Танки, на расстоянии в поле далеко очень похожи на комбайны...
От пусть по нашим полям отак от красиво рядочками работу делают только комбайны, а танки... Поосто только катаются!

(мандаринове натхнення)

Було то справді, чи то ні,
Але як було, аж в давнині:
Бог призначив Миколая,
Свято Людям прикрашати.
Дав у поміч мало ельфів,
Хату потай в льоду шельфів,
Оленів дав, до них санчата,
-Будеш Кольцю, керувати!

Миколай, наш чудотворець
В сані Санти - другий Отець.
Справу він зачав завзято,
Розклад свята формувати.
Розписав посади ельфам,
Де, коли,як - кожен знає,
Написали й увесь сценарій,
Розписали й стіл багатий:

Під смерекой-ялиною,
Що, з прикрашеною хвоєй,
Розкладали все смачнеє,
І м'ясне та солодкеє,
Показали все то Санті-
- А де фрукти? Не багаті.
Шле він ельфів у відряду,
Шукати фрукта-символ святу.

Пороз'їхалися ельфи,
По всім світі-континентам:
Де тепло в зимовий час,
Й де є фруктів на запас.
Попривозили на огляд:
Ківі, ананас, виноград,
Апельсини, мандарини,
Та ще й іншої цитрини...

Порозклали на всі столи,
Кожен ельф, що наготовив,
Рекламують мов агенти,
Й трошки тиснуть конкурентів.
Ходить Санта поміж столи,
Ельфи трошки хмурять брови,
Кожен хоче догодити,
Щоб його фрукт призначити.

Миколай ходить між рядами,
Куштує все та й споглядає,
Добрий Санта зла не любить,
Свят-фрукт заздрість лиш погубить.
А от один веселий ельфик,
Все сміється,та й не дрейфить:
Радий він що за всі днини,
Знайшов солодкі мандарини.

Оцінив ту справу Санта,
Радість та добро завзяте,
Й повелів він ось таке:
-Слухай рішення моє.
Отже, хай на святі-столі,
Буде все, що є в господі,
Але смаком свята знині,
Призначаю - мандарини!

З тих часів так й повелося,
Прикрашають дім колоссям,
Наряджають різні хвойні,
Й столи ломляться у хатах:
Страви різні, на всі смаки.
Але є в кожній хатині,
На столові - мандарини!

Десь там за горами,
Десь там за тУманами,
Є країна мрій.

алЕ в ту країну,
Йти не Одну днину,
Аж за ообрій.

Там живуть щасливі,
Дні в них не примхливі,
Просто Рай.

Там прАця завзята,
Там немає дрантя,
Бурлить водограй.

Ті щасливі люде,
Не підуть внікуди,
Їм належить світ.

Але хто туди прибуде,
Із зневірою в чуда,
Щастя згає вмить.

Як йти, за якії гори,
Де придбати тур у мандри?
Щоб хоч відпочить?

Погляньте лиш навколо,
Поприглядайтесь добре-
Й матимете вмить!

Kasni vecer, u zvjezdama nebo
Jos ukrio...
Lako, dobro tiho tako...
Cu Ustane ovo...
Hrano, gladno, sretno sve,
Zele me ima u sto novo...
Nema visej sto mi trebalo!

Буває коли лишили тебе,
Радій відпочинку.
Буває, що зганьбили намарне,
Просто обламано гнилую гілку.
Якщо накидали каміння в город:
Збудуй японського саду.
Якщо, друг підвів й лишив у біді,
Ти збувся підступного гаду.
Буває, помилишся, й квапиш ти мить,
Сумбур затьмарює мозок...
Зупинку зроби, а мо' ти забув,
Може сам ти створив такий морок?
Проблеми сьогодні-завтра смішні,
Й зверхність чи хить не у поміч.
Лють вирішить щось?
Лють викличе лють, й Бог у цім допоможе.
Хвороба? Це біль, її треба терпіть,
Здолати лиш віра то може.
Проблема ж та, що примножена злом,
Ненавистю тебе ж саме і знищить.
В монети завжди є дві сторони,
Життєвих ліній ще більше:
Коли є проблема, ти шлях обери,
Де руйнування найменші.





А взагалі, багато ситуацій породжуються самими нами, оскільки наша психологія суспільства - це психологія ПРОДАЖУ. Ми продаємо себе,
або намагаємося "купити" з максимальною вигодою, зовсім не розмірковуючи про наслідки. Для нашого суспільства притаманний РЕЗУЛЬТАТ за будь-яку ціну, не важливо моральну чи майнову, й саме після
його досягнення й виходить, що вже все є й що далі неясне, й чи воно взагалі було потрібно.
Якось давно, я хотів ознайомити шановну блогівку з деякими закордонними підходами за організацією життя, коротко тут, але я не певен, чи варто взагалі розглядати деструктивну "Психологію продажу" чи краще перейти до
"Екологічної психології" побудови життя. Скажу відверто, живу здебільш за нею, й проблем у принципі не маю, тому що дуже суттєва різниця у постановці життєвих цілей, навіть до відмови на користь.
Отже, дістаю з "глибин" блогу анотаток, а ви ознайомтеся, й проголосуйте/викажіть думку з приводу. Тоді завадили обставини, зараз дещо легше й можна говорити на ту тему. А комусь може допомогти кардинально змінити життя.
Початок тут :

http://blog.i.ua/user/5687913/1338981/

Отже, з чого почати?

Просто гарна лірична пісня надобраніч: https://www.youtube.com/watch?v=VtLcQYhyUjQ Текст хорватською мовою, кому дуже треба перекладайте самотуж.

Sanjam da ti cujem glas
a sve je nocas protiv nas
sanjam pijesak, valove
na prste stanem ljubim te

Sanjam gledas mi u dlan
i kazes ovdje pripadam
kroz smijeh te ljubim nocima
sa zvijezdama u ocima

Al' probude me koraci
i razdvoje nas ljudi zli
o, zabranjena moja ljubavi

Ref. 2x
Al' volim te u inat ljudima
jer trebam te k'o zrak u grudima
i ne dam te, zauvijek bit' cu tu
za tebe znaj, u dobru i u zlu

Ref. 2x

I ne dam te
zauvijek bit' cu tu
u dobru i u zlu





Всім надобраніч!

(котомисля)

Kad imas mecta ty za sretne,
Ne namisljaj za svako zlo.
Kad voljes - volej vise tako,
Ne treba ovaj misli drugi te.

Jer srce - ono ne za igra,
Kad igra toliko krvi ono sve,
A prijatel-angele ne dao krila,
Ljubav u srce necu dolaze.

Kad pravis ti na svako dobro,
Ty imas svet, i glas, pokoj,
I zele male samogradno,
Cu sretne drage ustane.

(просто емоції)

День видався чудовим, не дивлячись на вітер та поодинокі хмари яскраво засяяло сонце й гаяти такого службово-домашнього дня було б злочином без корисниї справи.
Зробивши зрана всіляке господарче, збираю тару вантажусь й на річку!

Причина більш, аніж поважна - набрати джерельної водички з старого джерела, яка хоч й не мінеральна, а практично ідеально чиста. Отже - думка промайнула, на збір хвилин з десять й до річки...
Вудичок не брав, осіння річка вже не така щедра на рибні покльовки,тож
просто поогулянка берегом й лісом - теж природа...
Вода у джерелі, як завжди крижана й чиста-чиста. Шкода, що інтернетом не можна передати смак, але повірте - та вода аартує того, щоб саме те джерело облаштували й розчистили.

Й ось я на річці... Як зазвичай на цю пору вода спала, й попри берег є ще купа маленьких джерелець. Нарахував сім великих. Куштував воду заради цікавості - але ні, не те близькість їх до рівня річки все ж таки впливає на смак.

Птахів вже не так багато, змії поховалися на зиму, спокій вод лиш подекуди
ламає виплеск риби, що полює за останніми комахами цього року...

Благодатна тиша, якийсь спокій огортує тебе, додає впевненності та настрою. Взагалом, природа впливає на мене як наркотик, як бальзам, як ліки... Після того всі проблеми здаються дріб'язком, а все лихе стає другорядним....

Виходжу на перекат, тут русло звужується й камінням підходиш до краю можна опинитися біля бурхливої течії за якою закручує омут... Краса.
Десь тут, може просто під ногами полює якийсь головень, може навіть й великий, але йому сьогодні безпечно - я не на риболовлі...

Холодна краса осінньої річки, не палюче, проте яскраве сонце... Тихо, мирно й нікого навкруги...

Далі пройшов у прохолоду лісу, як й очікувалося жодних грибів нема, проте, як то добре просто пройтися весняним хвойним лісом та вдмухувати в себе аромат суміші сухих трав та осінніх пізніх квітів...

День пройшов гарно, й я отримав черговий життєдайний допінг й море позитиву. Я б усю службу б так служив, шкода що скоро буде вже дещо інакше)))))


Всім гарного вечора з цунамі позитиву!

Another day-another dollar
And now's already pleasant night.
So no more mare, no dirt about
All stopped, only way to bright.
From hopefull night no chance for boo-boos
No chance to hateness, no more lies
That give us all much strong to be.
And nowalife will come to shine.
Nightly wellness.
No nore stress.
Just kick depress.
Stand up and go, the world so fine!


Don't find offense , just nice regards!


Have a nice night to everyone!

Экзамен.
Препод и Студент.
-Вы готовы отвечать на вопрос?
-Да, готов.
-Отвечайте.
-Рассказать о прибое.
Прибой-это волнующее зрелище на морском берегу, он бывает ровный и
размеренный, как уют дома, бывает резко-порывистым, как ритм влюбленного серца, он может накатить штормом, как ярость в ответ на несправедливость.... Его цвет волны, может изменятся от бирюзово-нежного, до темно-синево и даже серебристо-черного при свете Лунной
дорожки со стороны моря.... Прибой, увлекает, как огонь, на него можно любоватся часами, так же как и играть с ним в "незамочи ноги" как в децтве... А также за ним приятно наблюдать, как в игре его красок на солнце, можно увидеть оттенки цвета любимых очей... А еще, он часто несет кудри белых барашек, и иногда в них можно угадать воло....


-Студент, прекратите нести чепуху, я понимаю, что вчера был день студента, но сегодня экзамен по радиооборудованию, итак расшифровываю вопрос:назовите ТТХ радиостанции, "Прибой"!