Мандаринковий настрій.

(мандаринове натхнення)

Було то справді, чи то ні,
Але як було, аж в давнині:
Бог призначив Миколая,
Свято Людям прикрашати.
Дав у поміч мало ельфів,
Хату потай в льоду шельфів,
Оленів дав, до них санчата,
-Будеш Кольцю, керувати!

Миколай, наш чудотворець
В сані Санти - другий Отець.
Справу він зачав завзято,
Розклад свята формувати.
Розписав посади ельфам,
Де, коли,як - кожен знає,
Написали й увесь сценарій,
Розписали й стіл багатий:

Під смерекой-ялиною,
Що, з прикрашеною хвоєй,
Розкладали все смачнеє,
І м'ясне та солодкеє,
Показали все то Санті-
- А де фрукти? Не багаті.
Шле він ельфів у відряду,
Шукати фрукта-символ святу.

Пороз'їхалися ельфи,
По всім світі-континентам:
Де тепло в зимовий час,
Й де є фруктів на запас.
Попривозили на огляд:
Ківі, ананас, виноград,
Апельсини, мандарини,
Та ще й іншої цитрини...

Порозклали на всі столи,
Кожен ельф, що наготовив,
Рекламують мов агенти,
Й трошки тиснуть конкурентів.
Ходить Санта поміж столи,
Ельфи трошки хмурять брови,
Кожен хоче догодити,
Щоб його фрукт призначити.

Миколай ходить між рядами,
Куштує все та й споглядає,
Добрий Санта зла не любить,
Свят-фрукт заздрість лиш погубить.
А от один веселий ельфик,
Все сміється,та й не дрейфить:
Радий він що за всі днини,
Знайшов солодкі мандарини.

Оцінив ту справу Санта,
Радість та добро завзяте,
Й повелів він ось таке:
-Слухай рішення моє.
Отже, хай на святі-столі,
Буде все, що є в господі,
Але смаком свята знині,
Призначаю - мандарини!

З тих часів так й повелося,
Прикрашають дім колоссям,
Наряджають різні хвойні,
Й столи ломляться у хатах:
Страви різні, на всі смаки.
Але є в кожній хатині,
На столові - мандарини!