільному коридорі, побіч якої горять свічки і ніби в почесному караулі стоять учні, можливо, однокласники. Данина пам’яті — це, звісно, добре, але ще краще, щоби не було передумов, які призводять до таких страшних подій. Наразі в міліції готують подання на адресу голови облдержадміністрації Михайла Вишиванюка щодо усунення недоліків у роботі певних осіб, відповідальних за те, що робиться в школі. «Йдеться, зокрема, про соціальних педагогів, шкільного психолога, керівництво навчального закладу», — уточнює начальник кримінальної міліції у справах дітей УМВС в області А. Лемчак. За її словами, восьмикласниця, яка зініціювала конфлікт, є лідером за характером, вміє підкоряти своїй волі інших. Але, на жаль, не завжди робить це з позитивною метою. Встановлено, що вона вже не вперше влаштовує таке з’ясовування стосунків. Очевидно, все їй досі сходило з рук. Це один момент.
Другий полягає в тому, що коли правоохоронці почали проводити перевірку за фактом самогубства ілонки, то, як зазначила Алла Лемчак, перші пояснення, які вони отримали від вчителів та учнів, радше були формальними відписками. Про конфлікт, який міг призвести до суїциду, — жодного слова. Але ж працівники міліції про нього вже знали...
Натомість вони відзначили принципову позицію департаменту освіти, науки, молоді та спорту ОДА, який нещодавно очолив Сергій Дерев’янко. Тут не намагалися щось там приховати чи принаймні якось пом’якшити. Вже призначено службове розслідування цього випадку. Що стосується позиції правоохоронних органів, то, як повідомили в прес-групі обласної прокуратури, за цим фактом розпочато кримінальне провадження за ч. 1 ст. 120 ККУ — доведення до самогубства.
Зауважимо, що з початку року це вже другий випадок, коли застосовують цю статтю Кримінального кодексу. Перший також стосувався самогубства 14-річної дівчинки у Верховинському районі.
А наостанок хочу навести ще дві цифри і прошу уважно проаналізувати їх. Отже, за даними управління Державної служби надзвичайних ситуацій в Івано-Франківській області, від початку року і на 2 квітня на Прикарпатті зареєстровано 42 випадки суїциду, у тому числі і два — серед дітей. Тоді як за аналогічний період минулого року їх сталося 28 і дітей у цьому переліку не було. Щось у нас почало не те коїтися...
                                                                  За матеріалами преси
                                                                    Галина Майорова.
















Калуш залишається зоною екологічного лиха


Калущина і досі залишається зоною екологічного лиха. Вирішення цієї проблеми потребує чимало коштів, але перш за все авторитетної думки науковців щодо шляхів запобігання перетворення даної ситуації в катастрофу широких масштабів. Вже чергова науково-практична конференція, покликана покращити екологічний стан, відбулася у Калуші. В ній взяли участь кілька десятків науковців, експертів та політиків всіх рівнів.




Отакої!

Прикарпатський нардеп-свободівець Руслан Марцінків "засвітився" у                    неЧЕСНОсті

На сьогодні списки своїх помічників-консультантів оприлюднили 88 депутатів, 16 народних обранців відмовились надати інформацію. Інші не надіслали жодної відповіді.
Громадянська мережа ОПОРА ще 19 лютого звернулась до народних депутатів із проханням оприлюднити своїх помічників та вказати форму їхнього працевлаштування. Протягом півтора місяця ОПОРІ надходять відповіді з інформацією про помічників.
Найчастіше причиною відмови було посилання на захист персональних даних помічників. Про це у своїх офіційних відповідях повідомили Володимир Рибак (Голова Верховної Ради), Євген Карташов (Партія регіонів), Віталіна Дзоз (Партія регіонів), Руслан Марцінків («Свобода»), Іван Фурсін (Партія регіонів), Віктор Бутківський (Партія регіонів), Микола Катеринчук («Батьківщина»), Юрій Боярський (Партія регіонів) та Євген Мельник («Свобода»). Тетяна Донець вказала загальну кількість своїх помічників, проте не оприлюднила їхні імена, посилаючись на те, жоден із них не дав згоди на поширення персональних даних.
Досить непослідовною у цьому питанні була поведінка депутата від фракції «Свобода» Андрія Мохника. Під час інтерв’ю кореспонденту ТВі депутат люб’язно надав телефонні номери двох помічників при увімкненій телекамері. Проте під час розмови за вказаним номером, помічниця Мохника зазначила, що її керівник не дозволяє розголошувати інформацію про своїх консультантів у зв’язку з їхньою незгодою, проте надіслала інформацію про себе електронним листом журналістці. У відповіді на запит ОПОРИ власник мандату подякував мережі за звернення із закликом до співпраці з метою дослідження ефективності роботи народних депутатів. Проте зауважив: «…прагнення наблизити рівень парламентаризму в Україні до світових стандартів, зокрема щодо активності депутата у законодавчій діяльності, роботі в комітетах, комісіях, фракціях, роботі з виборцями, не має нічого спільного зі збиранням інформації про помічників-консультантів, оскільки це суперечить Закону України «Про захист персональних даних».
Микола Джига (Партія регіонів) відповів, що це конфіденційна інформація, яка не може бути надана згідно п.2. ч.1 ст.22 ЗУ "Про доступ до публічної інформації". Проте депутат зазначив, що відмова може бути оскаржена до суду згідно з Кодексом адміністративного судочинства України.
Володимир Макеєнко (Партія регіонів), голова комітету з питань Регламенту у телефонній розмові ще в лютому відповів, що наразі має більш важливі справи і перегруженість роботою списав на те, що «дуже непросто працювати з Пишним» (першим заступником цього комітету).
Богдан Бенюк («Свобода») повідомив про те, що він не вирішує, чи можна ділитися інформацією про своїх помічників і з цим проханням варто звертатися в Політраду партії.
Обіцяли відповісти на запит і не зробили цього два регіонали – Михайло Чечетов і Нестор Шуфрич. Перший заступник голови фракції Чечетов по телефону сказав: «Не хвилюйтесь, все відправимо». І кинув слухавку. А помічниця Нестора Шуфрича, довго розпитуючи, для чого ця інформація потрібна, декілька разів обіцяла розсекретити ці дані. Проте від лютого відповіді на запит ОПОРИ не було.
Громадянська мережа ОПОРА сподівається, що ті народні обранці, які досі не відповіли на запит про оприлюднення помічників народних депутатів, приєднаються до своїх колег, які надали цю інформацію. Адже непублічність даних про помічників народних депутатів України не може вважатися прийнятною практикою.

                                                                                      Вл.інфор.









СТИХІЯ

                    ОБЛАСТЬ"ПОПЛИЛА" 

Протягом минулої доби на території області спостерігались опади у вигляді дощу, місцями сильні. За таких умов, а також внаслідок сніготанення та підйомів рівнів води в річках області 04.04.2013 року у 28 населених пунктах області (Тлумацький р-н – 5, Рогатинський р-н – 9, Тименицький – 10, м. Надвірна, м. Івано-Франківськ, м. Калуш, м. Болехів) було підтоплено 47 підвалів житлових та адміністративно-господарських будівель, 99 дворогосподарств, 70 присадибних ділянок, 7.1 га сільськогосподарських угідь.
Станом на 06 год. 05.04.2013 у 18 населених пунктах області (Тлумацький р-н – 5, Тисменицький – 10, м. Івано-Франківськ, м. Калуш, м. Болехів) залишаються підтопленими 39 підвалів житлових та адміністративно-господарських будівель (Тисменицький р-н – 38, м. Івано-Франківськ – 1), 18 дворогосподарств (м. Івано-Франківськ – 1, Тисменицький р-н – 17), 47 присадибних ділянок (Тлумацький р-н).
В с. Голошино Верховинського району на проїжджу частину дороги Яблуниця – Голошино в трьох місцях стався зсув ґрунту протяжністю близько 150 м. Внаслідок чого ускладнено транспортне сполучення до с. Голошино.
В Коломийському районі в с. Пилипи р. Березівка піднялась на 1.5 м та вийшла на заплаву; в с. Остапківці р. Чорнява вийшла з берегів та перелилась через міст; водами річки Прут в с. Воскресінці зруйновано піщаний насип між хутором Запруття та пішохідним переходом до с. Воскресінці (перехід через с. Нижній Вербіж); водами р. Березівки в с. Залуччя по вул. Шевченка підмито місток.
Для надання допомоги населенню по відкачуванню води та водовідведення з підтоплених територій було залучено 20 одиниць пожежної техніки та 86 чоловік особового складу Управління ДСНС в області.
Проведена робота по відкачуванню води з 5 підвальних приміщень, 2 дворогосподарств, 1 присадибної ділянки, 2 проїжджих частин, 1 адмінбудівлі, 1 криниці, загалом викачано 3083 м3 води.
04.04.2013 працівниками ДПРЧ-2 м. Тисмениця здійснено укріплення 60 погонних метрів стін дамби р. Млинівка поблизу с. Хом’яківка Тисменицького району, шляхом укладання 300 мішків з піщано-гравійною сумішшю.
Крім того, біля р. Ворона в Тисменицькому районі організовано чергування 5 постів рятувальної служби.
Працівниками пожежно-рятувальної служби через водні перешкоди було перевезено 17 чоловік місцевого населення.
                                                              Галина Майорова.










ЖИТТЄВІ ІСТОРІЇ

  • 05.04.13, 20:54
                          КОХАНЕ ПІНАЛЬТІ                          КАПІТАНА
... Він пам'ятав кожен її погляд і жест. Слова, що їх ви¬мовляли усміхнені губи, вито¬нчену голівку. "Я так і сказала подрузі, — щебетала Вікторія, — якби футбольні труси були трішечки коротшими й гравці не натягали гетри аж до колін, я уже давно стала б фанаткою".
Хвилину тому вона, немов маленький тайфун, влетіла до роздягальні "Манчестера", простягнула свою витончену ручку Бекхему й відрекомен¬дувалася: "Вікторія". За мить уже без угаву балакає, розси¬паючи по обличчях утомлених гравців золото своїх ніжних усмішок, щохвилини поправляючи неслухняний чубчик. Вона завжди нагадувала Девідові маленьку непосидючу пташку, що радіє будь-якій дрі¬бниці. Він дивився на неї очи¬ма, у яких можна було прочи¬тати розчулення і розгубле¬ність, змішані з неприкритим захопленням її оптимізмом та енергією.
Був лютий 1997 року, коли футбольна команда Бекхема здобула запаморочливу пере¬могу над “Челсі". Після заби¬того Девідом гола трибуни шаленіли ще з півгодини, адже швидкість м'яча, що його Бекхем відправив до воріт, сягала 120 кілометрів на годину. Це був його тріумф. І саме з ним у його житті з'явилася Вікторія Адамс.
Дівчина вперше потрапила на футбол. її затягла на "Олд Траффорд" подруга із "Spice Girls" Мел Бі. Віка йти не хоті¬ла. "Як на мене, то ліпше прой¬тися магазинами, аніж диви¬тися на те, як юрба пронуме¬рованих чоловіків бігає за од¬ним м'ячем", — відмовляла¬ся вона, але Мел була невблаганна.
Їй таки сподобався. Щоправда не сам матч, скільки білявий футболіст кожен рух якого супроводжували овації. "Після того як усе за¬кінчиться, ми підемо й позна¬йомимося з ним", — безапе¬ляційно заявила Віка, вислу¬хавши захоплену тираду Мел Бі про те, який Бекхем (саме так називали білявого симпа¬тягу) чудовий футболіст.
Дівчата й справді знайшли менеджера, який погодився провести їх у роздягальню гра¬вців. Бекхем до зустрічі був явно не готовий. Він супився, зосереджено тер чоло, нама¬гаючись вичавити з себе хоч якусь усмішку. Девід був збен¬тежений і трохи розсердже¬ний, але Перчинка йому спо¬добалася. Тим часом модни¬ця Вікторія на "відмінно" оці¬нила сорочку, яка ефектно під¬креслювала торс Девіда, й за¬пропонувала разом пообіда¬ти. І випурхнула, залишивши тільки легкий шлейф парфумів. Приятелі заусміхалися: «Ну ти, брате, і влип».
                               ПРИНЦЕСА І ПРИНЦ
"Дивно, що в тебе і на цій майці немає номера", — по¬жартувала Вікторія, коли че¬рез тиждень вони зустрілися у кав'ярні неподалік тренува¬льної бази "Манчестера". Цьо¬го разу Бекхем продемонстру¬вав усю свою чарівність, на¬магався жартувати і бути гала¬нтним. Він хотів будь-що заво¬ювати Перчинку. Тим часом його ні на секунду не полиша¬ло відчуття, що вони - прибу¬льці з різних планет. Девід і Ві¬кторія сміялися, обмінювали¬ся багатозначними погляда¬ми, але здавалося, що поміж ними - товста скляна стіна. Бе¬кхем не міг уявити, що коли-небудь зможе доторкнутися до неї.
Тоді для Великобританії Девід був таким самим симво¬лом, як і принцеса Діана, але ніяк не міг звикнути до свого зоряного статусу. Так, він ви¬трачав на якусь дизайнерсь¬ку шматку суму, на яку його батьки могли жити місяць. Але якщо для Девіда це була тільки частина іміджу, то для Вікторії — повсякденна рути¬на, до якої вона звик¬ла з дитинства. Розкіш для міс Адамс була немов повітря - її при¬сутності вона не за¬уважувала, але й обі¬йтися без неї не мог¬ла. Дівчинка виросла у багатій родині. До школи Віку привозили на "Роллс-Ройсі". Її називали принцесою, бо садівник роди¬ни Адамсів раніше працював у Букінгемському палаці.
Віка рано навчилася ви¬трачати гроші й робила це з превеликим задоволенням. До закінчення школи її знали продавці усіх модних магази¬нів Лондона. Єдиною пробле¬мою залишалася нудьга, адже навіть пристрасть де шопінгу переросла у звичайну нехай і приємну, звичку.
Життя змінилося на тре¬тьому курсі театрального ко¬леджу. Вікторія прочитала ого¬лошення про конкурс у нову ді¬вчачу групу. "Чому б не ризик¬нути?!" — спитала Віка у свого відображення в дзеркалі.
Чи то її костюмчик сподо¬бався продюсерові, чи інших талантів у місті не знайшлося, але Вікторію прийняли у "Spice Girls", охрестивши "пош спайс" ("стильна перчинка"). Відтоді вона стала жінкою, яка йде по життю з девізом: "Най¬більше лихо — це пролити че¬рвоне вино на білий костюм Армані".
У цей час Девід Бекхем мав тільки одну пристрасть — футбол. Старший Бекхем, ін¬женер із газового устаткуван¬ня, витрачав увесь свій віль¬ний час на тренування із си¬ном. Коли Девіду виповнило¬ся десять років, його переда¬ли в руки професіоналів. Від¬тепер думки хлопця були тіль¬ки про футбольний м'яч, який, здавалося, приріс до його ноги. Після першого року на¬вчання хлопчика визнали най¬кращим юним футболістом Великобританії. Нагороду Бекхемові вручали на домаш¬ньому стадіоні „Манчестер Юнайтед". І разом з усіма ін¬шими приємними подарунка¬ми презентували комплект спортивної форми „МЮ".
...І ось він знайшов ту, що змогла розділити його Життя, мрію, долю. Жінку, з якою у нього не було нічого спільно¬го і яка переконала його в тому, що вони зможуть бути разом. Незабаром закохані розповіли світові про свої заручини.
Любов до Девіда та Вікто¬рії здавалася істеричною і некерованою. Їх ненавиділи й обожнювали. Ненавиділи за обручку вартістю майже 300 тисяч доларів, яку він подару¬вав Вікторії, за кришталевий, інкрустований діамантами флакон парфумів, що їх презентувала міс Адамс майбут¬ньому чоловікові, за трьох си¬нів — Брукліна, Ромео, Круза, народжених у щасливому шлюбі. Любили їх приблизно за те саме.
                         ДОМОГОСПОДАРКА ЧИ ЗІРКА?
Народження другого сина не наблизило їх одне до одно¬го, проте змінило Вікторію. Тепер вона годинами проси¬джувала біля телевізора, че¬каючи на чоловіка з тренуван¬ня, телефонувала йому через кожні двадцять хвилин, щоб бути впевненою у тому, що піс¬ля гри він приїде додому, а не піде з друзями до бару. Коли в замковій шпарині повертався ключ, Віка бігла до дверей, аби обійняти Девіда, повиснути у нього на шиї, як маленька ди¬тина. Зі світської левиці вона поступово перетворювалася на домогосподарку - завжди стривожену й заведену жінку. Девід не міг надивуватися: "Маленька, ти ж ніколи не була такою, — якось роздратовано казав він дружині. — Ти зав¬жди була сильною, упевне¬ною, рішучою. Я кохаю тебе, хіба цього недостатньо для нашого щастя?" Віка мовчала, ховаючи обличчя на грудях у Девіда.
Бекхема неабияк триво¬жила сентиментальність Вік¬торії. Він згадував той малень¬кий тайфун, який не мислив життя без модних вечірок і походів по магазинах. "Прос¬то потрібен час, — заспокою¬вав він сам себе. — Віка стане такою, якою я її покохав. Вона просто ще не оговталася піс¬ля пологів".
Як на те, надумали розлу¬читися його батьки (вони про¬жили разом ЗО років!). Того дня Девід, приголомшений цією новиною, сидів навпроти ба¬тька й допитувався в нього, чому так сталося. Тато відповів: «Вибач, сину, але те, на що за ці роки перетворилася твоя мама, я кохати не можу».
                   ЗАВОЙОВАНИХ НА ВІКИ НЕМАЄ
...Телефон задзеленчав пі¬зно ввечері, Вікто¬рія якраз вклада¬ла хлопців спати. Слухавку підняв Бекхем. Телефо¬нували із Скотленд-Ярду й про¬сили терміново під'їхати. Голос на тому кінці дроту був надто серйоз¬ний. За півгодини Девід був у поліції. Протягом наступ¬ної години він не вимовив ані сло¬ва. Відчув, як со¬рочка, мокра від поту, липне до спини, а руки по-зрадницьки тремтять. Здавалося, ще трохи - і він знепритомніє. Коли повертався додому, у го¬лові пульсували уривки фраз: "Албанське угруповання...", "Готувалося викрадення вашої дружини і дітей...", "Викуп сім мільйонів доларів". Перед очима миготіли фото людей які хотіли викрасти Віку і хлопчиків, вколоти їм снодійне й зачинити у якомусь підвалі... Наступного дня Девід наказав встановити у будинку сигналізацію і збільшити кількість охоронців. Сім'ю він тимчасово перевіз до батьків Вікторії. Тренуватися не міг, бо постійно думав про те, яка катастрофа могла статися. Він згадував нескінченні листи: погрозами, що надходили від розлючених фанатів, які писа¬ли нісенітниці на кшталт: "Твоя дружина - повія, а твій син по¬мре від раку". Він почувався жалюгідним і безпорадним хлопчиком, який не може за¬хистити найдорожче, що має у житті.
Віка поводилася набагато спокійніше. У неї раптом від¬крилася така сліпа віра у їхнє з Девідом кохання, що навіть коли чоловік виявив бажання якийсь час побути на самоті, вона не перечила й не запи¬тувала зайвого. "Роби, як зна¬єш, коханий. Ми чекатимемо на тебе", — відповіла вона Бекхему, як тільки той по¬відомив, що "на деякий час пе¬реїжджає до готелю".
...Девід не міг заспокоїти¬ся. Він, кумир мільйонів, упе¬рше почувався таким само¬тнім і слабким. Раптом збаг¬нув, що був егоїстичним і са¬мозакоханим молодиком. Тоді як його дружина не стала менш привабливою, але ...по¬дорослішала. Вікторія пер¬шою усвідомила, що не мож¬на мати сім'ю і самому зали¬шатися дитиною.
Девід розумів, що з жінкою, на яку перетворилася Віка, він не знайомий, але саме її, а не порожню "пош спайс", дівчин¬ку з обкладинки, модницю, для якої найбільшою трагедією було пролити червоне вино на білий костюм Армані, він любить більше за життя. І йому ще доведеться її завоювати…
Після трьох днів мовчання Бекхем зателефонував дружи¬ні й попросив її приїхати до нього на тренувальну базу. Коли Вікторія увійшла в роз¬дягальню, коридорами гуляла тиша, і стукіт її каблучків відска¬кував від кам'яних стін. Девід став перед дружиною на одне коліно, узяв її руку і хрипким від хвилювання голосом вимо¬вив: "Кохана моя дівчинко, ти — єдина цінність у моєму жит¬ті. Ти і наші діти. Бачить Бог, я навіть не підозрював, як бага¬то ти означаєш для мене. Яка ти... особлива". Девід глибоко зітхнув, як перед стрибком у крижану воду: "Вікторіє Адамс, будь моєю дружиною". В очах у Віки блищали сльози. Вона стала поряд з Девідом на ко¬ліна, обійняла його за шию і тихо відповіла: "Так, любий, я згодна".
                                                                   Іван БОГДАНОВИЧ
 

Науково - практична конференція з питань екології в Калуші

  • 05.04.13, 20:44
У Калуші розпочала роботу науково-практична конференція присвячена екологічним питанням

У Калуші вчора розпочала роботу науково-практична конференція «Проблеми техногенно-екологічної безпеки на території Калуського гірничопромислового району». Серед учасників заходу - науковці Інституту геохімії навколишнього середовища НАН України, Карпатського відділення Інституту геофізики ім. С.Субботіна НАН України (м. Львів), Національного інституту стратегічних досліджень при Президентові України, а також представники Міністерства екології та природних ресурсів України, Всеукраїнської екологічної ліги.
Мета проведення науково-практичної конференції, за словами першого заступника голови облдержадміністрації Василя Плавюка, - пошук шляхів вирішення комплексу екологічних проблем Калуського району.
«Щодо цього вже є напрацьовані рішення, - зазначив у коментарі журналістам Василь Плавюк. – Перше – остаточне вивезення гексахлорбензолу, обов’язкове продовження фінансування робіт у Домбровському кар’єрі, укріплення північного борту, обвідної канави, щоб припинити доступ води».
Важливими також є питання відселення людей з будинків, розташованих поблизу екологічно небезпечних ділянок, та надання матеріальної і технічної допомоги міжнародними організаціями, зокрема, у плані проведення моніторингу Калуської промислової зони.
У проекті резолюції науково-практичної конференції, як підкреслив Василь Плавюк, враховуються можливості для відновлення виробництва калійних добрив. «Коли відновиться виробництво, держава не витрачатиме кошти на екологічні проблеми, - переконаний Василь Плавюк. – Тоді екологією займатиметься те підприємство, яке буде використовувати нашу сировинну базу».
Заплановано, що спектр шляхів вирішення екологічних проблем Калуського району розглядатимуть представники комітету Верховної Ради України з питань екологічної політики, природокористування та ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи. Передбачається, що вони відвідають Прикарпаття вже у травні в межах проведення виїзного засідання Комітету.




Вітаю читачу!

  • 05.04.13, 20:35
  Я РАДА, ЩО ЧИТАЄТЕ  МІЙ БЛОГ!  ЗАХОДЬТЕ, ЧИТАЙТЕ,
                   ДІЛІТЬСЯ ІДЕЯМИ І ДУМКАМИ!