Про більшовиків на старому західному кордоні

Передивився один з коцабських серіалів про нуденне існування більшовиків на старому західному кордоні в 1924-му році. Склад дійових осіб:

1. Супершпигун, суперрозумник від ЧК/ОГПУ/НКВД – більшовицький Джеймс Бонд;

2. Трохи пришелепуватий, але тіпа розумний начальник, який згодом потрапляє у розпорядження до комунячого Дж. Бонда (хоча спочатку мріяв розстріляти того за надмірну самостійність);

3. Недолугий, але вірний товариш краснопузого Дж. Бонда, який трахає мегахтиву дружину високопоставленого польського ахвіцера;

4. Арістократична шльондра, яку трахає совДж. Бонд, якої домагається головний антигерой;

5. Дебільні білогвардійці та дебільні представники націоналістичного підпілля та еміграції;

6. Зажерливі та смішні євреї, які за бабло здатні зробити дива;

7. Антисовєцьки налаштований кримінальник, який разом з бандою захопив монастир та вдає з себе абата, а братва старанно намагається виглядати ченцями;

8. Багато іншої ходульно-пропагандонської хуїти, що виконують дрібні пляски під сурдинку.

Хотів спочатку записати про це ролика, але встановлював на даху требу з цегли і втомився. Тож вирішив обійтися простим написанням тексту.

Я навіть не пишу (бо не запам’ятав) назви того серіалу, бо всі серіали про довоєнних більшовиків на старому кордоні з Польшею однотипові і відрізняються хіба що іменами головних героїв та вродливістю головних шльондр.

Ведучим сюжетом тих серіалів є: ЧК/ОГПУ/НКВД засилає до середовища білоемігрантів совєцького Джеймса Бонда та нищить всі зловісні плани як білоемігрантського, так і націоналістичного підпілля; додатковим, сльозовидавлювачим сюжетом є страждання або завербованої емігрантами чи то польською дефензивою повії через нерозділене кохання та страждання якоїсь аристократичної заміжньої шльондри через те ж саме нерозділене кохання.

Короче, я хотів зараз обрушитись із нищівною критикою серіалів про більшовицьких Дж. Бондів, але занудило і тому пропоную читачеві самому зацінити їх, передивившись хоча би по кілька серій. Але вважаю, що то буде порожняком витрачений на свинособаче говно час та засерання мізків так званою ерефійською «культурою».

Зараз сходжу поригаю та відправлю до мережі тирнету цього пасквіля, який не є обсеранням коцабських серіалів, бо на одну купу говнища можна хіба що накласти ще купку, що обсеранням не є по суті.

На цьому залишилось лише сказати: ЛЮДИ, НЕ ДИВІТЬСЯ ТЕ ГОВНО, БО ВРАЖЕННЯ ВІД ПЕРЕГЛЯДУ – НЕНАЧЕ ВАМ НАСЦЯЛИ В ОЧІ.